Набрала чинності Постанова КМУ № 969 від 23 серпня 2024 року «Про внесення змін до Положення про Єдиний державний вебпортал для збору пожертв на підтримку…
Агресія росії проти України, яка розпочалася у 2014 році, а у 2022-му переросла в широкомасштабну війну, вплинула на весь світ. Політична позиція країни, громадська думка суспільств про Україну, рівень відносин з росією — всі ці чинники є важливими для нашої Перемоги над агресором.
Латинська Америка посідає окреме місце через непрості відносини зі США, відсутність системної роботи України з регіоном у минулому та російський вплив завдяки радянській спадщині. Пропонуємо завершальний матеріал із серії АрміяInform про вплив російсько-української війни на світ. І нагадуємо про попередні тексти щодо Євроатлантичного регіону, Африки, Індо-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу.
Латинська Америка і Карибський басейн є строкатим регіоном в етнічному сенсі з наслідками колонізації Іспанією, Португалією, Великою Британією, Францією та Нідерландами. У більшості країн (окрім Бразилії) офіційною мовою є іспанська.
Загалом позиція країн регіону щодо російсько-української війни є переважно нейтральною в аспекті надання Україні військової допомоги та накладення санкцій проти рф. Частково це пов’язано з антиамериканізмом, який виник у країн ЛА через складні відносини зі США в минулому.
Під час «холодної війни» радянський союз посилив свій вплив у регіоні за рахунок таких країн, як Куба, Нікарагуа, Гренада, Чилі. Соціаліст Даніель Ортега, який захопив владу в Нікарагуа у 1979 році, нині знову при владі, тому в ООН ця країна голосує в унісон з рф. Відтак росія має певний політичний вплив у регіоні, зокрема у Венесуелі (диктатор Ніколас Мадуро), Болівії та Бразилії.
В економічному сенсі Китай починає грати більшу роль у латиноамериканському регіоні. Через виклики з боку рф і Китаю ЄС активізував свій діалог з ЛА. У липні 2023 року відбувся третій саміт EU-CELAC.
Бачимо спроби Заходу зменшити вплив росії і Китаю в Латинській Америці. І це, безумовно, впливає на позицію країн регіону щодо російсько-української війни.
Експерт з питань Латинської Америки аналітичного центру Ad Astra Олексій Откидач вважає, що досліджувати громадську думку в ЛА щодо війни складно через відсутність значних соцопитувань на цю тематику. Хоча можна позначити загальні моменти.
— Загалом, можна виділити наступні умовні тенденції. Якщо в певної країни прозахідне сприйняття себе — підтримка України як урядом, так і серед людей є більшою. Якщо країна намагається мати тісні звʼязки з росією або Китаєм — ситуація протилежна.
З одного боку, є проросійський блок країн — Куба, Венесуела, Нікарагуа, частково Болівія. Про настрої всередині цих країн ми не можемо дізнатися, бо ці країни дуже закриті. А ось серед діаспори, яка у випадках Куби та Венесуели дорівнює до 20% від населення, що живе у самій країні, — зустрічаємо дуже багато підтримки України.
Мексика — умовно 50 на 50, тому що є негативний історичний досвід із США, а відповідно до цього — «ми просто займаємо позицію проти США». Звідси, якщо США підтримують Україну — ми її не підтримуємо.
Зовсім інша ситуація спостерігається в Чилі. І люди, і уряд цієї країни є, ймовірно, найбільш проукраїнськими з усього континенту. Це при тому, що чилійський президент Габріель Борич займає лівий політичний спектр, який часто вважають більш проросійським, — наголосив Олексій Откидач.
читайте також:
У коментарі АрміяInform координатор програми співпраці з Іспанією і Центру трансатлантичного діалогу Олександр Сливчук розповів, що для латиноамериканських держав, особливо Аргентини, важливим є питання прав людини. Через усвідомлення жахіть, які вчиняють російські окупанти проти українців, громадяни держав ЛА проявляють емпатію до України. Це можна побачити за сприйняттям візитів українських правозахисників, наприклад голови Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, яка в листопаді 2022 року була в Аргентині.
— З того, що я помітив в Аргентині, — політики не використовують, з одного боку, російсько-українську війну у своїх передвиборчих програмах. Ця тема тут дуже рідко виходить у публічний простір. За місяць в Аргентині президентські вибори. Жоден з трьох ключових кандидатів не згадував війну у своїх кампаніях.
З іншого боку, опозиція використовує чинник війни, щоб критикувати уряд, який зберігає нейтралітет. Але це стосується більше теми прав людини, які є важливим аспектом політичного життя в Латинській Америці. Місцеві політики люблять говорити в цьому аспекті, маючи власний травматичний досвід (військові хунти та диктатури у XX сторіччі. — Ред.).
Тому коли в Аргентині заходить мова про війну, аргументи про необхідність надання Україні військової допомоги тут не дуже працюють. А коли починаєш розповідати про порушення прав людини в Україні через російську агресію (діти, військовополонені, воєнні злочини загалом), тоді воєнна тематика дуже добре обговорюється, — відзначив Олександр Сливчук.
Підтверджує тезу Олександра Сливчука інший дослідник Латинської Америки Олексій Откидач, який багато співпрацює з регіональними журналістами.
— На горизонтальному рівні співчуття, трагедія російського вторгнення знаходить відгук. Попри всю російську пропаганду ми знаходимо занадто багато побутових історій, які латиноамериканці сприймають близько — про дітей, що змушені вчитися в підземних сховищах, про людей поважного віку, які виживають у напівзруйнованих селах тощо.
Проте для більшості латиноамериканців війна на території України постає чимось дуже віддаленим. Місцеві проблеми просто перекривають інформацію про неї.
Еквадор нині переживає найбільший сплеск злочинності у своїй історії. В Мексиці за останні роки безвісти зникло близько 100 тис. осіб. За таких умов Україна — це війна «десь там». Також слід враховувати, що ні Україна, ні країни Західної Європи не проводять власної інформаційної політики в регіоні. І цей вакуум дуже вдало зайняли RT та Sputnik іспанською мовою — прокоментував Олексій Откидач.
Українська дипломатія після 24 лютого 2022 року суттєво активізувала свою роботу з Латинською Америкою. Історик, дослідник цивілізації мая Юрій Полюхович став Послом України в Перу наприкінці 2022 року. А спецпредставник МЗС України в Латинській Америці Руслан Спірін почав працювати над збільшенням української інформаційної присутності в регіоні.
Важливо згадати Гватемалу, чий президент Алехандо Джамматтеї був першим лідером країн ЛА, який відвідав Україну (у липні 2022 року) за 12 років. Було підписано безвізовий режим між Україною і Гватемалою. Держава підтримала створення спецтрибуналу по росії та надання Україні допомоги з розмінування. Гватемала, Беліз і Сурінам долучилися до Кримської платформи торік.
Олексій Откидач так оцінює роботу МЗС України в ЛА:
— На мою думку, в умовах обмежених ресурсів та великої кількості потреб «на вчора», МЗС проводить дуже ефективну політику щодо регіону. Очевидно, що Латинська Америка не є пріоритетом № 1 для України. Але з тими ресурсами, які нині можемо виділити на цей регіон, ми досягаємо доволі непоганих результатів.
Під час голосування за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН ES‑11/4 у жовтні 2022 р. про територіальну цілісність України, з усього регіону росію підтримала тільки Нікарагуа. Навіть Куба та Болівія утрималися, а Венесуела — була відсутня. Якщо порівняти, у 2014 році, коли відбувалося аналогічне голосування після окупації Криму, росію підтримали всі 4 «проросійські» країни — Куба, Нікарагуа, Венесуела та Болівія, в той час як більшість — утрималися. У 2022 році більшість підтримала Україну.
МЗС вдалося долучити декілька країн ЛА до Кримської платформи та міжнародного трибуналу над російськими військовими злочинами. Окремо слід відзначити випадок Гватемали. Її президент наразі є єдиним латиноамериканським лідером, що відвідав Україну. Зі свого боку до Гватемали відбувся візит Дмитра Кулеби, який став першим візитом голови МЗС України до цієї держави. Президент Зеленський зміг дистанційно виступити перед конгресами Мексики та Чилі, а також на саміті країн Карибської Співдружності. Багато в чому ці результати маємо завдяки роботі Андрія Мельника, який нині виконує функції посла України в Бразилії, — розповів АрміяInform Олексій Откидач.
Для кращого інформування суспільств Латинської Америки необхідно, щоб журналісти з регіону могли частіше відвідувати Україну. Лабораторія журналістики суспільного інтересу та Центр трансатлантичного діалогу організовували престури для латиноамериканських журналістів до України.
І це сприяло налагодженню контактів з українською владою, військовими, громадянським суспільством. Медійники з ЛА побачили на власні очі наслідки приходу «русского мира» на українську землю — людські трагедії, руйнування і скалічені долі.
читайте також:
Підсумовуючи, зазначимо, що зараз триває кардинальна зміна уявлень про Україну в світі. Латинська Америка, де є такі країни, як Бразилія, що прагнуть посилити свій вплив на міжнародній арені, буде більше уваги приділяти Україні з політичних причин. Тому є багато роботи з інформування латиноамериканців про українську історію, культуру та війну, яку розв’язала росія.
