Про обмін полоненими і співпрацю з ООН, про Міжнародний Комітет Червоного Хреста і права військовозобов’язаних та чимало іншого кореспондентка АрміяInform запитала в Уповноваженого Верховної Ради…
Широкомасштабне вторгнення росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого й триває вже 10 місяців, отримало відгомін і в Індо-Тихоокеанському регіоні. Це досить строкатий регіон у етнічному, політичному та релігійному плані. Водночас саме ІТР є епіцентром міжнародної торгівлі та інновацій. АрміяInform уже писала про вплив російсько-української війни на Євроатлантику та Африку. Продовжуємо серію текстів щодо глобального виміру війни — вже в Азії.
У географічному сенсі Індо-Тихоокеанський регіон це країни, які розташовані на схід від Пакистану і аж до островів Тихого океану. Історично країни регіону були під колоніальним впливом Заходу (Британія, Франція, Нідерланди, Португалія, Іспанія), що теж наклало свій відбиток на сьогодення. Після Другої світової війни деякі з держав ІТР зуміли стати лідерами в міжнародній економіці.
Можемо пригадати Японію, Республіку Корея, Тайвань, Сінгапур, які стали економічними конкурентами для США починаючи з 1970-х років. І тому питання доступу до ресурсів, насамперед викопних мінералів, залишається питанням № 1 у політиці Заходу щодо ІТР.
У геополітичному сенсі ІТР є головною ареною суперництва між Китаєм та США. Проведення реформ у Китаї після смерті Мао Цзедуна у 1976 р. (4 модернізації) створило фасад капіталізму для залучення іноземних інвестицій та виходу на американський ринок. Водночас Китай залишився у політичному сенсі комуністичним. Зовнішня політика Пекіна 1980–1990-х передбачала спостерігання за ситуацією у світі, а не активну геополітичну експансію.
Прихід Сі Цзіньпіна до влади в КНР у 2012–2013 роках означав кардинальну зміну в позиціонуванні Китаю в світі. Міжнародний економічний вплив Китаю тепер уже означав посилення країни в політичному та безпековому вимірах.
У розрізі російсько-української війни позиція Китаю є надважливою, і ось чому. Китай солідаризується з росією у створенні альтернативного світопорядку тому, що був створений після Другої світової. Утім, Антизахідна спрямованість зовнішньої політики Пекіна та москви ще не означає наявність військово-політичного союзу між країнами.
Головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко прокоментувала АрміяInform поточну ситуацію, виклики та можливості для України в ІТР.
Аліна Гриценко наступним чином пояснила особливості політичної позиції Пекіна в російсько-українській війні.
«Китай ставиться до цієї війни, виходячи з власних національних інтересів та наявністю геополітичного суперника — це Сполучені Штати Америки. Пекін просуває наратив, що ось подивіться, що зробили США в Лівії, Іраку, що нині роблять в Україні. І це ще накладається на антиамериканські настрої в державах Глобального Півдня — не тільки в Азії, але й в Латинській Америці у зв’язку з минулорічним фіаско США в Афганістані.
Сполучені Штати підірвали довіру до себе серед азійських країн як до партнера, який спроможний виконувати надані гарантії безпеки. Вашингтон намагається обмежувати китайську експансію в Індо-Тихоокеанському регіоні, консолідувавши союзників, зокрема тих, хто розглядає КНР як виклик чи загрозу», — прокоментувала Гриценко.
росія Китаю потрібна здебільшого для отримання дешевих ресурсів, зокрекма енергетичних. Так само не забуваймо про стратегічну важливість Арктики для реалізації торгівлі та подальшої експансії КНР уже в космічному просторі. Арктика вже не про клімат, ресурси чи безпеку, а суто про космос.
На думку Аліни Гриценко, теза про китайсько-російський альянс не відповідає дійсності, адже Китай порівняно з рф переважає за різними аспектами.
«росія завжди сприймалася Китаєм як молодший партнер. Є Китай, більш потужний ніж росія в економіці та військовому аспекті. До того ж Китай завжди використовував росію як дратівник для Заходу, де непокоїлися, що може утворитися військово-політичний альянс між Пекіном та москвою.
Але що нині спричинила російсько-українська війна, так це більш форсовану мілітаризацію в регіоні. Країни, які до того нарощували власний оборонний та наступальний потенціал, ще більш активно це роблять. А також нині активізувалися дискусії в Республіці Корея (частково в Японії) щодо створення власного ядерного арсеналу або ж дислокації ядерної зброї США на своїй території по аналогії з НАТО», — підкреслила Гриценко.
Острів Тайвань або Республіка Китай є тим місцем, куди евакуювалися китайські націоналісти з партії «Гоміндан» після перемоги комуністів у 1949 році. Тайвань є одним із ключових безпекових союзників США, хоч і не має офіційних дипломатичних відносин. Пекін прагне встановити контроль над островом, посилюючи свою військову присутність в Південнокитайському морі. Через це проводяться військово-морські навчання.
Україна посилила свій діалог із Тайванем після 24 лютого як на парламентському рівні, так і громадянського суспільства. Тим паче, що Тайвань запровадив санкції проти рф та надає Україні гуманітарну допомогу.
У Східній Азії є два ключові партнери України — Республіка Корея та Японія. У випадку Південної Кореї мова йде про гуманітарну допомогу, в той час як Японія запровадила санкції проти рф та надає гуманітарну, медичну та військову підтримку нашій державі.
Республіка Корея посилила свої позиції на світовому ринку зброї, маючи озброєння, здатне ефективно протидіяти радянським зразкам, які має КНДР. Наприклад, Польща закупила зброї в Кореї на суму в 5, 76 млн доларів. За даними Стокгольмського міжнародного дослідницького інституту миру, який публікує рейтинг топ-100 торгівців зброї, 4 компанії з Республіки Корея збільшили прибуток на 3,6 % порівняно з 2020 роком.
Головною регіональною безпековою загрозою є КНДР, яка своїми випробуваннями балістичних ракет змушує Сеул та Токіо посилювати свою оборону. Україна розірвала дипломатичні відносини з КНДР у липні через визнання Пхеньяном так званих лнр і днр.
«Як показала російсько-українська війна, ядерна зброя є дуже потужним інструментом і чи не єдиною гарантією від зовнішньої інтервенції. У Республіки Корея та Японії є технології, які дозволять у короткі терміни створити ядерну зброю. Водночас нинішнє керівництво Японії, зокрема прем’єр-міністр Фуміо Кісіда, закликає світове співтовариство наблизитись до знищення всього існуючого у світі ядерного потенціалу. Це, звісно, утопія, проте подумати над скороченням ядерної зброї ще можливо», — наголосила Гриценко.
У 2022-му Японія утворила оборонний союз із Британією. Це є наслідком як проявів зовнішньої політики Лондона після виходу з ЄС (посилення позицій в ІТР), так і прагнення Токіо більшого залучення Британії в підтримку безпеки у Східній Азії.
Дві країни англосаксонського світу та регіональні демократії посилили співпрацю з Україною після 24 лютого — Австралія та Нова Зеландія. Уперше за історію двосторонніх відносин прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе відвідав Україну на початку липня.
У вересні 2021 року було утворено AUKUS — безпековий союз Австралії, Британії та США. Тоді Канберра відмовилася придбати у Франції підводні човни, на яких можна розміщати ядерну зброю. Це викликало серйозний дипломатичний скандал, який владнав уже новий прем’єр Альбанезе з французьким президентом Емманюелем Макроном після саміту НАТО в Мадриді в кінці червня. Цікаво, що вперше на саміт Альянсу було запрошено союзників з ІТР (Республіка Корея, Японія, Австралія, Нова Зеландія).
Австралія надає Україні військову, фінансову, гуманітарну допомогу, запровадила санкції проти рф та білорусі. Разом із Новою Зеландією направила інструкторів для тренування українських військових на території Великої Британії (операція INTERFLEX). Міністр оборони Нової Зеландії Пеені Хенаре у листопаді здійснив візит до Києва.
Аліна Гриценко вважає, що головним завданням нинішньої зовнішньої політики Австралії є посилення позицій в Тихому океані на тлі геополітичної експансії КНР.
«Новий лейбористський уряд Ентоні Альбанезе прийшов до влади з дуже чіткими заявами про те, що вони повернуть авторитет Австралії в регіоні. Наразі в Океанії Австралія сприймається як держава, підпорядкована Штатам, яка досить невідповідально ставиться до регіонального порядку денного. Антагонізм із Китаєм є інструментом, що дозволяє проявити певний рівень самостійності у своїй зовнішній політиці, що впливає на підвищення авторитету Австралії в регіоні.
В Океанії якраз відбувається основна боротьба між Австралією та Китаєм. Австралія намагається зупинити подальшу китайську експансію в регіоні, не дати закріпитися в малих острівних державах Океанії», — сказала Аліна Гриценко.
Головна особливість ІТР полягає в тому, що країни можуть мати основним економічним партнером Китай, а в безпековому аспекті — США. Класичний приклад це Філіппіни, які мають статус основного союзника США поза НАТО (MNNA), але чи не найбільше торгують з КНР. У квітні відбулися президентські вибори, де переміг син ексдиктатора Маркос-молодший. До речі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оголосив про відкриття українського посольства на Філіппінах.
«Маркос вважався дуже прокитайським політиком. Я особисто очікувала, що прокитайський курс, запроваджений за експрезидента Філіппін Родріго Дутерте, зменшиться. Наразі Маркос зайняв балансуючу позицію, спостерігає за тим, що навколо відбувається, хоча й здійснив кілька кроків з наближення до США.
У Філіппін існує територіальний конфлікт із китайцями щодо островів у Південнокитайському морі. Але Філіппіни дуже залежать від Штатів у військовому плані: озброєння, підготовка. Маркос робив гучні заяви щодо того, що не поступиться жодним сантиметром території островів. Це не про войовничість, а для того, щоб проявити лідерство, певний авторитет. Це робота на внутрішню аудиторію», — прокоментувала Гриценко.
Україна посилила діалог із АСЕАН — основним економічним регіональним об’єднанням країн Південно-Східної Азії. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба нещодавно здійснив візит до Камбоджі, яка нині головує в АСЕАН. Зі свого боку президент Індонезії (країни з найбільшим мусульманським населенням) відвідав Україну влітку. Для нас важливе економічне залучення цих держав для відновлення України. Камбоджа оголосила, що направить в Україну саперів для допомоги в розмінуванні.
Індія, як країна з найбільш динамічною економікою, має не тільки регіональні, але й глобальні амбіції. Не забуваймо про конфлікт Індії з Пакистаном та Китаєм. Позиція Нью-Делі в російсько-українській війні формально є нейтральною, але варто розуміти, що Індії вигідно задешево купувати в росії енергоресурси. Для США Індія є «найбільшою демократією у світі».
«В Індії живе більш ніж 2 млрд людей і є багато бідних. І тому не всі там можуть собі дозволити мати альтернативні джерела енергії. Через це Індія використовує росію як джерело дешевих енергоресурсів.
Для України є перспектива налагодити співпрацю з Індією у сфері зеленої енергетики, оборони, в аерокосмічній галузі. Індія продовжує користуватися традиційними джерелами енергії, але водночас намагається застосовувати й альтернативну енергетику — сонячну, вітряну енергетику. Аби збалансувати той енергетичний голод, який Індія традиційно відчуває.
Треба з розумінням ставитися до цього політичного реалізму, який використовують різні держави. Для деяких країн припинити комунікацію з росією неможливо, або якщо можливо, то невигідно. І ми маємо розуміти їхні національні інтереси, так як і вони наші», — розповіла Гриценко в коментарі АрміяInform.
Як головний висновок що варто робити Україні для посилення своїх позицій в ІТР, то Аліна Гриценко визначила 3 головні моменти. Це вироблення окремої регіональної стратегії МЗС України, визначення пріоритетних країн та посилення української інформаційної присутності там.
«Пріоритетні країни — це насамперед КНР та Індія як регіональні гіганти та величезні ринки, а також дві потужні економіки (Японія та Республіка Корея). Щодо держав АСЕАН, то Індонезія, Малайзія, Таїланд та Сінгапур є найбільш перспективні з огляду на економічні потужності.
Україні варто розробити окрему регіональну стратегію, де буде роз’яснено політику щодо окремих країн. У кожній країні Азії свій окремий світогляд, філософія та власний погляд на міжнародні відносини.
Україна має створити також стратегію власної інформаційної присутності — те, чого досі нема для Індо-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки. Нейтралітет азійських країн це результат відсутності власної інформаційної політики та проактивної дипломатії в регіоні. На відміну від рф, яка інформаційно присутня окремо в кожній державі», — резюмувала Гриценко в коментарі АрміяInform.
