Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну 24 лютого справило істотний вплив, без перебільшення, на весь світ. Для того, щоб усвідомити глобальні виклики від загрози кремлівського неоімперіалізму, варто розглянути, як саме напад на українську державу видозмінив безпеку в різних регіонах. Хоча, безумовно, відразу зазначимо, що під безпекою варто розглядати і оборонну, і клімат, і енергетику — загалом безліч тем, які пов’язані визначенням «безпека». Почнемо з Євроатлантики серію публікацій АрміяInform про вплив російської агресії на світові процеси.
Євроатлантичний регіон являє собою передові держави світу, які ще називають загальним терміном Захід. Простіше кажучи, це ліберальні демократії, для яких найбільш важливими речами є ринкова економіка, права людини та політичний плюралізм.
Певний час росія була для регіону «важливим інвестором», хоча за цим стояло прагнення домінувати в енергетиці та втручатися у внутрішню політику іноземних держав. Більшою мірою це стосувалося Європи, хоча не варто забувати й про «російський слід» у президентських виборах США 2016 року.
Газогони «Північний потік – 1», «Північний потік – 2», «Турецький потік», «Балканський потік», поширення дезінформації через russia today чи sputnik, отруєння опозиціонерів за кордоном. Все це ми спостерігали впродовж того часу, як путін прийшов до влади в 1999 році. Метою путіна було тримати на енергетичній голці Захід, а отримані від енергоносіїв кошти витрачати на розвиток мілітаризму проти сусідів.
Проте 24 лютого остаточно змінило ставлення Євроатлантичного регіону до москви. Бо країни НАТО та ЄС побачили, чим є насправді росія — країною-терористом з імперськими комплексами та прагненням використовувати військову силу проти інших держав.
НАТО в цей час саме обговорювало нову стратегічну концепцію, яка не оновлювалася з 2010 року. І повномасштабне вторгнення російських військ на територію України остаточно ствердило позиції союзників по Альянсу, що росія це загроза. Хоча варто зазначити, що після початку агресії кремля проти України у 2014 році представники НАТО у своїх документах вказували на те, що саме російська сторона є джерелом гібридних загроз.
Але «мінливе безпекове середовище» — термін, який використовували в Альянсі для сучасної геополітичної реальності, виявилося найбільшою війною в Європі після Другої світової. російський диктатор владімір путін хотів розколоти Захід, використовуючи вже давно відомі методи газового, ядерного чи мігрантського шантажу.
читайте також:
Реакція трансатлантичних партнерів виявилася діаметрально протилежною: переозброєння армій, збільшення витрат на оборону, укріплення Східного флангу НАТО, надання всебічної підтримки Україні.
Європейський Союз у березні затвердив «Стратегічний компас безпеки та оборони». Цим було заявлено амбітну мету щодо більш оперативного реагування разом із партнерами на поточні безпекові виклики.
Хоча саме керівництво ЄС ще не до кінця випрацювало реальні механізми перегляду політики у сфері безпеки та оборони. Одне зрозуміло, що причиною більшої уваги Євросоюзу до оборонної сфери, ніж було раніше, став саме російський неоімперіалізм.
Північноатлантичний альянс пішов шляхом посилення свого східного флангу, де вже є 8 мультинаціональних бойових груп. Останні є утворенням із військовослужбовців різних країн Альянсу, які дислоковані на території певної держави.
Саміт НАТО в Мадриді наприкінці червня став переломним моментом з консолідації зусиль союзників проти геополітичних загроз сучасності, однією з яких є російська федерація. Цю тезу було вказано в новій стратегічній концепції Альянсу, яка визначила основні напрями розвитку.
Було б неточним вказати, що лише НАТО та ЄС як об’єднання держав переосмислили свою оборонну політику. Подібні речі також спостерігаються й на національному рівні.
Так, комітет Палати громад парламенту Великої Британії з питань оборони в липні оприлюднив об’єднаний звіт про оборону в епоху суперництва та промислову стратегію оборони безпеки. У документі вказувалося, що Велика Британія не врахувала повною мірою міжнародні кризи внаслідок виведення військ НАТО з Афганістану в серпні 2021 року та широкомасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого.
А в соцопитуваннях 91 % британців не довіряють росії як країні. Водночас 58 % (дані за травень) британців схвалюють дії керівництва своєї держави щодо російської агресії в Україні. Все це накладається на потреби в посиленні «безпеки та оборони в себе вдома та за кордоном».
Схожі речі з більш оперативного реагування на сучасні загрози є в новій Білій книзі від Міноборони Нідерландів.
Взагалі найбільшою зміною у сфері безпеки в Європі можна вважати подання в травні Швецією та Фінляндією на вступ до НАТО. Нині триває процес ратифікації угоди країнами, які входять до НАТО.
Як казав колишній генсек Альянсу лорд Робертсон, «мені не вдалося зробити цього за 4 роки, а завдяки росії це стало можливим за 4 місяці». Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО — це однозначне посилення обороноздатності в Північній Європі, де москва теж хоче показати вдавану військову міць, погрожуючи захопленням о. Готланд.
Що цікаво, керівництво Німеччини, яке тривалий час не приділяло достатньої уваги розвитку своєї оборони, після 24 лютого почало говорити про діаметрально протилежні речі. Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт 27 лютого заявила: «Ми потребуємо добре оснащеного та сильного Бундесверу — це нині стало драматично зрозуміло через путінський жахливий напад на Україну». Також було оголошено про створення спеціального фонду в 100 млрд євро для посилення німецької армії.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг та міністр оборони Німеччини Крістін ЛамбрехтЧерез свої неоімперські дії сучасна росія стала загрозою для Заходу. Тож співпраця країн НАТО та ЄС з Україною тільки посилилася як через надання військової допомоги, так і тренування ЗСУ іноземними інструкторами. Ті формати, які існували до 24 лютого, нині вийшли на новий рівень. Приміром, Канада направить 225 інструкторів до Великої Британії, щоб там тренувати українських військових.
Міністр національної оборони Канади Аніта Ананд 4 серпня наголосила: «Незважаючи на жахливе вторгнення росії в Україну, операція UNIFIER триває, і цей новий аспект є лише останнім із серії дій Канади, яка підготувала понад 33 000 військовослужбовців Збройних Сил України з 2015 року».
Таким чином бачимо, що російське вторгнення 24 лютого стало причиною об’єднання зусиль союзників у Євроатлантичному регіоні щодо підтримки України та стримування агресії кремля. Перегляд оборонної політики на рівні ЄС і НАТО є найбільшою зміною за минулі 20-30 років.
