Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Саміт Північноатлантичного Альянсу в Мадриді 28-30 червня є серед подій, які визначили орієнтири майбутнього світової безпеки. Саме там лідери країн НАТО, а також партнери поза Євроатлантичним світом долучилися до обговорення поточних викликів та їхнього спільного вирішення. Детальніше кореспондент АрміяInform проаналізував результати зустрічі для України та світу.
Для НАТО саміт у Мадриді був знаковим з декількох причин. У першу чергу нещодавно святкували 40-річчя долучення Іспанії до Альянсу. По-друге, саме там була затверджена стратегічна концепція НАТО-2030. По-третє, Мадридський саміт, тільки 1997 року, став початком співпраці України з Північноатлантичним Альянсом.
Повномасштабний напад росії на Україну 24 лютого і став чітким символом «нового безпекового середовища», яке на думку НАТО сформувало нові виклики, проти яких і варто об’єднати свої сили.
Одним з таких викликів є вплив кліматичних змін на безпеку. Воно й не дивно, адже сучасне розуміння поняття безпеки включає в себе не лише суто військові аспекти, але й кліматичні теж.
Природні лиха та боротьба за ресурси спричиняють гонку озброєнь, і саме тому НАТО зосередило свою увагу на більш системному вивченні убезпечення від наслідків кліматичних змін. Суперництво за Арктику, де тануть льодовики, засухи в Африці, повені в Європі – ці процеси посилюють суспільну напругу та як наслідок призводять до воєн.
Клімат і безпека вимагають змін у майже всіх сферах нашого життя. Переведення військової техніки на інші види палива, зокрема більша увага до електромашин, покращення системи безпеки інфраструктури як оборонного, так і цивільного призначення.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг у вступному слові 28 червня заявив, що «головною метою Альянсу є зменшення викидів у атмосферу на 45 %, а кліматичної нейтральності прагнуть досягнути до 2050 року». Адаптація до кліматичних змін є запорукою, на думку керівництва НАТО, кращого планування воєнних операцій. Тим паче, якщо мова йде про ведення бойових дій у суворому навколишньому середовищі. «Якщо ми можемо забезпечити мир, то ми не зможемо побороти кліматичні зміни» – резюмував Столтенберг.
В нашому випадку кліматична складова теж є, адже росія використовує енергетику в якості зброї проти Європи та сприяє погіршенню світової продовольчої безпеки, блокуючи порти України. Залежність ЄС від російських енергоносіїв за нинішніх умов відходить у минуле.
Не дарма, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок наголосила 28 червня, що «залежність від викопних джерел енергії є геостратегічним питанням для нас. Важливо продовжувати інвестувати в нові джерела відновлювальної енергії. Ми більше не допустимо, щоб Німеччину шантажували залежністю від однієї держави (росії – Ред.)».
Досить важливу тезу висловив міністр національної оборони Канади Аніта Ананд. Вона сказала, що «нам потрібна зелена оборона. Нам потрібно підвищення енергоефективності. Нові будівлі мають бути обладнані із зеленими технологіями». І це стосується, як ми розуміємо, всіх вимірів безпеки: моря, суші, води, повітря та космосу.
Тим паче, що минулого місяця в Монреалі було проведено саміт з питань кліматичної безпеки, а вже під час саміту в Мадриді було анонсовано про створення в тому ж місті Центру передового досвіду НАТО зі зміни клімату та безпеки. Вперше за історію Альянсу було створено подібний орган.
Водночас, саме в Мадриді, Туреччина погодилася щодо перспектив членства Швеції та Фінляндії, які подали заявки на вступ до Альянсу в травні. Прагнення вищезгаданих 2 країн долучитися до НАТО є наслідком агресивної політики кремля.
Разом з тим, затвердження стратегічної концепції НАТО є серед головних подій саміту. Перша публічно оприлюднена стратегічна концепція НАТО була затверджена в 1991 р., бо до того подібні документи були засекреченими, зважаючи на умови «холодної війни». Робота над нинішньою стратегією тривала майже два роки, причому до обговорення долучилися союзники та партнери НАТО – серед яких і Україна.
У результаті переговорів 29 червня було затверджено та оприлюднено на сайті концепцію. У документі прописано головні завдання та принципи діяльності Альянсу на період до 2030 року.
Три основні завдання визначили представники НАТО: «стримування та оборона, попередження криз разом з їхнім управлінням та безпека, заснована на співробітництві». На порядку денному союзників по НАТО стоїть також поєднання в єдине ціле людської безпеки, кліматичних змін та гендерних питань. Іншими словами, сучасні виклики потребують комплексних рішень.
Мабуть, ключовою фразою для України є 8 пункт концепції. Там стверджується, що «російська федерація є найбільш важливою та прямою загрозою безпеці союзників, миру та стабільності в Євроатлантичному регіоні». І це стосується як мілітаризації кремля на Балтиці, Середземномор’ї та Чорному морі, так і поєднання «конвенційних, кібер та гібридних методів проти нас та наших партнерів».
Хоча в самій концепції Чорноморському регіону було приділено недостатньо уваги. І це в той час, коли саме там росія здійснює акти кліматичного тероризму, створюючи загрозу виникнення глобального голоду. Але є в концепції, приміром, окремо про посилення партнерства між НАТО і Євросоюзом.
Загалом відносно Грузії та України було ще раз підтверджено актуальність рішення саміту в Бухаресті 2008 р., коли НАТО планувало надати ПДЧ. Єнс Столтенберг оголосив про надання додаткової нелетальної військової допомоги Україні бронежилетами, пальним та іншим, що допоможе в протидії російським окупантам.
Народний депутат України, голова постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв у коментарі АрміяInform заявив, що саме «Україна є тією країною, яка робить внесок у колективну безпеку. А країни Альянсу з Україною будуть сильнішими. Ми маємо сильну армію, ми маємо єдиний досвід зіткнення з російською федерацією як на землі, так і через гібридні загрози. Для росії Україна це полігон для проведення інформаційно-психологічних операцій. Потім це буде використовуватися і проти Заходу».
НАТО досить чітко дало зрозуміти, що безпека Євроатлантичного регіону пов’язана із безпекою решти світу. Не дарма вперше за свою історію до участі в саміті Альянсу було запрошено представників Австралії, Республіки Корея, Нової Зеландії та Японії.
Саме ці країни є по суті ключовими в забезпеченні миру та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні, де Китай прагне посилити свої геополітичні позиції, кидаючи виклик США. Військово-політичне посилення Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні тепер бачиться НАТО як виклик: «заявлені амбіції та політика примусу КНР кидають виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям».
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе підкреслив 29 червня, що «не існує якоїсь тихоокеанської чи суто європейської теми з безпеки. Російське вторгнення в Україну об’єднало весь світ».
Про глобальні взаємовпливи також говорила міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс. Буквально напередодні саміту, а саме 24 червня було оголошено про формування Партнерства Блакитного Тихого океану (США, Британія, Австралія, Нова Зеландія, Японія).
Трасс наголосила, що «необхідно спочатку завдати поразки росії, а потім вже вести перемовини». А основним прорахунком путіна, Трасс вважає те, що НАТО буде розколоте в питанні України. Але ми бачимо геть протилежну тенденцію.
У коментарі АрміяInform керівник Центру досліджень регіональної безпеки при Сумському державному університеті Микола Назаров зазначив про два аспекти Мадридського саміту: «Це стратегічні рішення Альянсу щодо свого майбутнього та рішення, що стосуються України. Щодо першого – це, безумовно, прийняття Стратегічної концепції НАТО-2022. У документі рф чітко визначена як основна загроза Альянсу, відповідно НАТО буде посилювати свої спроможності, передусім у Східній Європі. Україна займала одне з центральних місць у порядку денному Саміту.
Ключова політична заява лідерів Альянсу – росія не переможе і ми будемо з Україною стільки, скільки потрібно. Це стосується підтримки країн-членів, а також нелетальна підтримка від самого блоку НАТО. Загалом мова йшла і про підтримку в післявоєнному відновленні України, а також підтримка у повноцінному переході на стандарти НАТО».
Північноатлантичний Альянс вкотре продемонстрував свою єдність – як у підтримці України, так і щодо протидії росії. Будемо сподіватися, що рішення Мадридського саміту на практиці посилять світову безпеку від загроз, які можуть призвести до катастрофічних наслідків для всіх нас.
