Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Як усе починалося
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) почали розробляти ще під час Першої світової війни. У період між світовими війнами розробками БПЛА займалися практично всі країни, але успіху домоглися Англія, США і СРСР. Їх застосовували як носії бомб і торпед, і як керовані мішені.
Багато фахівців відносять до БПЛА німецькі крилаті ракети Фау-2, якими в роки Другої світової бомбили Лондон.
Згодом розробку БПЛА продовжили. Бойову ефективність цих апаратів для розвідки вперше дуже яскраво продемонструвала війни у В’єтнамі й на Близькому Сході.
Так, у В’єтнамі з 1965 до 1975 рік безпілотні літаки-розвідники зробили 3435 вильотів. Втрати становили 554 апаратів. Командування ВПС США було задоволене результатами − зберігалися життя пілотів, розвідників, скорочувався час на прийняття рішень.
На Близькому Сході безпілотні літальні апарати застосовані Ізраїлем під час Війни на виснаження (1967−1970), Війни Судного дня у 1973 році й пізніше під час бойових дій в долині Бекаа (1982-й) − так званої Першої Ліванської війни. Їх використовували для спостереження й розвідки, а також як фальшиві цілі. За інформацією, отриманою за допомогою БПЛА, група ізраїльської авіації перед ударом головних сил викликала на себе спрацьовування радіолокаційних станцій сирійських ЗРК. По них завдавали удар із допомогою самонавідних ракет. Внаслідок Сирія втратила 18 батарей ЗРК і 86 літаків. Успішність застосування БПЛА зацікавила Пентагон і привела до спільної американо-ізраїльської розробки системи RQ-2 Pioneer.
Війна в Перській затоці за звільнення Кувейту у 1990−1991 роках стала першою війною, де авіація і БПЛА США та країн-союзників зіграли, на думку більшості аналітиків, вирішальну роль у розгромі сил Саддама Хуссейна. Але слід зазначити, що це все ще були БПЛА-розвідники й ретранслятори.
Ударні дрони
Новий сплеск активності в розробці ударних БПЛА припадає на початок епохи антитерористичних операцій.
У 1992 році ізраїльський безпілотник уперше використаний як бойовий засіб для цілевказівки в операції з ліквідації в південному Лівані лідера організації «Хезболла» Аббаса аль-Мусаві. БПЛА вистежив колону, в якій їхав Мусаві, і позначив його авто лазерним маркером, по якому випустили ракету зі штурмового вертольота.
На початку 2000-х почали активно застосовувати ударні безпілотники, оснащені ракетами. Їх успішно застосовували як США, так і Ізраїль.
Про розмах їх застосування свідчать наступні факти. Так, у лютому 2013-го американський сенатор Ліндсі Грем повідомив, що пентагонівські безпілотники ліквідували 4756 осіб.
14 вересня 2019 року 10 ударних дронів єменських повстанців атакували нафтові об’єкти в Саудівській Аравії. Після атаки дронів завдано удару ракетами. Пошкоджено нафтопереробні заводи, скорочено видобуток нафти, що викликало стрибок цін на нафту в світі. Вартість «атаки дронів» по гарячих слідах оцінили в понад 300 мільйонів доларів на день − стільки втратила залежна від нафти економіка Саудівської Аравії через скорочення видобутку і виробництва нафти на 5,7 млн барелів на добу. Сьогодні зрозуміло, що втрати обчислюються мільярдами. При вартості БПЛА в десятки тисяч доларів висновок очевидний − це було того варте.
Нині за допомогою безпілотників ліквідовані десятки ватажків терористичних організацій та інші важливі цілі. Так, торік, 3 січня, американці знищили іранського генерал-майора, командувача спецпідрозділом «Аль-Кудс» у складі Корпусу Вартових Ісламської революції (КВІР), призначеного для проведення спецоперацій за межами Ірану Касема Сулеймані.
Війна в Карабаху − привід задуматися всім
Зоряним часом ударних БПЛА стала війна в Нагірному Карабасі. Турецькі й ізраїльські апарати, поставлені Азербайджану, буквально викошували бронетехніку і артилерійські системи залпового вогню противника. Під час цієї війни, як і недавнього конфлікту в Лівії, стало очевидно − ефективної системи протидії ударним БПЛА немає. Російські системи типу «Панцира» або С-300 неефективні проти безпілотників.
Звичайні системи радіолокації часто не здатні виявити БПЛА, зважаючи на їх малий розмір, особливо це стосується малогабаритних боєприпасів, що баражують в очікуванні команди про нанесення нищівного удару.
Тому питання забезпечення живучості підрозділів, озброєних бронетехнікою, виходить на перший план. На думку фахівців Збройних Сил України, для вирішення цих завдань є два шляхи.
Перший − збільшення захищеності, власне, бронетехніки за рахунок застосування додаткових елементів, розміщених на броні. Другий шлях − захист підрозділів у цілому.
США і Великобританія вже ведуть розробки таких систем. Союзники відпрацьовують обидва варіанти. Це установка індивідуальних комплектів захисту на техніку або використання машин, що поєднують системи РЕБ і систем ураження.
Як кажуть експерти, якщо розміщувати на українській бронетехніці системи захисту типу «Заслон», це не призведе до істотного обважнення машин. Нагадаємо: комплекс активного захисту (КАЗ) «Заслон», створений Державним підприємством «Базовий центр критичних технологій «МІКРОТЕК», призначений для захисту окремих рухомих і стаціонарних об’єктів від усіх типів ручних протитанкових гранатометів, протитанкових керованих і некерованих ракет, артилерійських кумулятивних і бронебійних снарядів зі швидкостями підльоту до цілі 70-1200 м/с.
З іншого боку, якщо вести мову про комплексний захист підрозділів, то доцільно використовувати досвід європейських держав.
Завдання для української «оборонки»
До складу підрозділу − взводу або роти — потрібно вводити окрему бойову машину, спеціально призначену для захисту від ударних БПЛА. Машину слід оснастити радаром із радіусом дії не менше 10 км із завданням зловити ціль і захистити підрозділ. Можна вести мову про гарматні й ракетні боєприпаси − для нанесення удару по квадрокоптера або апарату літакового типу, як наприклад, «Байрактар», здатного ушкодити бронетехніку.
Така машина має захоплювати до 6 цілей одночасно, калібр зброї повинен бути 12,7 або 30 мм, слід застосовувати програмовані боєприпаси, які нині є у наших союзників − США, Великобританії. Нині на нашому озброєнні застосування такого боєприпасу неможливе. Така зброя союзників здатна уражати БПЛА на відстані до 6 км. В України немає іншого виходу, крім закупівлі саме такого озброєння.
Власне, перед українським оборонно-промисловим комплексом стоїть нова комплексна задача, яку мають вирішувати всі підприємства-розробники озброєння і бронетехніки. Така машина прикриття може коштувати − з урахуванням науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок − 100-150 млн гривень. Водночас слід врахувати, що одна така система прикриває танковий взвод або роту. Ціна танка − ті ж 150 млн гривень. За оцінками фахівців, під час наступу, з урахуванням розгортання танків по фронту, необхідно буде дві такі машини, в обороні − вистачить однієї.
