У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Завжди дивився на все з оптимізмом.
Вадим народився 17 серпня 1977 року в Одесі.
«Він завжди заступався за мене перед батьками. Пам’ятаю, ми вирішили пограти в хокей у нашій маленькій однокімнатній квартирі, і я випадково ключкою розбив телевізор. Так він тоді взяв провину на себе. Сказав: «Брате, я молодший, мене не так сильно сваритимуть, як тебе», — розповів старший брат Роман.
Брати все життя були дуже близькими, піклувалися один про одного і проводили разом вільний час — навіть професію обрали однакову.
Вадим здобув дві освіти — в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова та Одеському державному університеті внутрішніх справ. У 2000 році вступив на службу до правоохоронних органів і пройшов шлях від помічника слідчого до керівника слідчих підрозділів поліції Одеської області.
Роман розповів, що коли він працював у ДАІ, то молодший брат прийшов до нього на стажування.
«Ми тоді працювали у нічну зміну і так вийшло, що почали переслідувати автомобіль, водій якого не зупинився на вимогу. Дуже «весело» і довго переслідували. І Вадик потім вийшов з автівки та сказав: «Ні, брате, я, мабуть, хочу бути слідчим», — з усмішкою згадує він.
Колеги вважають Ковальського добросердною і професійною людиною, яка любила свою справу.
«Санича в поліції глибоко поважали. Для мене він був наставником, другом і деколи навіть батьком», — сказала товаришка по службі Олена Кумайгородська.
Вадим був гідним керівником для молодих слідчих.
«Усі знали, що він завжди підтримає і словом, і ділом. До нього завжди можна було звернутися за допомогою і порадою, в будь-який час. У нього було багато досвіду, він ним ділився з усіма. І він ніколи не кричав на своїх підлеглих, був дуже стриманим», — заявила колега Наталія Мрочко.
Чоловіка любили і поважали не тільки колеги, а й рідні та друзі. Теща Ганна Чернухіна зазначила, що Вадим був порядною і доброю людиною, яка приходила на допомогу всім, не рахуючись з особистим часом.
«Мій коханий мав велике і щире серце. Він був справжній сім’янин та офіцер і більш за все на світі любив свою родину. Я вдячна Богу за те, що зустріла справжнього Чоловіка», — сказала дружина Наталя.
Життя Вадима Ковальського обірвалося 18 листопада 2024 року під час обстрілу росіянами середмістя Одеси: балістична ракета впала біля об’єкта, де слідчий виконував службові обов’язки, і він загинув…
Попрощалися з поліцейським 20 листопада 2024 року.
Зі своїх 47 років чоловік присвятив службі майже половину — 24.
Захисник був уважним до всіх, а особливо до дітей, які його просто обожнювали. Він навіть став хрещеним батьком дітей старшого брата.
«У мене коли народилися діти, то постійно були дзвінки: „Вадику, памперси, Вадику, харчування, Вадику, лікаря“. В усьому, що було пов’язане з дітьми, він повністю мені допомагав. У будь-який час — ніч чи день — завжди», — сказав Роман.
Друг Юрій Грінченко зазначив, що Вадим ніколи не жалівся на життя, хоч як складно йому було, був справжнім одеситом і завжди дивився вперед з оптимізмом.
«Вадим був світлою і невідмовною людиною. І завжди казав: «Все буде добре», — згадує дружина брата поліцейського Тетяна.
Син Єгор сказав, що тато був для нього найближчою людиною: ніколи не сварив, уважно слухав і давав гарні поради.
«Навіть пам’ятаю, що в дитинстві я не міг без нього заснути, а він був на роботі. І він виривався на годинку чи другу, я засинав, і він знову їхав на роботу», — каже хлопець.
Батько був прикладом для юнака в усьому і знав про нього абсолютно все — багато чого не знала навіть мама.
Чоловік міг поглядом пояснити Єгору, що той чи інший вчинок є поганим і що його не слід повторювати. При цьому з дріб’язкових витівок сина чоловік просто сміявся.
Хлопець зазначив, що дуже любив розмовляти з батьком, зокрема, про машини. Як каже Роман, його молодший брат також дуже любив риболовлю.
«Пригадую, як ми рибалили разом. Тато спіймає якусь рибу, дасть мені. Каже: „Іди та поклади в садок“. Не доносив я до садка, на жаль… Тоді батько був не в захваті, але навіть нічого не казав, лише посміявся… Сумую за ним. Багато чого не сказав йому», — повідомив Єгор.
Юнак хоче бути схожим на тата, зокрема, здобути такий самий фах.
Вічна пам’ять та шана Захисникові!
Фото: Нацполіція
За матеріалами Нацполіції, поліції Одеської області
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
У зв’язку з наближенням лінії фронту у Краматорську ухвалено рішення про демонтаж та евакуацію окремих об’єктів культурної спадщини задля їхнього збереження.
Завершено досудове розслідування щодо правоохоронця, який за гроші обіцяв допомогти оформити фіктивну відстрочку від мобілізації.
Українські нацгвардійці взяли участь у навчаннях Aurora 2026 у Швеції, де оператори БПЛА НГУ також навчали партнерів сучасної роботи з дронами.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка завдають ударів по логістиці окупантів.
В Івано-Франківську після російської атаки спалахнула пожежа у девʼятиповерховому житловому будинку.
Бойовий шлях Вадима з позивним «Боржомі» зі 156-го зенітного ракетного полку імені Максима Кривоноса розпочався ще у 2014-му — на Донбасі.
Електрик-дизеліст у 40 ОАБр ім. Великого князя Вітовта
від 20100 до 50100 грн
Первомайськ (Миколаївська обл.)
Третій відділ Первомайського РТЦК та СП
Заступник командира екіпажу зенітного ракетного комплексу, військовослужбовець у Стрий
від 23100 до 53100 грн
Стрий
Військова частина А2847
У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…