Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
2-3 лютого відбулися значущі події в історії європейській інтеграції України. Єврокомісари та лідери Євросоюзу відвідали Київ, щоб узяти участь у 24-му саміті Україна-ЄС. Це перший саміт у кандидатському статусі України, який пройшов за умов широкомасштабної війни росії проти нашої держави. Основні наслідки зустрічі європейських політиків з українськими урядовцями — далі в оглядовому матеріалі АрміяInform.
Минулий саміт Україна-ЄС відбувся ще в жовтні 2021 року в Києві. Нинішня зустріч на найвищому політичному рівні мала відбутися в Брюсселі в грудні 2022 року. Але через російсько-українську війну було вирішено знову організувати саміт у столиці України.
Ключовою подією європейської інтеграції після 24 лютого стало отримання Україною (а також Республікою Молдова) кандидатського статусу 23 червня 2022 року. Це вже передостанній етап — після нього тільки переговори про вступ до Євросоюзу. Але головною умовою надання нашій державі статусу кандидата в члени ЄС стало зобов’язання виконати сім рекомендацій від Європейської Комісії.
Вони залишаються актуальними досі та стосуються таких питань:
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Україна Ольга Стефанішина так анонсувала переговори, що відбулися 2-3 лютого: «Будемо говорити про майбутнє, наше спільне майбутнє в мирній, вільній Європі». Вже традиційним стало прибуття почесних іноземних гостей на центральний залізничний вокзал Києва.
Приїхали на саміт очільники ЄС: президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, верховний представник ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Жозеп Боррель, президент Європейської Ради Шарль Мішель та 15 єврокомісарів.
Посада єврокомісара схожа на міністерську — тільки на рівні 27 країн. Кожен з них відповідає за окрему сферу діяльності. До Києва 2 лютого прибули, наприклад, комісар з питань юстиції Дід’є Рейнердс, комісар з сусідства та розширення Олівер Варгеї, комісар з економіки Паоло Джентілоні.
Візит європейських політиків до Києва мав таку мету — пересвідчитися як впроваджуються реформи, визначені рекомендаціями Єврокомісії. Високопосадовці ще окремо зустрічалися з представниками громадянського суспільства, щоб порівняти бачення змін у країні за умов російсько-української війни від різних сторін.
У грудні Верховна Рада України затвердила Закон «Про медіа», який має на меті гармонізувати наше законодавство з європейським щодо аудіовізуальних послуг. Також було ухвалено Закон «Про національні меншини». А ось із реформою судової системи та правоохоронних органів є ще певні труднощі. Частково було реформовано Конституційний Суд України.
Реформування країни це не лише ухвалення певних законів, необхідних для подальшої інтеграції до ЄС, а й зміна самих принципів функціонування держави. Прагнучи стати членом Євросоюзу, Україна має пройти шлях боротьби з корупцією та розбудови стійких інституцій. Все це забезпечить європейське майбутнє України.
Здійснення реформ ускладнюється відбиттям широкомасштабної російської збройної агресії. Хоча лідери ЄС вірять у Перемогу України та нині сприяють її відновленню. Так, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила загальну суму допомоги країн-членів ЄС та європейських фінансових інституцій для України з 24 лютого — 50 мільярдів євро.
За результатом переговорів 2 лютого між українськими урядовцями та єврокомісарами було підписано 2 документи:
Вищезгадані документи означають посилення економічної співпраці нашої держави з Європейським Союзом. Конкретно — відкриття ринків Європи для українських природних ресурсів, так і підтримку нашого малого та середнього бізнесу.
Європейський Союз уперше за свою історію надав військову допомогу — це було зроблено для України після 24 лютого. Це стосується як зброї й техніки, так і створення тренувальної місії від ЄС (EUMAM) для ЗСУ.
23 січня Жозеп Боррель оголосив про додаткову військову допомогу України в рамках програми Європейський фонд миру. 7-й транш становив 500 мільйонів євро, а загальна сума допомоги в рамках фонду — 3,6 мільярда євро.
Уже в Києві високопосадовець міг презентувати техніку, яку будуть використовувати Сили оборони України. Мова йде про 50 «швидких», 13 нових позашляховиків для транспортування українських військових і ще 94 позашляховики.
Не варто забувати, що Європейський Союз досить уважно здійснює моніторинг соціально-економічного розвитку України. 1 лютого Європейська комісія оприлюднила аналітичний звіт, який стосується заявки України на вступ до ЄС від 28 лютого 2022 року. У документі описуються основні параметри України з транспорту, науки, освіти, енергетики, зовнішньої політики, безпеки.
Там, зокрема, було зазначено, що «Україна істотним чином збільшила співпрацю з ЄС з протидії гібридним загрозам та сильно покращила свою кібербезпеку». Водночас вказано, що наша держава інтегрована у світовий простір, зокрема завдяки членству у Світовій організації торгівлі. Хоча наприкінці розділу про зовнішню, безпекову та оборонну політику було наголошено, що «потрібна додаткова робота із запобігання та боротьби з нелегальним перевезенням зброї, спорядження та вибухівки».
Аналогічно було підбито проміжні підсумки за напрямами допомоги з боку ЄС Україні в ілюстрованій брошурі EU Solidarity with Ukraine. Там було вказано, що спільна військова підтримка через Європейський фонд миру та пряма допомога країн-членів ЄС становить 11,5 мільярдів євро.
Шарль Мішель 3 лютого сказав, мабуть, головну річ, яка описує 24-й саміт Україна-ЄС: «Майбутнє України в Європейському Союзі». У фінальній спільній заяві було підкреслено, що «ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде потрібно. Україна вітає надану ЄС допомогу у відповідь на агресивну війну Росії».
Фото Twitter Josep Borrell Fontelles, Olga Stefanishyna
@armyinformcomua
Воїни підрозділу Kaladrius у взаємодії з ротою ударних безпілотних авіакомплексів Prime на прикордонні з Курщиною знищили три російських БТР та купу автотранспорту.
Бійці 20-го полку безпілотних систем «К-2» показали, що стається з позицією російських пілотів після її виявлення.
Бійці 33 штурмового полку захопили в полон одразу 4 окупантів, які атакували наші позиції.
Бійці 34-го батальйону «Вовкодави» 57-ї мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка взяли в полон китайця, який пішов у російську армію на заробітки.
Бійці підрозділу ГУР МОУ Легіон «Свобода Росії» влаштували успішну засідку на бойовиків росгвардійського підрозділу «ахмат» поблизу села Велика Білозерка.
Бійці батальйону безпілотних систем Martlet 31 механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького показали підбірку влучань по живій силі росіян.
від 50100 до 190100 грн
Кривий Ріг
Криворізький РТЦК та СП
від 24000 до 54000 грн
Львів, Львівська область
від 20500 до 120500 грн
Київ
Військова частина А7039
Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…