Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Після початку широкомасштабної агресії росії проти України питання поглиблення інтеграції нашої держави до Євросоюзу набуло нових сенсів. 28 лютого Україна подала заявку на членство в ЄС, а навесні надіслала відповіді Єврокомісії щодо показників розвитку нашої держави. Основною темою переговорів української дипломатії з європейськими колегами стало надання Україні кандидатського статусу. Рішення дізнаємося на саміті ЄС 23–24 червня. Детальніше про це кореспонденту АрміяInform розповіла генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк.
— Які у Вас очікування стосовно шансів України щодо отримання статусу кандидата в члени Євросоюзу?
— Відверто скажу, очікуємо, що наші шанси дуже великі. Адже президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що нас вже бачать у європейській родині. Ми розраховуємо, що це буде статус кандидата, але є ще вірогідність отримання статусу потенційного кандидата. Останній є для нас менш важливим, але це наші перспективи.
За даних умов розраховуємо отримати, власне, статус кандидата — навіть якщо для цього треба буде виконати умови, щоб перейти до переговорного процесу.
Статус кандидата відкриває для нас кардинально нові можливості. По-перше, це доступ до фондів Європейського Союзу, щоб підтримувати різні сфери нашого життя — від розбудови інфраструктури до аграрного сектору. І це вже будуть не кредитні кошти, а спеціально виділені фонди, якими користуються країни, що мають статус кандидата.
На жаль, статус потенційного кандидата таких фондів не передбачає. Але в будь-якому разі ми розраховуємо отримати один із двох статусів — кандидата чи потенційного кандидата.
— Як саме здійснюється комунікація з європейськими партнерами?
— Перш за все, триває робота на рівні Європейської комісії, а також на двосторонньому рівні з країнами-членами. Наразі відбувається серія візитів віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, заступника міністра закордонних справ України Еміне Джапарової, міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова.
Є певний пул країн, до яких вони здійснюють спеціальні роз’яснювальні візити. Важливо, щоб усі країни ЄС одноголосно підтримали надання Україні статусу кандидата — навіть якщо для цього треба буде виконати якісь умови.
Тому робота з країнами-членами Євросоюзу є досить важливою.
Україна вже надала відповіді на запитальник. Ця процедура завжди передує процесу ухвалення рішень. Ми надали їм 9 томів відповідей у досить стислі терміни. З боку уряду, центральних органів виконавчої влади ми зробили все від нас необхідне.
Поки що жодного уточнюючого запитання з боку Єврокомісії не надходило. Це означає, що відповіді є достатніми, вичерпними. З формальної точки зору все дотримано.
Тепер Єврокомісія готує рекомендації щодо цього запитальника (документ буд оприлюднено 17 червня. — Ред.), аби Рада Європи згодом могла проголосувати за те чи інше рішення. Наразі робота йде на дипломатичному рівні, а також між парламентарями. Я знаю, що тривають переговори нардепів України і з депутатами Європарламенту, колегами з інших парламентів.
— Які б Ви окреслили основні виклики, що виникли після початку широкомасштабної агресії росії для євроінтеграції нашої держави?
— Виклики такі, що ми маємо обмежені ресурси — як фінансові, так і людські. Головний акцент, звичайно, на обороні. Для Європейського Союзу, за нормальних умов, у яких вони перебувають, це є верховенство права, боротьба з корупцією тощо.
Основним викликом, на мій погляд, є те, що дуже великі ресурси держави йдуть на подолання економічної кризи та російської агресії — що й зрозуміло. Ті питання, які є найважливішими для Єврокомісії, природнім шляхом відійшли для України на другий план.
Офіс віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції разом з МЗС України в травні започаткував комунікаційну кампанію Embrace Ukraine (Обирай Україну) щодо надання нашій державі кандидатського статусу. Так само було підписано звернення 233 українських громадських організацій до керівництва ЄС щодо сприяння надання нашій державі статусу кандидата та підтримки реформ.
Для того, щоб працювало верховенство права, насамперед треба захистити свою державу. Оцей момент, наскільки Україна здатна буде забезпечити верховенство права відповідно до копенгагенських критеріїв, можливо, буде цікавити наших партнерів.
Прогнозувати, скільки буде тривати ця війна, на жаль, ніхто не може. Відповідно не зрозуміло, скільки часу нам треба саме для забезпечення верховенства права на всій українській території.
— Чи усвідомлюють європейські партнери те, що відбудова України є дуже важливим проєктом, зокрема для зупинення російської агресії?
— Думаю, що вони це дуже добре усвідомлюють. Питання в тому, що в європейців є певні свої страхи. Зрозуміло, що поки триває війна, членство України в ЄС навряд чи буде можливим.
Ніяка країна ЄС не перенесе подібних викликів. Ми впевнені, що за належної підтримки європейських партнерів, процес надання подальшої допомоги буде затверджено максимально швидко, аби протидіяти росії.
Підтримка України є безпрецедентою в якому сенсі — наша угода про асоціацію з ЄС ніколи не передбачала перспективи членства. Документ, у якому стверджувалося про поглиблену економічну, політичну, наукову інтеграцію. Але перспективи членства там не було прописано.
Політичну частину Угоди про Асоціацію України з ЄС було підписано 21 березня 2014 р., а економічну — 27 червня 2014 р. Документ повноцінно набув чинності 1 вересня 2017 р. Завдяки цьому впродовж останніх 8 років відбулося істотне пожвавлення торгівлі України з ЄС, а сама угода вже виконана на 63 %, за даними українських урядовців.
Наразі головною метою України є саме членство в Євросоюзі. Це є дуже великий крок, адже існує політичний діалог виключно про членство. На жаль, через трагічні обставини, сталися такі дипломатичні зміни.
