Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Питання надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу стало ледь не головною темою переговорів українських урядовців з єврочиновниками минулих 4 місяців. Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого Україна подала заявку на вступ до ЄС. Все має вирішитися на саміті ЄС уже зараз — 23–24 червня.
Що ж дає Україні статус кандидата в ЄС?
Почнемо з того, що тривалі переговори українських урядовців, так само як і громадських організацій у Брюсселі з єврочиновниками, завершилися тим, що Європейська Комісія рекомендувала 17 червня надання Україні, як і Молдові, кандидатського статусу.
Кандидатський статус, по суті, це передостанній етап перед членством у Євросоюзі. Останнє залежить від дотримання Копенгагенських критеріїв. У 1993 році у столиці Данії було затверджено Європейською Радою висновки президента Єврокомісії. І там, зокрема, було прописано основний перелік того, якою має бути країна, аби претендувати стати членом Євросоюзу.
Країна-кандидат має поважати та захищати права нацменшин, досягнути верховенства права, мати стабільні демократичні інституції, які гарантують дотримання прав людини. Відносно економіки, то вказано лише наявну конкурентоздатну ринкову модель.
Ретроспективно нагадаємо, що після Революції Гідності Україна підписала Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом. Це був рішучий крок щодо збільшення економічної співпраці та впровадження низки реформ у судовій сфері, освіті, науці. Було посилено курс щодо децентралізації органів місцевого самоврядування.
Поворотним моментом стало впровадження безвізового режиму між Україною та ЄС у 2017 році. Однією з головних умов надання нашій країні безвізового режиму було створення інституцій боротьби з корупцією.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Як тоді, так і нині питання верховенства права залишається ключовим для подальшої європейської інтеграції нашої держави. Європейська Комісія визначила ряд кроків, які необхідно реалізувати Україні аби отримати та водночас не втратити кандидатський статус.
Кроки полягають у тому, щоб призначити нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, впровадити законодавство щодо призначення суддів Конституційного Суду, завершити процес створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердити стратегію реформування правоохоронних органів, ухвалити оновлені закони про національні меншини України, ухвалити закон про регулювання ЗМІ, впровадити на практиці Закон про деолігархізацію.
Вищевказані умови стосуються здебільшого реформи судової системи України та реалізації кроків, які не були прийняті донині. Реформування країни за умов воєнного стану — це серйозний виклик. 20 червня відбулася ратифікація Стамбульської конвенції Верховною Радою.
Кандидатський статус для України означає насамперед економічну співпрацю на якісно новому рівні. Мова йде про можливість отримання доступу до спецфондів ЄС, які підуть на відновлення української інфраструктури, постраждалої від війни. Додаткова фінансова допомога дасть змогу сприяти покращенню соціально-економічної ситуації в країні.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина
Угода про Асоціацію, яка виконана вже на 63% діятиме паралельно, але сам по собі цей документ не передбачав перспективи членства в ЄС. Тепер мова йде вже про значні перспективи більш інтенсивної співпраці у сфері енергетики, безпеки та оборони.
В енергетичному аспекті Євросоюз прагне відмовитися від російських енергоносіїв та здійснити «зелений» перехід. Україна є серед головних транзитних країн Європи, а за умов повномасштабної російської збройної агресії убезпечення газогонів, нафтогонів та відновлювальної джерел енергії є критичним завданням. Через це, маючи новий статус, українська сторона може долучитися до формування нової європейської енергосистеми.
Енергетична сфера безпосередньо пов’язана зі сферою безпеки. Тут ми підходимо до перспектив співпраці для України. Євросоюз має власну спільну політику безпеки та зовнішньої політики. Левова частка її припадає на моніторингові місії в Африці задля врегулювання конфліктів та сприяння модернізації країн. Це поєднання миротворчих та гуманітарних місій.
читайте також:
Європейський Союз затвердив вкрай амбітний документ у березні — «Стратегічний компас безпеки та оборони». Його затвердження свідчить про прагнення ЄС посилити свою стійкість до загроз сучасності.
Стратегічний компас має на меті реалізацію 4 завдань: діяти більш швидше та рішуче, зіткнувшись з кризами, забезпечити безпеку громадян проти викликів, які швидко змінюються, інвестувати в можливості та технології, яких ЄС потребує, співпрацювати з партнерами задля досягнення спільних цілей.
Український досвід протидії російській агресії з 2014 року вкрай важливий для європейців, щоб розуміти, як ефективно боротися з гібридними загрозами. Сучасна безпека це не лише про військову сферу, але й клімат, енергетику, дезінформацію, кіберпростір.
Євросоюз, зі свого боку, після 24 лютого пішов на безпрецедентні кроки в підтримці України. Приміром, чи не вперше за свою історію надав військову допомогу. Відповіді на сучасні виклики легше шукати разом — тим паче, що російський неоімперіалізм це не лише про Європу, але й Африку та Близький Схід.
Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель
Для більш ефективної комунікації МЗС України та Офіс віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції запустили кампанію Embrace Ukraine. За креативну частину роботи відповідало Міністерство культури та інформаційної політики.
У коментарі АрміяInform Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко розповів, як саме виникла ідея розпочати комунікаційну кампанію Embrace Ukraine:
“Ідея кампанії виникла тоді, коли ми почали свій рух до отримання статусу кандидата в ЄС. Сьогодні будь-який публічний процес, для того, щоб він набрав популярності та підтримки, має бути візуально оформленим. Це для того, щоб люди розуміли головний посил, щоб їм подобалась кампанія, щоб хотілось нею ділитись. А для нас — чим більше людей буде до неї залучено, тим більше сигналів отримає Європа про те, що суспільство нас підтримує.
Так і з’явилася потреба та ідея створити візуальну та ідеологічну кампанію разом з провідними креативними агенціями України. За що я дуже вдячний нашим креативникам. У найкоротші терміни вони змогли запропонувати безліч крутих варіантів, обирати поміж яких було навіть складно. Так і з’явилася кампанія Embrace Ukrainе.
А ми чекаємо рішення Європейської Ради, яке, сподіваємося, наблизить долучення України до Європи. Хоча ми і так своєю боротьбою засвідчили те, що Україна — це Європа. Безумовно, що за умов російсько-української війни питання про членство України в ЄС не є релевантним, але кандидатський статус це ще один крок до Перемоги. Спільної Перемоги Світла над Темрявою.
