Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
АрміяInform продовжує розповідати про історію збройних конфліктів з росією. У 15-й серії нашого проєкту — про похід Сагайдачного на москву.
Завершальним етапом так званого смутного часу в московії стала польсько-московська війна 1617—1618 років. 6 квітня 1617 року королевич Владислав Ваза вирушив із Варшави в похід до москви з метою отримати корону московського царя. Наприкінці вересня під Смоленськом військо королевича об’єдналось з армією литовського гетьмана Яна Кароля Ходкевича. 11 жовтня об’єднані сили без бою здобули Дорогобуж. Незабаром, 18 жовтня, так само легко була здобута Вязьма. До кінця 1617 року польсько-литовським підрозділам вдалось завоювати ще Мещовськ, Козельськ, Серпейськ, Рославль.
Наприкінці червня 1618 року на москву рушили козаки під проводом гетьмана Петра Сагайдачного. Вони захопили міста Лівни та Єлець, спустошили Рязанщину, Мещерські краї та інші московські землі.
8 жовтня поблизу Тушино запорожці об’єдналися з силами королевича Владислава. Як подарунок козаки вручили королевичу лівенських та єлецьких воєвод, царських послів та полонених татар. Напередодні прибуття Сагайдачного Ян Кароль Ходкевич розробив план штурму Москви. Цей план полягав у одночасному штурмі столиці з кількох сторін, з головними ударами біля Арбатських та Тверських воріт.
11 жовтня військо королевича Владислава та козаки Петра Сагайдачного розпочали наступ на Москву. Штурм тривав протягом кількох годин з третьої ночі й до світанку. Нападникам вдалося увірватись до міста зі сторони Арбатських воріт, проте, не отримавши належну підтримку, атака зупинилася. Польські підрозділи з невеликими втратами відступили від міста, а московіти, щоб виграти час, пішли на переговори.
читайте також:
- 30 війн із Zаклятим сусідом: новий проєкт від АрміяInform
- 30війн із Zаклятим сусідом: переможна оборона Києва 1151 року
- 1169 рік — початок мародерської традиції московітів
- 30війн із Zаклятим сусідом: перемога під Вишгородом у 1173 році
- 30війн із Zаклятим сусідом: перемога українців у 1368–1372 роках
- 30 війн із Zаклятим сусідом: перемога Литовсько-Руської держави у війні за панування у Східній Європі
- 30 війн із Zаклятим сусідом: як поява козацтва унеможливила захоплення Києва
- 30 війн із Zаклятим сусідом: Київський спадок, якого москва так і не отримала
Поки королевич Владислав цілий місяць вів перемовини з москалями, загони запорожців розорили Ярославський і Вологодський повіти, захопили Серпухов і взяли в облогу Калугу. Рейд Конашевича-Сагайдачного до Калуги став шоком для московської влади. Тож саме дії запорожців змусили царя михайла романова підписати невигідну для себе мирну угоду. Деулінське перемир’я 11 грудня 1618 року стало найбільшим успіхом Речі Посполитої в протистоянні з московською державою. Вона досягла площі приблизно один мільйон квадратних кілометрів — найбільшої території, яку коли-небудь мала ця країна.
Річ Посполита отримала білоруські й українські землі, які були втрачені в попередніх війнах — Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську, всього 29 міст. Король Речі Посполитої офіційно зберіг за собою право зайняти московський трон, а цар михайло романов відмовився від титулів князя Чернігівського, Сіверського, Смоленського та Лівонії.
Київ став резиденцією гетьманського полку та центром «козацької» України.
На честь Петра Сагайдачного названі: вищий військовий навчальний заклад — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та фрегат «Гетьман Сагайдачний» — флагман сучасного українського військово-морського флоту.
