Тут навчаються ті, хто мріяв про небо з дитинства, і ті, кого до армії привела сама війна. Але всіх їх об’єднує одне — чітке розуміння, заради…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини із видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
23 серпня 2020 року Президент України присвоїв 8-му полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України почесне найменування «імені князя Ізяслава Мстиславича».
Великий князь київський Ізяслав Мстиславич (близько 1097–1154) — старший син київського князя Мстислава Великого, онук Володимира Мономаха, прадід короля Русі Данила.
Вибір його імені як почесного найменування військової частини має глибоке символічне значення з кількох причин. Насамперед полк історично пов’язаний з містом Ізяслав, названим на честь князя-засновника: упродовж сорока років свого існування — з 1962-го до 2004 року — частина та її попередники були дислоковані саме там.
Крім того, князь Ізяслав увійшов в історію як рішучий оборонець українських земель і діяч, який прагнув об’єднання України-Руси. Його мужність і непохитність у боротьбі за Батьківщину цілком відповідають духу елітного спецпідрозділу, що сьогодні стоїть на захисті незалежності України.
За свого життя Ізяслав здобув репутацію вправного політика та відважного воїна. Він двічі обіймав київський великокнязівський престол — у 1146–1149 та 1151–1154 роках — і водночас правив у низці інших князівств Русі.
Князь проявив себе також як реформатор і союзник міських громад. Літописні джерела підкреслюють, що він одним із перших руських правителів, хто системно спирався на підтримку міщан і київського віча у державних справах, що забезпечило йому широку народну підтримку в протистоянні з політичними суперниками.
У період міжусобних конфліктів 1140-х років Ізяслав двічі здобував київський престол, протистоячи суздальському князю Юрію Володимировичу, більш знаному як Юрій Долгорукий. Ключовою стала битва 1151 року на Перепетовому полі, де кияни рішуче стали на бік свого князя Ізяслава Мстиславича проти загарбників із північно-східних земель.
Військо князя Юрія разом із союзниками зазнало нищівної поразки та великих втрат. Після цього аж до смерті Ізяслава Мстиславича суздальський князь більше не наважувався претендувати на київський престол.
Ім’я князя Ізяслава Мстиславича — правителя, який у XII столітті об’єднав українські землі та успішно протидіяв зовнішнім загрозам — сьогодні надихає мужніх і самовідданих воїнів полку на боротьбу за незалежність України.
