Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Значна частина українських земель у ХV-ХVI століттях входила до складу Великого князівства Литовського, яке впродовж усього свого існування воювало з московським царством. Історики налічують у цей період щонайменше сім конфліктів, у яких на стороні Литовської держави воювали українські загони з Київщини та Волині.
У 1404 році Великий князь Литовський Вітовт приєднав до ВКЛ Смоленське князівство, а наступного року почав військові дії проти Псковської республіки. Псков звернувся за військовою допомогою до московського князя Василія І, який нічим не допоміг, проте мусив оголосити війну ВКЛ «розділяючи псковські кривди».
1406 року війська ВКЛ і московського князівства зійшлися на річці Плава, однак у бій не вступили — Вітовт і Василій І уклали перемир’я. У вересні того ж року московські війська за підтримки татар та Тверського князя рушили в межі ВКЛ та підійшли до війська Вітовта на річці Ока. Знову не розпочавши битви, сторони уклали перемир’я до 15 травня 1407 року.
Поновивши бойові дії 20 травня, Вітовт і Василій I, спаливши по невеликому містечку в володіннях супротивника, підійшли до Вязьми, де знову без бою уклали перемир’я до 29 червня 1408 року.
Напруження стосунків виникло лише в липні 1408 року, коли в москву втік суперник Вітовта — сіверський князь Свидригайло Ольгердович з великою групою менш значних князів та бояр. Василій I прихистив його, прийняв на службу та дав у володіння великі території.
Але й цього разу битви не відбулося. Восени 1408 року противники зійшлися біля гирла річки Угра і після декількох днів стояння уклали «Вічний мир».
За Угрським договором Василій I відмовлявся від підтримки Свидригайла та визнавав перехід під владу ВКЛ Смоленського та Верховських князівств.
«Вічний мир» зафіксував кордон між двома князівствами у верхів’ях річки Оки, дозволив Вітовту посилити свою владу над Псковом та Новгородом, а також полегшив боротьбу з Тевтонським орденом.
Ця війна проходила досить мляво через те, що дружиною Василія I ще від 1391 року була Софія Вітовтівна, яка часто і довго гостювала у батька.
Після смерті Василія І (1425 р.) Вітовт у Смоленську уклав угоду зі своєю донькою, за якою московське князівство стало васалом ВКЛ, а Вітовт — опікуном дев’ятирічного князя Василія II.
читайте також:
- 30 війн із Zаклятим сусідом: новий проєкт від АрміяInform
- 30 війн із Zаклятим сусідом: переможна оборона Києва 1151 року
- 1169 рік — початок мародерської традиції московітів
- 30 війн із Zаклятим сусідом: перемога під Вишгородом у 1173 році
- 30 війн із Zаклятим сусідом: перемога українців у 1368–1372 роках
Вітовт перетворив «Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтійське та інших» на одну з найбільших європейських держав того часу.
З 23 серпня 2020 року почесне найменування «імені Великого князя Вітовта» носить 40-ва окрема артилерійська бригада Сухопутних військ Збройних Сил України.
