Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
АрміяInform продовжує розповідати про історію збройних конфліктів з росією. У четвертій серії — про події 1173 року і перемогу українців під Вишгородом.
Князі Мстислав, Рюрик і Давид Ростиславичі, які запанували в Києві невдовзі після смерті Володимира Мстиславича, у 1173 році відмовилися коритися володимирському князю Андрію Боголюбському і постригли бороду його послу.
Через цю зухвалість Боголюбський вирішив провчити киян і організував каральну «спецоперацію». На Київ вирушило 50-тисячне військо під командуванням брата князя Всеволода Юрійовича, в якому, крім володимиро-суздальських полків, були сили Муромського, Рязанського, Турівського, Полоцького, Городенського князівств та Новгорода.
Коли стало відомо, що вороже військо підходить до Києва, князь Мстислав Ростиславич ухвалив рішення не захищати нещодавно зруйновану столицю. Князівські війська заперлись у навколишніх фортецях — Рюрик сів у Білгороді, Мстислав у Вишгороді, а Давид поїхав на Волинь просити військової допомоги.
Така стратегія виявилася дуже вдалою: зайшовши до Києва ворожі війська обтяжилися здобиччю та почали пірувати, що негативно вплинуло на їхню боєздатність. А маленькі містечка, що мали потужні мури та вдосталь запасів продовольства, змогли витримати дев’ять тижнів облоги, допоки не надійшла допомога із заходу.
У ніч на 19 грудня 1173 року під Вишгородом 50-тисячне військо північних і північно-східних князів було дощенту розгромлене українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. Одна частина ворогів була перебита, інші, втікаючи, потонули в холодному Дніпрі. Це була помста володимиро-суздальцям за руйнування Києва у 1169 році.
Після чотирьох місяців війни втрати ворога на всіх фронтах ще не досягли 40 тисяч осіб. А 850 років тому 50 тисяч полягло лише в одній битві. Це була настільки відчутна поразка, після якої північно-східні сусіди кілька століть боялися навіть думати про захоплення Києва.
читайте також:
Крім того, її наслідком стала змова заліської знаті та вбивство Андрія Боголюбського. Зневага до князя з боку залісців була така, що лише полонений у 1169 році киянин Кузьмище подбав про християнські обряди над тілом убитого та похорон.
Саме Перемога під Вишгородом стала переломною подією, що об’єднала ядро майбутньої України — Київське, Волинське та Галицьке князівства. До речі, перша згадка про Україну в «Літописі Руському» датується 1187 роком, тож цього року їй виповнюється 835 років.
