Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
В Україні понад два роки тому ухвалено Закон «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Які його особливості, а також що повинні знати військовослужбовці, аби захистити себе від безпідставного притягання до матеріальної відповідальності та інші важливі деталі, розбирався кореспондент АрміяInform.
У цьому документі визначаються підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам під час виконання ними службових обов’язків.
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також на представників інших державних структур.
Про умови притягнення до матеріальної відповідальності
Які ж умови притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців. Насамперед це наявність шкоди та протиправна поведінка особи у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків. Це причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою. Ну і, звісно, вина особи у завданні шкоди.
Цікавий нюанс, який мають обов’язково знати військові. Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України. Ба більше, переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності.
Які види матеріальної відповідальності передбачені законом?
Наразі передбачено кілька видів матеріальної відповідальності. Існує обмежена матеріальна відповідальність. Про що йдеться. Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше ніж п’ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Наприклад, командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше ніж п’ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.
Набагато серйознішими є повна та підвищена матеріальна відповідальність. Тут варто зупинитися детальніше.
Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
- виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
- виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
- завдання шкоди у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
- вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
- якщо особа надала письмове зобов’язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв’язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.
Ще одна цікава особливість. Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше як десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їхньої вартості, визначає Кабінет Міністрів України.
Як діяти командиру у разі виявлення факту завдання шкоди?
Командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць. Ключове питання — службове розслідування повинно бути проведено якісно, а вина військовослужбовця обов’язково доведена.
Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність
Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:
- дії непереборної сили;
- необхідної оборони;
- крайньої потреби;
- виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
- виправданого службового ризику;
- затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
- виконання спеціального завдання з запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Крім того, шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Також допускається, що особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Однак не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Порядок стягнення сум завданої шкоди
Стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця з грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення. Втім, якщо із грошового забезпечення особи проводяться інші передбачені законодавством стягнення (утримання), загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 50 відсотків місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовці можуть оскаржувати рішення про притягнення до матеріальної відповідальності
Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством. У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
