Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Покровський напрямок залишається найгарячішим на фронті. Саме тут ворог проводить найбільше штурмових дій.
А однією з ударних сил, що стримує навали окупантів, є підрозділи важких бомберів.
Кореспондент АрміяInform поспілкувався з командиром взводу важких бомберів на позивний «Тигр» та головним сержантом підрозділу «Прайсом» про ситуацію на полі бою, логістику під вогнем та еволюцію важких дронів.
Режим «полювання» та 10-кілограмові «аргументи»
Буквально кілька годин тому спалили мотоцикл та знищили штурмовика, розповідає головний сержант взводу важких бомберів батальйону «Свобода» Прайс:
«Був штурм піхоти та мотоциклістів. Противник, користуючись поганими погодними умовами, намагався просочуватися. Ми поки долетіли, то наші підрозділи та суміжники майже все „згризли“. Ми знайшли одненького штурмовика. Побажали йому гарного життя в потойбічному світі. А потім помітили рух. Підлетіли і знищили ще й мотоцикл. Тож штурм було зупинено. Всі щасливі та задоволені».
Працювати вдень та по живій силі противника стало вже звичною справою для важких бомберів, говорять представники батальйону «Свобода». Якщо на іншому напрямку їхні польоти відбувалися практично завжди лише вночі, то на Покровському ситуація диктує нові умови — ворожа піхота пересувається й вдень, і вночі. Тому бойові завдання треба виконувати в тому числі й вдень.
«Наш напрямок славнозвісний великою кількістю як механізованих, так і піших та мото- штурмів. Було кілька хвиль великих механізованих штурмів. То всі наші екіпажі літали. І по танках працювали, на скільки це було можливо, і по БМП. Але зазвичай техніки ми уражаємо не багато. Нею найчастіше FPV-шники займаються. Коли ми прилітаємо, більшість техніки вже уражено. І нас направляють працювати по піхоті, яка ховається по кущах чи ще десь. FPV іноді важко до них дістатися. А ми «важковаговики» — кинули 10 кг бомбу і вже й кущів немає, і всі росіяни стали «хорошими».
І в такому режимі «полювання» доводиться працювати досить часто. Хоча іноді виходить літати і за лінією бойового зіткнення.
«По гарматах теж в нас є відпрацювання. Це вже більш цікаві цілі. Вони завдають багато шкоди нашій піхоті, нашим екіпажам БПЛА. Це хороша ціль і ми маємо хороші відпрацювання по них», — додає Прайс.
Пріоритет № 1 — своя піхота
Попри потужне озброєння, головним завданням підрозділу залишається підтримка тих, хто тримає лінію оборони «на нулі», говорить командир взводу важких бомберів Тигр.
«Логістика зараз в поганому стані. Всі під’їзди сильно „цинкуються“. І виходячи з того, що ми можемо підіймати багато і нести далеко, ми цим і займаємося. Наш пріоритет — піхота. Їм треба нести БК, воду, майно для облаштування позицій. Якщо ми не занесемо їм те, що потрібно, ворог дійде вже до нас», — говорить командир.
Крім піхоти екіпажі важких бомберів часто допомагають своїм колегам — пілотам розвідувальних дронів.
«Наприклад, переправляємо «мавіки» розвідникам. Бо розвідка — це наші очі. І без них ми не можемо працювати«,- пояснює Тигр.
Від нічних бомберів до мультифункціональних платформ
Тигр та Прайс працюють з важкими дронами ще з 2023 року. За цей час від маленького колективу в 4 людини вони розрослися до взводу. Працювали з більшістю існуючих важких дронів.
«Зараз ми зупинилися на кількох основних типах бортів, кожен з яких „заточений“ під конкретну задачу. За роки співпраці з виробниками ми налагодили гарну співпрацю — забезпечення, обслуговування, ремонт, швидке реагування виробників на наші потреби», — розповідає Тигр.
Командир зазначає, що за ці роки рівень технологій зріс у рази, перетворивши дрони на універсальний інструмент. Якщо раніше «важкі» вважалися виключно нічними бомбардувальниками, то зараз вони мультифункціональні.
«Підрозділ важких виконує в загальному, мабуть, більшість задач. Логістика, ураження, мінування. Іноді навіть розвідку проводити доводиться. Буває, що за добу екіпажі роблять до 30 вильотів. Це колосальне навантаження. А ще й великий ризик для екіпажів і техніки, коли треба літати вдень. Але ж роботу треба робити, тому літаємо», — говорить Тигр.
До 30 КАБів за добу та біль у спині
За красивими кадрами уражень ворога стоїть важка праця та постійний ризик, говорить головний сержант взводу Прайс:
«Якщо жартома, то у всіх нас болить спина. Бо важкі бомбери вони реально важкі. А ще чимало важать „пакунки“ для нашої піхоти та „подарунки“ для ворога. А якщо серйозно — один з найбільших викликів сьогодні це ворожі FPV-перехоплювачі. Серце розривається, коли вже бачиш ціль у приціл, а твій борт збивають на підльоті».
А ще за екіпажами постійно полюють. І не шкодують ніяких засобів.
«Бувало таке, що за тиждень одна позиція робила 3 чи 4 перекати. Тому що постійно ми в планових цілях. Дуже часто працюють КАБами. Буває, що за добу прилітає до 30 КАБів в нашу смугу», — додає командир взводу Тигр.
Та попри це екіпажі постійно виходять на роботу.
«Квитки до кобзона виписуємо справно, піхота нагодована, а стежки, якими ходять окупанти, рясно засіяні їхніми кінцівками», — підсумовують воїни.
Батальойн наразі проводить рекрутинг. Хлопці кажуть, що не мають вимог щодо досвіду та навичок. Усьому навчать.
Фото автора та з особистого архіву героїв
