Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Боєць з позивним «Падре» мріяв стати до строю ще задовго до повноліття. Каже просто: друзі воюють, друзі тримають фронт — а значить, і він має бути поруч.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Без гучних слів. З розумінням, що це непросто. Але по-справжньому правильно.
«Хотів ще піти, коли було 17 років, тому що воюють друзі. Попав до 92-ї бригади по рекомендації від знайомих. Нульовий день виявився дуже складним, тому що до цього займався, але не так часто», — пригадує він.
За словами військового, у колективі сформувалася дружня робоча атмосфера та комунікація. Всі допомагають один одному.
«Падре» зазначив, що необхідно готуватись фізично, як мінімум, а також морально. Вчити топографію, аби не заблукати в лісі, та чітко комунікувати, щоб усе було добре.
«Найбільше запам’ятав тампонування, дійсно корисна річ. Штурми, тобто були такі нормальні бої. Коли йдеш-їдеш, і тут звідкись вийшли постріли, і не розумієш звідки. Тобто трішки, так, незвичайна ситуація. Чергування в окопах, це дійсно круто було. Тобто теж, штурмували окоп, зайняли окоп, взяли в ньому кругову оборону», — розповідає боєць.
Для себе він обрав фах оператора FPV-дронів, бо дуже подобається літати на дронах.
«До цього займався, літав на справжніх дронах, на симуляторах. Також, коли приїхав в розташування, хлопці теж навчали їх збирати. Працював на майстерні, коли чекав на проходження базової загальної військової підготовки. Збирав ці дрони та політав на них. І з кожним день все більше і більше подобалося», — каже «Падре».
Тим, хто зараз сумнівається, боєць радить не зациклюватись на страхах.
«Поспілкуйтесь із тими, хто вже служить. Подивіться їм в очі. І зробіть свій вибір серцем», — підсумував він.
Раніше АрміяInform розповідала історію Володимира з Одеси, який змінив життя біля моря на степи Донбасу і службу в розвідувальній роті 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
@armyinformcomua
Харків’янка Мирослава — операторка FPV-дронів у 128 окремій важкій механізованій бригаді «Дике Поле».
Боєць з позивним «Мак» — оператор радіолокаційної станції. Будівельник у цивільному житті, на початку 2023 року він став до лав Збройних Сил.
«Мусимо продовжувати», — переконані військовослужбовці Збройних Сил України, які після поранень та контузій далі служать українському народові в тилу.
У війни є багато облич. Але одне з них — найтемніше — це обличчя ката.
При Міністерстві оборони України створюють систему центрів компетенцій військових технологій для пришвидшення впровадження штучного інтелекту у війні.
Внаслідок нічної атаки по півдню Одещини пошкоджено обʼєкти енергетичної, промислової та портової інфраструктури.
Командир міномета 155 окремого батальйону територіальної оборони
від 21000 до 54000 грн
Степанівське, Сумська область
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…