ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Воєнні колони московитів застрявали не тільки у 2022-му на Київщині: про багатокілометрові пробки 1563-го та 1941 року

Історія Новини Публікації
Прочитаєте за: 7 хв. 15 Березня 2024, 7:15

«Аматори говорять про стратегію, професіонали говорять про логістику». Ця цитата знаменитого американського генерала Омара Бредлі коротко пояснює все, що потрібно знати про будь-яку війну.

За цією логікою росією завжди керували аматори. Царі, генеральні секретарі, президенти завжди любили говорити про стратегію, малювати карти проривів, планувати грандіозні військові операції й шукати своє місце в історії. При цьому забували про елементарне. І — програвали війни. Про це твердять самі російські історики.

Коли називають причини військових поразок росії, слово «логістика» — чи не завжди на першому місці. Саме через невміння керувати своїми величезними арміями, імперію регулярно трясли військові катастрофи.

Взагалі ж, проблеми з логістикою в московії вирішують приблизно із Середньовіччя. Ще за старих часів московські воєначальники ніколи себе не турбували проблемами війська, а особливо доставкою зброї та продовольства. Було заведено думати так — солдат все знайде на місці.

стаття «До питання логістики Куликового поля», М. Несін:

«…Принаймні до кінця 1470-х років російські війська не брали із собою великих запасів провіанту навіть у тому разі, якщо з ними йшов сам великий князь, і звично поповнювали свої запаси грабунком населення. …Перед битвою з ординцями на р. П’яні багато воїнів розбрелися поживитися за рахунок навколишнього населення і виявилися не готовими відбити натиск татар. При цьому автор московської літописної повісті про битву на р. П’яні нарікає виключно на необережність москвичів, а не на те, що ті погано запаслися провіантом перед походом».

Саме через невміння організувати доставку провіанту і фуражу, московити воювали переважно невеликими арміями і поблизу річок — так простіше було організувати підвезення вантажів. Ще любили зиму — можна було возити санним шляхом, а не звичайним бездоріжжям. У 1563 році армія Івана Грозного в сумнозвісному Полоцькому поході взагалі повністю зганьбилася. Застрягла у величезній та багатокілометровій пробці. Через плутанину з обозом військо не могло не те що воювати, а й просто їхати.

стаття «До питання логістики Куликового поля», М. Несін:

«…все це військо вимагало для прокорму близько 1500–1600 тонн провіанту та фуражу щодня, а за два тижні маршу від Великих Лук до Полоцька військо спожило б, відповідно, більш ніж 22,5 тис. тонн „корму“. Розміри обозу в такому разі ставали просто жахливими, і дивуватися багатоденним пробкам і заторам у час Полоцької кампанії не доводиться: десятки тисяч саней та коней наглухо перекривали вузькі зимові дороги».

Ті, хто хоч трохи знайомий з історією росії, знають — кремлівські генерали за всіх часів не любили нудних виробничих процесів, покладаючись на звичайне російське «авось». Ще далекого 1757 року майбутній російський фельдмаршал Румянцев так описував стан своїх полків: «Коні зовсім виснажені, екіпажі в ніщо перетворені та переламані» (Рапорт П.О. Рум’янцева генерал-фельдмаршалу Апраксіну).

Пам’ятаєте 1812 рік? Війну з Наполеоном, яку російські історики завжди описують зі сльозами розчулення на очах? Майже всі фільми про той час завжди закінчуються жалюгідним відступом французів з росії. Зламані морозом жалюгідні П’єри та Анрі завжди смішили московську аудиторію. Проте варто зауважити — героїчні російські війська мали хіба трохи кращий вигляд.

книга «Військове господарство російської армії у Вітчизняній війні 1812 року», Вєщіков П.І.:

Ось зразок розмов князя Кутузова із солдатами: «…під’їхавши до Ізмайлівського полку, він запитав: „Чи є хліб?“ — „Ні, Ваша світлість“. — „А вино?“ — „Ні, Ваша світлість“. — „А яловичина??“ — „Теж немає“. — Набравши грізного вигляду, князь Кутузов сказав: „Я звелю повісити провіантських чиновників. Завтра навезуть нам хліба, вина, м’яса, і ви відпочиватимете“».

Минали роки та десятиліття. Убога логістика продовжувала бути причиною глобальних катастроф імперської російської армії. Так, наприклад, їхні історики і тепер журяться, що поразка в Кримській війні сталася через відсутність у росії залізниць.

стаття «Логістика в роки Великої Вітчизняної війни», Батюк Л.І., Гадимова Ф.К.:

«Під час Кримської війни одним із вирішальних факторів поразки нашої армії стала відсутність залізниць. Англія і Франція, на відміну від нас, могли перевозити вантажі до місць ведення бойових дій морським транспортом, дешевшим і вантажопідйомним. Саме поразка в Кримській війні остаточно вирішила питання масштабного будівництва залізничної мережі в росії».

росія в Кримській війні — це окрема історія. На фінальному етапі вона нагадувала побиття — настільки відсталою та слабкою виявилася імперська армія Миколи Першого. Навіть доставити продовольство на фронт було для російських генералів фантастичним завданням.

стаття «Логістика в роки Великої Вітчизняної війни», Батюк Л.І., Гадимова Ф.К.:

«За насиченістю залізницями, за їхньою питомою довжиною на одиницю площі та на душу населення наша країна значно відставала від розвинених держав Заходу. Нерівномірне розташування промислових виробництв, сконцентрованих у межах Європейській частини країни… так само нерівномірне розміщення залізниць. Великі мільйонні кілометри Сибіру, Далекого Сходу та Середньої Азії з їхніми багатими сировинними ресурсами розміщувалися лише на 17% залізничної мережі… На кожні 100 квадратних кілометрів території росії припадало 0,32 кілометра рейкових шляхів загального користування, у США, наприклад, 5,3 км, у Німеччині — 11,3 км, Англії — 15,4 км. Така сама ситуація склалася і з густотою автодорожньої мережі…»

«Гіркий невивчений урок». «Пігулка». «Велика країна, приведена за два роки в сумний стан». «Скільки життів пожертвувано задарма». Ось лише кілька цитат сучасників, які ознаменували закінчення Кримської війни. Поразка справді була страшною для імперії. І це, зрештою, змусило російських генералів вивчати слово «логістика».

Двадцять років поразку в Кримській війні ретельно аналізували, робили висновки. І справді — битви з Османською імперією в наступній великій війні закінчилися перемогою. Та дуже швидко московських воєначальників спустили з небес на землю. Наступна війна знову показала — недоліки російської армії на місці. На війну з Японією — на Далекий Схід — війська добиралися фактично на перекладних.

Якби тільки залізниці… — вся логістика царської армії в російсько-японській війні була суцільним жахом. Критично слабкий рівень планування, дисципліна виконання наказів й некомпетентність тих, хто ці накази видавав. Змалювати те, що діялося під час російсько-японської війни, можна було одним словом — катастрофа. Принаймні так вважали ветерани битв із японцями.

Мукденська битва в щоденнику В.П. Кравкова:

«…Більшість обозів кинулися з Мандаринської дороги ліворуч… Безліч возів з усім своїм вмістом перекидалося, ламалися їхні дишла, оглоблі, колеса; калічилися люди і коні. Спільному сум’яттю та погрому багато сприяв стрімкий та безладний рух артилерійських парків. Я боявся не”шимоз” і не шрапнелі, а цієї страшної стихії — паніки людських мас з усіма її страшними наслідками. Vae, victis! Шлях руху нашого перетворився в «долину смерті».

Поразка тоді змінювалась іншою поразкою. На дорогах, забитих обозами російської армії, фактично зупинився рух.

Мукденська битва в щоденнику В.П. Кравкова:

«…Безперервно відбувалися затримки в русі обозів і затори, які біля в’їздів у села та ярів були особливо згубні і для людей, і для коней, і для возів. Всі якось озвіріли, і кожному хотілося на вузьких дорогах, щоб не стояти, проскочити якомога швидше вперед. Відбувалися страшні звалища. Повна відсутність загального нагляду за масами обозів, що відступали, мене вражала. Куди поділися офіцери Генерального штабу, яким, можливо, тут тепер і потрібно було б бути? На кожному кроці видно наші, російські, дезорганізованість та недбалість…»

Минуло ще десять років. Нова війна. Нові поразки. Причинами катастрофи генерала Самсонова — повного розгрому російської армії у Східній Пруссії в 1914 році, знову називають помилки в логістичних процесах.

Тоді російські війська «несподівано» з’ясували — не можуть використовувати німецьку залізничну мережу у Східній Пруссії. Адже російські поїзди не могли їздити вузькоколійкою.

стаття «Військова логістика як туристичний ресурс», І. Смирнов:

«…Вміння німецьких військ ефективно використовувати свою залізничну мережу було, можливо, їхньою найбільшою перевагою під час цієї кампанії. Отже, щойно російські армії перейшли кордон Східної Пруссії, швидкість їхнього руху стала практично дорівнювати швидкості пішого піхотинця. Ефективного автотранспорту з метою підстраховки возів на гужовій тязі у росіян теж не було… Зниження темпів просування і недоліки в організації постачання посилювалися поганим станом російських інтендантських магазинів (складів) поблизу фронту».

Не дивно, що розгром російської армії у Східній Пруссії — десятки тисяч убитих, поранених та полонених — став логічним фіналом цієї логістичної ганьби.

СРСР, до речі, став гідним правонаступником російської імперії. Усі недоліки імперської армії перекочували — до радянської. Восени 1941 року Радянський Союз на межу катастрофи поставила… гігантська пробка.

Вона утворилася біля Куйбишева (це сучасна Самара). Там зіткнулися два величезні вантажопотоки. Зі сходу на захід йшли ешелони, що прямували в район Москви. Із заходу на схід — з України рухалися ешелони з майном евакуйованих заводів і фабрик. У той же район вела ще й водно-залізнична магістраль нафтопостачання — там вивантажувалися танкери, які йшли від Баку до Астрахані та піднімалися Волгою вгору.

Все це в один момент намертво заблокувало залізничне сполучення. Сотні ешелонів фактично вперлися один в одного. Величезна махіна Радянського Союзу зупинилася.

З вересня по грудень 1941 року Куйбишевський вузол (а це величезна територія від Пензи до Уфи) являв собою грандіозну пробку з евакуаційних та санітарних поїздів та зустрічних військових ешелонів. Цей колапс «розшивали» кілька місяців, і лише дивом це таки вдалося. Можна лише уявити, скільки людських життів заплатив СРСР за логістичний ідіотизм. Хоча… коли в росії звертали увагу на такі дрібниці?

Читайте нас в Telegram
З 2022 року підготовку в рамках місії ЄС пройшли понад 52 тисячі українських військових

З 2022 року підготовку в рамках місії ЄС пройшли понад 52 тисячі українських військових

Заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Олександр Балануца обговорив з Головою військового штабу ЄС генерал-лейтенантом Мікаелем Ван дер Лааном необхідність продовження місії ЄС EUMAM з підготовки українських військових.

В Ужгороді затримали депутата, який вимагав хабарі за відстрочку від мобілізації

В Ужгороді затримали депутата, який вимагав хабарі за відстрочку від мобілізації

Служба Безпеки України разом з Національною поліцією затримали депутата Ужгородської міської ради, якого звинувачують у вимаганні хабарів за відстрочку від мобілізації.

У Києві відбулося чергове засідання Громадської ради Міноборони

У Києві відбулося чергове засідання Громадської ради Міноборони

На засіданні Громадської ради при Міністерстві оборони України головним стало питання виконання заходів Антикорупційної програми та розробки проєкту її нової редакції.

Комбат пояснив, чому попри великі витрати держави на БПЛА бійці все одно збирають донати

Комбат пояснив, чому попри великі витрати держави на БПЛА бійці все одно збирають донати

Командир батальйону безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ї ОШБр капітан Юрій Федоренко в ефірі Армія TV відповів на поширене питання про те, чому бійці вимушені збирати додаткові кошти на БПЛА попри великі витрати держави на цю техніку.

У ССО розповіли подробиці нальоту на опорник росіян під Бахмутом

У ССО розповіли подробиці нальоту на опорник росіян під Бахмутом

Операція «Джетта» – одна з багатьох яскравих місій ССО, яка донедавна підпадала під формальне «деталі не розголошуються з міркувань операційної безпеки».

У Сухопутних військах розповіли, куди дзвонити у разі порушень з боку ТЦК

У Сухопутних військах розповіли, куди дзвонити у разі порушень з боку ТЦК

Сухопутні війська Збройних сил України опублікували список контактних номерів, за якими громадяни можуть проконсультуватися з приводу можливих порушень з боку працівників ТЦК та СП.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Стрілець

від 23000 до 123000 грн

Одеса

137 ОБМП

Розвідник – номер обслуги 155 окремого батальйону ТрО

від 21000 до 51000 грн

Степанівка, Сумська область

Радіометрист, військовослужбовець

від 20000 до 30000 грн

Одеса

Військова частина А2951

Діловод-Військовослужбовець

від 20100 до 125000 грн

Дніпро

Косівський РТЦК та СП

Автоелектрик

від 20000 до 120000 грн

Дніпро

233 окремий батальйон 128 ОБр Сил ТрО

Інструктор з вогневої підготовки

від 24000 до 49550 грн

Харків, Харківська область