Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Десятиліттями радянський режим намагався всіма доступними засобами знищити національну ідентичність українців та інших поневолених націй, що потрапили до «в’язниці народів». Депортації, голодомори, політичні репресії, знищення історичних і культурних цінностей та інші численні злочини тоталітарного режиму системно знищували пам’ять про національну ідентичність.
На місці зруйнованих церков, історичних та культурних пам’ятників, виростали нові монументи тоталітарного режиму. У кожному населеному пункті рано чи пізно з’являвся ленін чи сталін або ще якийсь герой «комуністичної революції».
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» розставив крапки над «і». Завдяки Закону з’явилась змога остаточно прибрати з українських вулиць та площ пам’ятники авторам репресій.
Кореспондент АрміяInform відвідав «Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі» на Сумщині, де пам’ятники тоталітарного періоду зайняли свої законні місця в експозиції музею.
Парк тоталітарного періоду
— Зі здобуттям Україною незалежності в 1991 році тоталітарні пам’ятники продовжували височіти на вулицях та площах українських міст. Де-не-де їх демонтовували, проте робилося це мляво. Каталізатором процесу переосмислення радянського періоду історії України стала російсько-українська війна, що розпочалася на початку 2014 року, — розповідає завідувач Музею зброї та військової техніки у Спадщанському лісі Ігор Скокунов. — У нас все розпочалось у лютому 2016 року з перенесення до Спадщанського лісу пам’ятника леніну, який був розташований на центральної площі Путивля. З часом музейні фонди поповнили пам’ятники з інших регіонів України, демонтованих у процесі декомунізації, які стали основою експозиції.
Завідувач Музею «Парк тоталітарного періоду» Ілля Денисенко від початку широкомасштабної агресії російської федерації захищає Україну в лавах Збройних Сил України.
-
- Парк Грутас
-
- Парк Мементо
-
- Музей соціалістичного мистецтва в Софії
У країнах Східної Європи, які після закінчення Другої світової війни потрапили у лещата радянського режиму, є позитивний досвід створення музеїв тоталітарної епохи. Це — парк «Грутас» у Литовському місті Друскінінкай, музей «Мементо» в середмісті столиці Угорщини, музей соціалістичного мистецтва в Софії та інші. На теренах України «Парк тоталітарного періоду» у Спадщанському лісі став першим.
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» забороняє розміщення зазначених пам’ятників у відкритому публічному просторі, як-от вулиці або площі. Водночас закон передбачає можливість експонування їх у музеях.
Останнє пристанище
Експозицію музею згуртовано у дві тематичні частини. Перша — це засновники ідеології комуністичного режиму: карл маркс, ленін, сталін. Друга частина складається з радянських воєначальників, як-от котовський, щорс, фрунзе, федько, чапаєв, а також «Пам´ятник борцям за радянську владу».
читайте також:
Широко представлені пам’ятники найближчим соратникам леніна та сталіна, особам, які обіймали найвищі посади у радянській державі: жданов, кіров, куйбишев, калінін, постишев, дзержинській та інші. Більшість з них мали безпосередній стосунок до трагічних подій в Україні першої половини ХХ століття: масових репресій, радянської окупації, колективізації, голодоморів та інших.
— Метою створення цього музею, власне, й було формування сучасного, науково обґрунтованого погляду на радянську епоху теперішнього та прийдешніх поколінь Українців, — наголошує Ігор Сокунов.
За словами Ігоря Сокунова на сьогодні Меморіальний комплекс чекають трансформації, метою яких є продемонструвати теперішньому поколінню українців реальну історію позбавлену численних нашарувань елементів радянської пропаганди, що викривляли погляд на реальний стан речей.
Фото автора та з відкритих джерел
