Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У Національному музеї історії України у Другій світовій війни з нагоди офіційного завершення реалізації проєкту «Тризуб Батьківщини» відбулось відкриття виставки «Знак на щиті».
Музейна експозиція, організована в нерозривному зв’язку з проєктом загальнодержавного масштабу «Тризуб Батьківщини», суть якого полягла в заміні Державного Герба радянського союзу на щиті монумента «Батьківщина-мати» на Тризуб — Український національний символ.
-
- Печатка коменданта м. Нью-Йорк Катеринославської губернії та 1-ї дільниці Державної варти 1918
У виставковому просторі представлено понад 200 автентичних артефактів, що охоплюють більш ніж тисячолітній відрізок історії України. Експозиція відображає найцікавіші факти з історії національного символу українців. Представлені експонати фокусують увагу на найважливіших етапах становлення Тризуба як Державного Герба.
Виставка є своєрідною відповіддю на актуальні суспільні питання, пов’язані з відтворенням Тризуба на щиті, висвітлює зв’язок цього процесу з перейменуванням самого монумента «Батьківщина-мати» та Музею загалом.
Для реалізації проєкту музейники спеціально облаштували новий експозиційний простір у Виставковому центрі, який складається із трьох залів. У кожному із них розміщується відповідний розділ виставки.
Державний знак
Розділ присвячений минулому Тризуба як династичного знака київських князів, а також утвердженню знака князя Володимира Великого у високому статусі — Державного Герба Української Народної Республіки. Підкреслено історичну спадкоємність між символами державності княжої доби та періоду українського державотворення на початку ХХ сторіччя.
Доба Середньовіччя представлена такими артефактами, як: срібники князя Володимира Великого (988–1015 років); вірчі знаки давньоруських князів (ІХ—ХІ ст.); плінфа зі старої кладки Луцького замку з імовірним зображенням Тризуба (XIV ст.).
-
- Срібник князя Володимира Великого Тип ІІ. (988–1015)
Українські Визвольні змагання початку ХХ ст. представлені:
- печатками Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1918–1920 років);
- печатками Української Держави за гетьманату Павла Скоропадського;
- печаткою Організації українських націоналістів 1929 року.
Зокрема в експозиції знаходиться печатка Української Держави проголошеної у Львові 30 червня 1941 року.
Також у залі розміщені малюнки українських одностроїв періоду Визвольних змагань початку ХХ ст. з «Альбому уніформ Української Армії і Фльоти за добу Визвольної боротьби (1917–1921 років)» авторства художника, геральдиста, старшини Армії УНР Миколи Битинського.
Національний символ
Розділ розповідає про самобутню традицію використання національного символа в народному побуті українців між Першою та Другою світовими війнами.
Через зображення Тризуба в українському декоративно-ужитковому мистецтві міжвоєнної доби висвітлюється роль знака у формуванні та зміцненні національної самоідентичності українського народу. Основу цієї частини виставки становлять етнографічні артефакти: зразки народного одягу та предмети побуту.
Знак на щиті
Розділ «Знак на щиті» ілюструє сутність переозначення монумента й розкриває передумови цього процесу, а також демонструє зв’язок актуального історичного часу з багатовіковою геральдичною традицією.
Тут представлені артефакти, що показують боротьбу українського суспільства за демократичні цінності й становлення України як суверенної держави:
- ткане панно «Салют Перемоги» художниці Людмили Лебіги 1985 року зі зображенням монумента «Батьківщина-мати»;
- речі учасників Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни, що містять зображення Тризуба й підкреслюють важливість символу для сучасної української нації;
- фрагменти демонтованого герба срср зі щита скульптури «Батьківщина-мати».
Серед експонатів є куртка зі стилізованим зображенням Тризуба, яка належала одному з українських полонених, що перебував в Оленівці. Експозиція завершується елементом демонтованого герба та нарукавною емблемою одного з російських загарбників, привезеної з Роботиного Запорізької області, на якій зображений той самий герб колишнього радянського союзу.
— Ми не воюємо з радянським союзом, ми воюємо конкретно з російським окупантом, який цей знак і цей символ, бере як знамено. Ми проти того символу, який використовує наш ворог, і саме тому ми демонтували це зображення, — сказав під час авторської екскурсії Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
Виставка організована спільними зусиллями Національного музею історії України у Другій світовій війні та Громадської організації «Фонд Богдана Губського „Україна — ХХІ сторіччя“».
У проєкті взяли участь: Музей Шереметьєвих; Історико-краєзнавчий музей Радехівщини; Історико-краєзнавчий музей «Сокальщина»; Борщівський обласний комунальний краєзнавчий музей; Музей народознавства Бишівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів Червоноградського району Львівської області.
