Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У Сухопутних військах ЗС України до початку російської агресії у 2014 році БМП-1 вважались застарілими і безперспективними. Для нечисленних механізованих і танкових бригад, які залишились після масштабних скорочень, цілком вистачало новіших БМП-2. Вони хоч і не переважали БМП-1 за захищеністю, однак мали кращий комплекс озброєння (73-мм гармата замінена на автоматичну 30-мм) і двомісну башту замість одномісної (робоче місце командира перенесене з корпусу БМП в башту, завдяки чому зросла його ситуаційна обізнаність). БМП-1 були відправлені на склади й поступово розпродавались за кордон. Саме з розрахунку на закордонних покупців в Україні й почали розроблятись проєкти модернізації БМП-1.
Про те, як розроблялися і впроваджувалися такі задуми на українських державних підприємствах, кореспонденту АрміяInform у першій частині інтерв’ю розповів дослідник військової історії, техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. Сьогодні — друга частина розмови, про участь у проєктах модернізації підприємств приватної форми власності.
— Андрію Івановичу, усі досі згадані Вами варіанти модернізації БМП-1 розроблялись державними підприємствами, які входять до Державного концерну «Укроборонпром». Але, як відомо, включитись у змагання за потенційний контракт спробувала і приватна компанія «Техімпекс».
— З 2018 року «Техімпекс» розробляла бойовий модуль «Спис». Він має уже звичне озброєння: 30-мм гармату ЗТМ-1 (боєкомплект 300 снарядів), 7,62-мм кулемет КТ-7,62 (2100 набоїв, з них 350 — готових до застосування), 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (116 гранат, з них 29 — готових до застосування), ПТРК «Бар’єр» (4 ПТКР, з них дві — готові до застосування).
«Спис» має систему управлінням вогнем «Синтез», яка включає оптико-електронний модуль «Кажан-3К15» з тепловізійним і телевізійним каналами, а також лазерним віддалеміром. Стабілізатор озброєння — цифровий електромеханічний, двоплощинний. Система «Синтез» дозволяє здійснювати автоматичне захоплення та супровід цілей. Габарити «Списа» дозволяють без жодних доопрацювань встановлювати його на місце старої башти БМП-1.
Варіант БМП-1 під модуль «Спис» отримав позначення БМП-1ТС. Як і більшість інших українських пропозицій модернізації БМП-1 він не передбачав якихось суттєвих змін в силовій установці (двигун лишався старим — УТД-20) та корпусі машини. Встановлювалась лише нова радіостанція Motorola DM-4601. Опціонально пропонувалися заходи з підвищення живучості машини: встановлення енергопоглинальних сидінь та додаткової навісної броні. Остання забезпечує круговий захист від бронебійних куль калібру 7,62 мм (маса комплекту 790 кг), 12,7 мм (1024 кг) і 14,5 мм (1144 кг).
Машина БМП-1ТС вперше була показана громадськості 20 серпня 2021 р. під час підготовки до параду на честь Дня Незалежності. Саме цей варіант став першим після БМП-1У, який придбали для Збройних Сил України. Виготовили пробну партію з десяти БМП-1ТС, які використовуються при відбитті російської агресії. Зафіксовано втрату однієї БМП-1ТС. Машина, яка належала окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха, була знищена на початку березня 2022 року в місті Волноваха. В червні 2022 року з’явилась інформація про використання БМП-1ТС одним з підрозділів Десантно-штурмових військ. А в серпні 2023 р. було опубліковано коротеньке відео БМП-1ТС, зроблене на одному з українських полігонів.
— Тож на цій модифікації від підприємства «Техімпекс» їхні пропозиції і завершилися?
— Не зовсім так. Згадаймо ще одну пропозицію від «Техімпексу» — бойовий модуль «Воля-Д». БМП-1 з таким модулем була продемонстрована в січні 2021 року, однак жодної інформації про подальшу долю цього проєкту не оприлюднювалося. Модуль «Воля-Д» має стандартний набір озброєння (30-мм автоматична гармата, 30-мм автоматичний гранатомет, 7,62-мм кулемет, ПТРК «Бар’єр»). Він не потребує простору всередині бойової машини.
— А що ж інші підприємства недержавної форми власності, вони не заявляли про себе на ниві модернізації БМП-1?
— У жовтні 2021 року з’явився ще один прототип модернізованої БМП-1 з модулем «Спис». Машину, відому як БМП-1М (другу з таким позначенням), виготовило Науково-виробниче об’єднання «Практика». Так само як і БМП-1УМ, вона отримала перероблений корпус, але його висота збільшена не тільки над десантним відділенням, але по всій довжині. Кормові дверцята замінені апареллю.
Назагал, як мені здається, цей варіант модернізації виглядає досить непогано. Але через початок російського широкомасштабного вторгнення перспективи його тиражування (як і будь-якого іншого варіанту модернізації БМП-1) виглядають дуже туманними.
— На скільки мені відомо, під час проєктів модернізації БМП-1 пропонувалися і доволі нестандартні підходи, аби дати «нове життя» цим бойовим машинам? Що Ви про них можете розповісти?
— Тут слід згадати про один варіант, який, власне, важко назвати модернізацією. З’явився він вже після початку широкомасштабного російського вторгнення як відгук на нагальну потребу збільшення кількості бойових машин піхоти. А саме — як для компенсації воєнних втрат, так і для укомплектування нових батальйонів і бригад. Запаси БМП на складах вичерпувались, постачання з-за кордону не задовольняло потреб. Тож довелось вдаватись до імпровізацій.
На складах перебувала певна кількість рухомих розвідувальних пунктів ПРП-3. Ці машини, створені на базі БМП-1, призначались для ведення артилерійської розвідки і корегування вогню. Однак, з огляду на застарілість обладнання, ПРП-3 вже не могли ефективно застосовуватись за прямим призначенням. Як БМП їх застосовувати теж було складно через слабке озброєння — лише один 7,62-мм кулемет у двомісній башті.
З іншого боку, доступною була певна кількість башт від бойових машин десанту БМД-2 — трофейних російських або ж українських (з ушкоджених машин або машин зі зношеними шасі). З’явилась цілком логічна ідея: «схрестити» шасі ПРП-3 з баштою від БМД-2.
Реалізувати ідею, втім, було не просто: башта БМД-2 є одномісною, вона має менший діаметр погона, ніж двомісна башта ПРП-3. Тому довелось застосувати додаткову пластину броні, в якій вирізали отвір під діаметр погону «нової» башти. В результаті вийшов своєрідний «Франкенштейн»: машина, яка за ходовими якостями, захищеністю і місткістю відповідає БМП-1, а за озброєнням — БМД-2.
Комплекс озброєння включає 30-мм автоматичну гармату 2А42, 7,62-мм кулемет ПКТ і пускову установку ПТКР «Конкурс». Проте мені не зустрічалися жодні фотознімки чи відеоматеріали, які б підтверджували реальне застосування ПТКР на таких гібридах. Крім нової башти, цей виріб відрізняється відсутністю бійниць в бортах десантного відділення: ПРП-3, на відміну від базової БМП-1 їх просто не має. Однак це жодним чином не впливає на бойові властивості. Також хочу наголосити, що мені не відомо про жодні випадки ведення бою десантом з борту бойових машин піхоти з використанням цих амбразур.
Якщо гібрид ПРП-3 і БМД-2 й отримав офіційне позначення, то наразі воно не публікувалось. Виготовлення таких машин почалось в другій половині 2022 р. Скільки їх виготовили — невідомо, ймовірно, кілька екземплярів. При цьому такі гібриди пройшли достатньо серйозні випробування, включно з подоланням водних перешкод на плаву. З початку 2023 року вони використовуються на фронті. Наразі зафіксовано втрату двох таких машин — в березні й травні 2023 року.
На завершення хочу зазначити, що впродовж майже чверті століття українські підприємства створили ледь не десяток проєктів модернізації БМП-1. Переважна більшість з них були досить обмеженими і однобокими — вони стосувались лише комплексу озброєння. Винятками були виключно проєкти БМП-1УМ/УМД, а також БМП-1М (другий з таким позначенням), які передбачали значно глибші зміни в силових установках, конструкції корпусу, захищеності машини тощо. Але вони, як і кілька інших проєктів, лишились тільки в прототипах. Серійно виготовлялись тільки три варіанти: БМП-1У (у 2000 роках: 30 екземплярів, з них 18 на експорт), БМП-1М (перший: невідома кількість для експорту) і БМП-1ТС (десять у 2021 р.).
Ну а подальший розвиток процесу модернізації БМП-1 для Збройних Сил України виглядає, на моє переконання, малоймовірним з огляду на широкомасштабну війну, що триває. З іншого боку, не можна виключити появи нових гібридів на кшталт вже згаданого поєднання шасі ПРП-3 і башти БМД-2.
