ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Українські модернізації БМП-1: особливості розвитку бронетехніки

Інтерв`ю Озброєння та техніка
Прочитаєте за: 11 хв. 2 Жовтня 2023, 12:46

У Сухопутних військах України до початку російської агресії у 2014 році БМП-1 вважалися застарілими й безперспективними. Для нечисленних механізованих і танкових бригад, які залишились після великомасштабних скорочень, цілком вистачало новіших БМП-2. Вони хоч і не переважали БМП-1 за захищеністю, однак мали кращий комплекс озброєння (73-мм гармата замінена на автоматичну 30-мм) і двомісну башту замість одномісної (робоче місце командира перенесене з корпусу БМП в башту, завдяки чому зросла його ситуаційна обізнаність). БМП-1 були відправлені на склади й поступово розпродавалися за кордон. Саме з розрахунку на закордонних покупців в Україні й почали розробляти проєкти модернізації БМП-1. 

Про те, як розроблялися та впроваджувалися такі задуми на українських підприємствах, кореспонденту АрміяInform у розлогому інтерв’ю розповів дослідник військової історії, техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. Сьогодні — перша частина розмови.

Андрій Харук

— Тож, Андрію Івановичу, з чого процес осучаснення «одиниць» стартував?

— Першою спробою модернізації став проєкт БМП-1У, розроблений на рубежі 1990-х і 2000-х років. Створювався він у рамках дослідно-конструкторської роботи «Бліндаж» у київському Науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння. 

Вузька спеціалізація виконавця дослідно-конструкторської роботи зумовила зміст модернізації. Вона не торкалась ні двигуна з трансмісією, ні броньового захисту й передбачала лише мінімальне вдосконалення ходової частини. А саме — застосовані ведучі колеса, гусениці й надгусеничні крила-поплавці від БМП-2. 

Основні ж зміни торкались комплексу озброєння. Замість старої башти з 73-мм гарматою, 7,62-мм кулеметом і пусковою установкою ПТКР «Малютка» (у варіанті БМП-1П — «Фагот») встановили уніфікований дистанційно керований бойовий модуль КБА-105 «Шквал». Модуль цей вперше показали публіці у 2001 році на виставці IDEX-2001 в Абу-Дабі, де він демонструвався на бронетранспортері БТР-3У. Згодом він використовувався не лише на БМП-1У, а й на модернізованій бойовій машині МТ-ЛБМШ і бронетранспортері БТР-4 і навіть на бронекатерах проєкту 58150 «Гюрза», які в Україні будувались для Узбекистану.

— Зупинімося детальніше на озброєнні, яким комплектувався цей бойовий модуль.

— Бойовий модуль «Шквал» озброєний 30-мм автоматичною гарматою 2А72 (або її українським аналогом ЗТМ-1) з боєкомплектом 360 снарядів і 7,62-мм кулеметом ПКТ (або українським аналогом КТ-7,62) з боєкомплектом 2,5 тис. набоїв. 

Додатковим озброєння є 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 (або український аналог КБ-117; боєкомплект 116 гранат), встановлений з лівого боку модуля. З правого боку є дві пускові установки для ПТКР «Конкурс» (ще дві ракети перевозяться всередині корпусу БМП). Нарешті, по боках модуля встановлені шість 81-мм димових гранатометів. Прицільні пристрої представлені оптико-телевізійним комплексом ОТП-20 «Циклоп-1» з інтегрованою системою управління ПТКР. Є стабілізатор озброєння СВУ-500 «Карусель».

Важить «Шквал» (з повним боєкомплектом) 1300 кг, а в разі встановлення на модуль додаткових елементів бронювання маса його може зрости навіть до 2000 кг. Через значну масу модуля, а також місце, яке займає його обладнання всередині корпусу, чисельність десанту БМП-1У зменшилась з 8 до 6 осіб.

БМП-1У на параді в Києві 24 серпня 2001 р. Фото: Укрінформ

— Але від задуму до реалізації нового проєкту іноді проходять роки. А як було у випадку з БМП-1У? 

— Уперше БМП-1У була продемонстрована на параді на честь Дня Незалежності України в Києві 24 серпня 2001 року. У ньому взяли участь одразу десять модернізованих машин. У 2004-му, після завершення попередніх випробувань, було оголошено про намір до 2012 року модернізувати до рівня БМП-1У до 400 БМП-1, якими планувалось укомплектувати три механізовані бригади. Однак реально виготовили не більше як 30 екземплярів. З них у Збройних Силах України залишилось тільки 12 БМП-1У. 

Росіяни оглядають трофейну грузинську БМП-1У. Серпень 2008 р.

Ще 15 продали Грузії. Відповідний контракт був підписаний у 2007 році і виконаний до початку російсько-грузинської війни в серпні 2008 р. В ході цієї війни Грузія втратила 14 із 15 своїх БМП-1У (за іншими даними, всі 15). Принаймні п’ять із них росіяни захопили неушкодженими на військовій базі в місті Горі. Ще три БМП-1У у 2009 (або 2010) році попрямували до Африки — в Чад. У 2013 році ці бойові машини брали участь у бойових діях антиісламістської коаліції в Малі.

БМП-1У армії Чаду. 2010 р. Фото: airbase

— І що було далі саме з цим типом бойових машин?

— У подальшій долі українських БМП-1У багато невизначеностей. 24 серпня 2008 року вони знову взяли участь у параді в Києві, а згодом зникли з поля зору аж до 2015 року, коли такі машини були сфотографовані на Житомирському бронетанковому заводі (ЖБТЗ). 

Цех з модернізації БМП-1У на Житомирському БТЗ. 2015 р. Фото: zt.20minut

Мені невідомий жоден факт використання їх у боях на Донбасі у 2014-2021 рр. У квітні 2022 року в репортажі російського телебачення з окупованого Криму серед трофейної української техніки була показана й одна БМП-1У — вже з намальованим знаком Z. У репортажі йшлось про те, що трофейна українська техніка після ремонту використовується для доукомплектування російської армії. 

Але насторожує один факт: на відміну від інших машин, показаних у сюжеті (бронетранспортери, ЗСУ-23-4), пофарбованих у стандартний український піксельний камуфляж, БМП-1У має однотонний камуфляж. А саме так були пофарбовані грузинські БМП-1У, в тому числі й ті, які демонструвались росіянами на виставці трофеїв після війни 2008 року. Цілком ймовірно, що ця «українська» БМП-1У — насправді грузинський трофей, який росіяни використали з пропагандистською метою.

БМП-1М (перша на фотознімку) на виставці IDEX-2011 в Абу-Дабі. Фото: Michael Rener

— Однак, наскільки відомо, модернізація «одиниць» на зразках БМП-1У не зупинилася і були подальші розробки та новації.

— Розвитком БМП-1У став варіант БМП-1М, відомої також як «об’єкт 765УТБ». Він був уперше продемонстрований у лютому 2011 року на виставці в Абу-Дабі. Головна його відмінність — удосконалений бойовий модуль КБА-105ТБ «Шквал-А», в якому ПТРК «Конкурс» замінений українським «Бар’єр» (дальність пуску ракети зросла з 2000 до 5000 м), оптико-телевізійний комплекс ОТП-20 — новим комплексом «Тандем-2», а також встановлений удосконалений стабілізатор озброєння СВУ-500-3Ц. 

«Тандем-2» має дві телевізійні камери — вузького поля зору (дальність виявлення цілі типу танк — 6 км, розпізнавання — 5 км) і широкого поля зору (дальність виявлення цілі типу танк — 3 км), а також лазерний віддалемір. Бойові можливості комплексу «Тандем-2» обмежені через відсутність тепловізора, хоч його телекамери можуть працювати за низького рівня освітлення.

БМП-1М пропонувалась ЖБТЗ на експорт, але без особливого успіху. Наскільки відомо, партію таких машин вдалось продати тільки Туркменістану, причому у звітах про торгівлю зброєю, які подаються в ООН, ця транзакція не фігурувала. Невідомий ані термін поставок, ані кількість проданих машин. Єдиним свідченням наявності БМП-1М у Туркменістані стала демонстрація їх на військовому параді у 2016 році.

БМП-1М (перша) на параді в Туркменістані. 2016 р.

— Однак, зважаючи на російську окупацію Криму і вторгнення на Донбас, українські Сили оборони також мали неабиякі потреби в цьому озброєнні.

— Російська агресія, яка почалась у лютому 2014 року, зумовила швидке кількісне зростання Збройних Сил України. Для новосформованих бригад потрібна була бойова техніка. Оскільки виробництво її суттєво відставало від потреб, а про закупівлю за кордоном не було мови з фінансових і політичних причин, нові бригади отримували техніку з баз зберігання. Серед неї були й БМП-1. Це актуалізувало питання модернізації цих машин. Фахівці ЖБТЗ спробували запропонувати комплексний варіант модернізації, який не обмежувався б лише заміною комплексу озброєння. Так з’явився проєкт БМП-1УМ.

БМП-1УМ з модулем «Шквал-А». На правому боці встановлений дефлектор вихлопних газів. 2015 р.

Прототип БМП-1УМ уперше показали у вересні 2015 року на виставці «Зброя та безпека – 2015». На ньому встановили вже відомий з БМП-1М модуль «Шквал-А». Але, крім того, значних змін зазнала силова установка й корпус машини. Двигун УТД-20 потужністю 300 к.с. був замінений на 3ТД-2 потужністю 400 к.с. Цей двотактний трициліндровий дизельний двигун був уніфікований з танковими двигунами 5ТДФ і 6ТД. 

Задля поліпшення умов розміщення десанту висоту даху десантного відділення збільшили на 15 см, а малі й незручні кормові дверцята замінили апареллю (щоправда, не з гідравлічним приводом, а з простим механічним). На бортах машини встановили блоки динамічного захисту «Контакт-1». Таке рішення, про мене, м’яко кажучи, сумнівне з огляду на малу товщину броні. Посиленню захищеності сприяло перенесення паливних баків (тепер вони встановлювались між сидіннями десанту й бортами), встановлення бортових екранів збільшеного розміру, протиосколкового підбою з арамідної тканини, а також енергопоглинальної структури під підлогою десантного відділення. 

Серед інших новинок, застосованих на БМП-1УМ, — приймач супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН-3003. Командирський приціл ТКН-3Б отримав можливість трансляції зображення з камер системи «Тандем-2». Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці були збільшені в об’ємі для підвищення плавучості.

Десантне відділення БМП-1УМ. Фото: ukrmilitary

— Якщо порівнювати з попередньою модернізованою моделлю БМП-1, які новації були реалізовані в БМП-1УМ?

— Тактико-технічні характеристики БМП-1УМ суттєво поліпшились, як порівняти з попередніми варіантами модернізації. Однак і цей варіант став лише проміжним етапом. Уже в жовтні 2016 року на черговій виставці «Зброя та безпека» ЖБТЗ презентував оновлений варіант БМП-1УМД.

Головними його відмінностями стали новий двигун і новий бойовий модуль. На машині встановили Deutz TCD2013 L64V — чотиритактний шестициліндровий дизельний двигун з турбонаддувом і електронним блоком керування. Він розвиває потужність 330 к.с. (з можливістю програмного збільшення до 390 к.с.), а водночас має більший ресурс, тихіший і економніший від УТД-20 чи 3ТД-2. Не останню роль у виборі двигуна Deutz зіграло й прагнення до уніфікації — двигуни цієї родини вже використовувались на бронетранспортерах БТР-4.

БМП-1УМД з модулем «Стилет». 2016 р. Фото: spetstechnoexport

Замість модуля «Шквал-А» встановлений новий бойовий модуль «Стилет» з цифровою системою управління вогнем, прицільним комплексом «Трек-М» (виробництва Чернігівського заводу радіоприладів) і стабілізатором озброєння СВУ-500-3Ц. Озброєння складається з 30-мм автоматичної гармати ЗТМ-2 (український відповідник радянської 2А42), 7,62-мм кулемета КТ-7,62 30-мм автоматичного гранатомета АГ-17 і двох пускових установок ПТРК «Бар’єр».

БМП-1УМД. Фото: VoidWanderer

На БМП-1УМД відсутні блоки динамічного захисту, натомість у верхній частині бортів встановлені додаткові бортові екрани. Десантне відділення, на відміну від БМП-1УМ, цілком відповідає немодернізованій БМП-1: воно має стандартну висоту і дверцята в кормовій стінці, а не апарель. Зіставивши це з заявою розробників про те, що варіант із двигуном Deutz був підготовлений лише за три місяці, можна зробити висновок: перед нами — не повноцінний прототип, а лише демонстратор технології, на якому відпрацьовувалась інтеграція нового двигуна і бойового модуля.

— Проте зупинімося саме на озброєнні оновленої бойової машини, адже йому розробники приділили неабияку увагу.

— У березні 2017 року пройшли порівняльні випробування двох БМП-1УМД: однієї з модулем «Стилет», а іншої — зі старим модулем «Шквал». Випробування проводились в інтересах Міністерства оборони, однак про їхній результат офіційно не повідомлялось. 

Вочевидь, цей результат не надто влаштував військо, бо в липні 2020 року пройшли чергові порівняльні польові тестування модернізованих БМП-1 з бойовими модулями «Стилет», «Шквал», «Спис» і «Парус». Підкреслю: мова йшла про випробування саме модулів, а не модернізованих БМП. Усі модулі мали назагал ідентичне озброєння — 30-мм гармата, 7,62-мм кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і дві пускові установки ПТКР «Бар’єр». Різнилися ж вони прицільними приладами, системами наведення і стабілізації та іншими деталями.

Встановлення модуля «Парус» на БМП-1. Фото: НГУ

Варіант зі встановленням бойового модуля БМ-7 «Парус» розроблявся Державним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова». За своїми основними параметрами він відповідає модулю «Штурм», але, на відміну від нього, не займає місця всередині бойової машини. На модулі використовується прицільний комплекс «Трек-М». 

«Парус» встановлювався на бронетранспортери БТР-4Е, і в разі прийняття рішення про монтажі таких модулів на модернізовані БМП-1 з’являвся шанс на бодай часткову уніфікацію озброєння в механізованих підрозділах. Однак у державне замовлення на 2021 року був включений лише капітальний ремонт БМП-1, а не їх модернізація. Вочевидь, жоден із запропонованих варіантів озброєння не влаштував Міністерство оборони. Висловлювалась також досить цікава й до певної міри парадоксальна думка: мовляв, у ході Антитерористичної операції на Донбасі комплекс озброєння БМП-1 показав себе досить непогано — з огляду на порівняно велику потужність 73-мм снарядів. А значить, модернізація БМП-1 із заміною комплексу озброєння не була нагальною.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
На фронті 85 боєзіткнень, третина з яких на Покровському напрямку

На фронті 85 боєзіткнень, третина з яких на Покровському напрямку

Від початку доби на фронті відбулося 85 бойових зіткнень. Наші захисники зупиняють ворога, тримають рубежі та руйнують плани росіян. Утім, окупанти продовжують активно діяти на Покровському напрямку.

Міноборони кодифікувало майже 40 зразків артилерійського озброєння

Міноборони кодифікувало майже 40 зразків артилерійського озброєння

З початку широкомасштабного вторгнення зс рф Міністерство оборони України кодифікувало, допустило до експлуатації в підрозділах Сил оборони майже 40 зразків артилерійського озброєння: реактивні системи, гаубиці, міномети. Понад 10 з них — від початку 2024 року.

У Національному університеті оборони України завершено черговий курс з питань виховання доброчесності та запобігання корупції

У Національному університеті оборони України завершено черговий курс з питань виховання доброчесності та запобігання корупції

З 10 по 14 червня 2024 року в Національному університеті оборони України відбувся курс оборонного менеджменту з питань виховання доброчесності та запобігання корупції у Збройних Силах України для посадових осіб, які визначені та здійснюють виконання функцій виховання доброчесності та запобігання корупції в структурних підрозділах Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, оперативних командуваннях Сухопутних військ Збройних Сил України та повітряних командувань Повітряних Сил Збройних Сил України.

У Міністерстві оборони України відбулось чергове засідання Робочої групи з оцінювання корупційних ризиків

У Міністерстві оборони України відбулось чергове засідання Робочої групи з оцінювання корупційних ризиків

У Міноборони готують нову Антикорупційну програму на 2024–2026 роки. Днями під координацією Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України відбулось засідання Робочої групи з оцінювання корупційних ризиків, присвячене аналізу поточних викликів та розробленню нових заходів для мінімізації корупційних загроз в оборонній сфері.

У хустці та з картатою сумкою: одесит намагався перетнути кордон, прикидаючись бабусею

У хустці та з картатою сумкою: одесит намагався перетнути кордон, прикидаючись бабусею

Винахідливий одесит вжив максимальних заходів для маскування «під бабусю», аби дістатися у прикордоння. Зокрема, на ньому були квітчаста хустка, окуляри, відповідне вбрання, навіть картата сумка. Втім, його задумка зазнала невдачі, псевдобабусю викрили ще під час прямування до місця призначення потягом.

Україна отримає систему Patriot від південного сусіда

Україна отримає систему Patriot від південного сусіда

Румунія вирішила передати Україні систему протиповітряної оборони Patriot.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Військовослужбовець

від 20000 до 120000 грн

Харків

4 відділ Чортківського РТЦК ТА СП ( м.Заліщики )

Зовнішній пілот, оператор ударних БПЛА

від 30000 до 90000 грн

Павлоград

Військова частина А4759

Майстер, номер обслуги, військовослужбовець

від 25000 до 125000 грн

Одеса, Одеська область

Бухгалтер

від 21000 до 22000 грн

Ужгород

Військова частина 3115 НГУ

Розвідник розвідувального взводу

від 25000 до 125000 грн

Одеса

35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського

Технік, військовослужбовець | Військова частина А2166

від 26000 до 56000 грн

Львів, Львівська область