Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Вони виходять на полювання за ворожими цілями зазвичай рано-вранці. Розрахунок займає визначену позицію, гарно маскується. Водночас аеророзвідник виявляє цілі та передає координати командиру, який проводить обчислення. Навідник виставляє потрібне значення на приціл і кутомір, знімає приціл. Номер обслуги кидає міну в міномет. Постріл!
— Здебільшого працюємо по планових цілях, — розповів кореспондентам АрміяInform Іван «Монах», командир мінометного розрахунку 102-ї бригади територіальної оборони. — Виконання завдання починається з того, що дрон облітає заздалегідь визначені цілі. Якщо спостерігаємо певний рух, то наводимось і відпрацьовуємо. На планшеті одразу бачимо, куди прилітають наші міни. З досвіду можу сказати, що влучність при роботі із міномета на 60% складається зі знань і вмінь бійців, і на 40% — з удачі, на жаль.
Іван родом з Івано-Франківщини, має освіту за фахом «Телекомунікація та радіотехніка». Перед широкомасштабним вторгненням хлопець працював у великій інтернет-компанії в Києві та мав гарні перспективи кар’єрного розвитку. Але його життя, як і життя всіх українців, перевернулось 24 лютого минулого року.
— Того дня рано-вранці ввімкнув телефон, а там — безліч смс-ок від знайомих зі схожими текстами: «Тікай з Києва! Бо там починається…» Чесно, я тоді спросоння нічого не зрозумів, вимкнув телефон і далі ліг спати. Десь за годинку знову прокинувся, відкрив новини, а там — жах. А коли вже почув вибухи зі сторони Бучі та Жулян, стало дещо лячно.
За день Івану зателефонували з ТЦК та СП і сказали, що потрібно з’явитися. Зі столиці хлопець зміг виїхати лише 2 березня. Каже, то була найважча у його житті дорога — у переповненому біженцями потязі понад 30 годин добирався до Івано-Франківська. Далі — ТЦК та СП та направлення до 102-ї бригади ТРО. А у травні минулого року його підрозділ вирушив на Донеччину, де й до сьогодні виконує бойові завдання.
Спочатку Івана призначили на посаду водія. Але згодом хлопець зацікавився роботою мінометників.
— Поступово знайомився з мінометом, переймав досвід побратимів. Дуже вдячний колишньому командиру підрозділу, який, на жаль, минулого року загинув. Він мав бойовий досвід, багато чого навчив. Коли ми вже приїхали на Донеччину, я постійно перебував серед офіцерів-мінометників, спостерігав, як вони проводять розрахунки в планшетах, вникав, що й до чого. Зрозумів, що хочу нищити ворога з міномета. Нинішній командир підрозділу, він у нас артилерист, дуже допоміг освоїти цей фах. Тож тепер я командир мінометного розрахунку.
До розмови долучається оператор БПЛА Василь із позивним «Череп». Хлопець — із Івано-Франківська. За фахом — барбер, до широкомасштабного вторгнення мав власний барбершоп.
— Сумнівів у тому, іти на війну чи ні, не було зовсім. Якщо не я, то хто зупинить та вижене ворога з нашої рідної землі? Ба більше, досвід строкової служби у мене був. 24 лютого минулого року зранку я прийшов на роботу, роздав усім зарплату, обдзвонив всіх клієнтів, попередив, що зачиняємось, одного навіть устиг підстригти. І — до ТЦК. Після інтенсивних тренувань підрозділ вирушив на Донеччину.
«Череп» спочатку обіймав посаду стрільця в стрілецькій роті. Проте весь час мріяв «літати». Василь розповідає, що в цивільному житі захоплювався фотографією, навіть мав дрон і пробував знімати відео. Тепер із БПЛА хлопець скидає «подарунки» ворогам.
— Вирішив перевестись до мінометників. Навчився працювати з безпілотником. Тепер проводжу розвідку, даю цілевказання, коригую міномет. Інколи скидаємо на окупантів гарячі сюрпризи: від саморобних вибухових пристроїв до звичайних гранат. Круто те, що результат одразу фіксується на відео. Але робити це дуже дошкуляє ворожа РЕБ. Розвідувальні польоти та коригування в умовах протидії можливі, а ось для ефективного та точного скидання доводиться чекати, поки згорнеться РЕБ противника.
Також із захватом Василь розповідає, як вони із хлопцями постійно тримають російських окупантів у напрузі.
— Взагалі, дрони — це крута річ, за допомогою якої ми не даємо противнику ані хвилинки передиху. Літаємо над ворожими позиціями зранку до ночі, спостерігаємо, заважаємо вільно пересуватись, показуємо, що це — наша земля, на якій їм ніколи не буде спокою. Зараз ще й отримали дрон з тепловізором, тож можемо працювати й вночі.
Серед уражених цілей мінометного розрахунку «Монаха» — ворожі міномет, кулемет та жива сила окупантів. Але найприємнішим результатом мінометники вважають підпал ворожого БК.
— Ніколи не думав, що буду отримувати задоволення від вигляду боєкомплекту, що палає. Ми кілька разів вражали такі цілі, гарні були салюти. Приємно розуміти, що після нашої роботи менше смертельного заліза полетить у бік наших позицій, — підсумовує «Монах». — Сподіваюсь, таких «феєрверків» буде все більше і більше по всій лінії фронту, і ми обов’язково виженемо ворога з української землі.
Фото авторів
