Не таємниця, що росіяни почали дуже серйозну роботу з повернення власної техніки з країн третього світу «Українці показують просто феноменальні успіхи в частині винищення…
Як українські захисники готувалися до відсічі широкомасштабного російського вторгнення? Як було відбито напад загарбників на Харків і Суми? Як українські захисники боронили південь держави та провели блискучу Херсонську наступальну операцію?
Відповісти на ці та інші запитання з історії сучасної російсько-української війни дають змогу нариси, оприлюднені Центром досліджень воєнної історії Збройних Сил України до річниці широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну. У них офіцери ЗСУ стисло узагальнили події кількох ключових етапів нинішньої російсько-української війни.
Довідково: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ — науково-дослідний осередок, метою якого є вивчення та популяризація історії українського війська, поширення воєнно-історичних знань про Збройні Сили України.
Попереджені — озброєні
Автор першого за хронологією нарису з промовистою назвою «Попереджені — озброєні» — Герой України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Шаптала. У ньому йдеться про підготовку Збройних Сил України до відсічі агресору. Тривала вона вже від 2014 року й особливо інтенсифікувалась з моменту концентрації військового контингенту росії біля українських кордонів улітку 2021 року. Відтоді Україна та її Збройні Сили посилено готувались дати відсіч російським агресорам.
Восени 2021 року вище військово-політичне керівництво російської федерації взяло курс на ескалацію конфлікту. Про це свідчили посилення антиукраїнської пропагандистської кампанії в російських ЗМІ та свідоме заведення в глухий кут так званого Мінського процесу, в межах якого Україна намагалась стабілізувати ситуацію на Донбасі.
Влучною цитатою: Керівництво Збройних Сил України під час підготовки до широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну проводило відповідні та цілком виправдані заходи щодо вдосконалення системи управління, розгортання угруповань, проведення демонстраційних (практичних) дій та заходів підготовки особового складу. Українські військові керівники готувались до можливих варіантів загострення ситуації. Було завчасно проведено кризове планування застосування Збройних Сил України разом з іншими складовими Сил оборони, відбувались заходи щодо поповнення військових запасів ракет, боєприпасів, матеріально-технічних засобів, військово-технічного майна. Під виглядом навчань (тренувань) відповідні командувачі (командири) проводили розгортання нових угруповань військ (сил) на загрозливих напрямках, а також створення відповідної системи управління.
Сергій Шаптала підбив підсумки дипломатичних заходів України, покликаних як запобігти збройній агресії з боку російської федерації, так і посилити міжнародну підтримку України в разі ескалації російської агресії. Також він ретельно узагальнив військову допомогу Україні, надану партнерами впродовж 2021-го та січня — лютого 2022 року.
Ключову увагу в нарисі приділено практичній підготовці Збройних Сил України до відсічі широкомасштабного вторгнення армії російської федерації в Україну. Серед них — командно-штабні навчання «Об’єднані зусилля — 2021» (вересень — жовтень 2021 року), «Хурделиця — 2021» (кінець грудня 2021 року) та «Заметіль — 2022» (5–20 лютого 2022 року), а також заходи з формування Сил територіальної оборони.
Східна брама держави
Нарис про оборону Харкова — східної брами України — підготували полковник Сергій Хлонь і лейтенанти Олександр Пагіря та Олексій Полтораков. У ньому розглянуто ключові етапи й події оборони міста з 24 лютого по 14 травня 2022 року. Згідно зі свідченнями російських військовополонених, російські окупанти планували захопити Харків упродовж трьох днів після початку широкомасштабного вторгнення. Для оборони Харківщини сформували оперативне угруповання військ «Слобода», до складу якого увійшли дві окремі механізовані бригади, три бригади ТрО, артилерійська та реактивна бригади, тактична група «Грім» і низка інших підрозділів.
В обороні Харкова від моменту вторгнення до середини травня 2022 року автори виділили три етапи:
1. Зрив російських планів захоплення Харкова (24 лютого — 3 березня) — впродовж перших днів наступ російських агресорів захлинувся, противника зупинили та змусили перейти до оборони.
2. Стабілізація лінії бойового зіткнення (4 березня — 28 квітня) — ворог закріпився на захоплених рубежах на північних та північно-східних околицях Харкова, посилив обстріли міської цивільної інфраструктури. У результаті успішних дій Сил оборони на початку квітня російські війська припинили спроби захопити Харків, зосередивши зусилля на частковому блокуванні обласного центру та просуванні на південний схід у напрямку Ізюма.
Влучною цитатою: Контрнаступальна операція під Харковом завершила 80-денну оборону Харкова, яка тривала з 24 лютого до 14 травня 2022 року. В результаті успішних наступальних дій противник був відкинутий від Харкова на декілька десятків кілометрів, було звільнено понад два десятки населених пунктів Харківської області. Деблокування Харкова та витіснення російських військ до кордону стало фактичним визнанням нездатності зс рф захопити друге найбільше місто України. На окремих ділянках підрозділи ЗС України вийшли на державний кордон України.
3. Завершення оборони Харкова (28 квітня — 14 травня) — контрнаступальна операція, завданням якої було деблокувати місто й витіснити російські війська за державний кордон на північному та північно-східному напрямку від Харкова. Проведена під керівництвом командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського, вона дала змогу з кінця квітня до середини травня вибити ворога з прилеглих до Харкова населених пунктів на північ та північний схід від міста.
На захисті Сумщини
Наступний нарис присвячено обороні й визволенню Сумської області впродовж лютого — квітня 2022 року. У його вступній частині пильну увагу приділено підготовці до захисту цього важливого індустріально-аграрного регіону, перелічені підрозділи Сил оборони України, які брали участь в обороні області. З огляду на високу ймовірність російського нападу в лютому їх було розосереджено на території Сумщини.
Метою російських загарбників на початку вторгнення було швидке захоплення міста Суми й подальше стрімке просування на Київ. Попри те, що вже 24 лютого ворожим військам вдалось увірватись в обласний центр, у вуличних боях захисники України зупинили росіян і змусили їх залишити місто. Одночасно було зірвано плани ворога захопити Охтирку, Лебедин, Ромни, Глухів та інші ключові населені пункти області.
Зупинивши просування ворога, українські захисники вибудували надійну систему оборони регіону, завдяки якій скували значні сили окупантів. Це значною мірою сприяло обороні Києва та Чернігова. У відповідь російські загарбники, неспроможні захопити основні адмінцентри Сумщини, вдалися до систематичного терору проти мирного населення, обстрілів житлової забудови та цивільної інфраструктури, розправ над місцевими мешканцями, мародерства. Морально-психологічний стан окупантів, які розраховували на блискавичну перемогу, стрімко погіршився, його бойові спроможності впали.
Влучною цитатою: Дії українських військ у цілому вирізнялися рішучістю, поєднанням стійкості й активності в обороні, намаганням перехопити ініціативу у противника, високим рівнем взаємодії усіх складових Сил оборони, різних видів і родів військ, сміливими й нестандартними тактичними рішеннями. Усе це привело до завдання важких втрат переважаючим силам противника, зниження боєздатності його військ, зірвало стратегічні та оперативні плани.
На початку останньої декади березня українські захисники розпочали визволення Сумщини від російських загарбників. У результаті активних дій Сил борони України відступ ворогів в області перетворився на хаотичну втечу. До 11 квітня визволення тимчасово окупованих частин Сумської області було завершено, розпочалися заходи щодо посилення охорони державного кордону України в цьому регіоні.
Герої українського степу
Оборону півдня України під час широкомасштабного вторгнення рф від 24 лютого до 15 березня проаналізував командувач Оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-майор Андрій Ковальчук. Вступну частину нарису присвячено короткому огляду мілітаризації тимчасово окупованого російською федерацією Кримського півострова та підготовці ЗСУ до відсічі потенційної агресії на південному напрямку.
З моменту вторгнення на марш у понад 80 км до річки Дніпро російське командування відводило 7 годин, однак завдяки запеклому опору підрозділів ЗСУ, які вели маневрену оборону, ці плани вдалось зірвати. Попри тотальну перевагу російських військ вторгнення в особовому складі, озброєнні й техніці, пануванні ворога в повітряному просторі й акваторії Чорного моря, захисники України завдали росіянам дошкульних втрат і з запеклими боями відступили. Встановити контроль над Херсоном російським окупантам вдалося 3 березня.
Розбивши російський десант на мостах через Дніпро, підрозділи Сил оборони України переправились на Правобережжя, зберігши війська для оборони Миколаєва. Успішна оборона цього обласного центру, перемоги українських військ у битві за Вознесенськ та боях за Баштанку дали Силам оборони України можливість зупинити просування росіян і змусили їх до середини березня відступити до адміністративних меж Херсонської області. Після цього лінія фронту стабілізувалась до кінця серпня, коли почався великий український наступ на Херсонщині.
Влучною цитатою: Героїчна оборона півдня України цілком зламала агресору весь «візерунок війни», змусивши перейти до оборонних дій. Жертовність воїнів, умілі дії командування, високий морально-психологічний стан армії та цивільного населення дали змогу відстояти чорноморське узбережжя України, не допустили виходу ворогів у центральні області нашої держави… Після поразок росіян у Миколаївській області українські воїни отримали додатковий наступальний імпульс, утвердились у вірі, яка дала їм змогу крок за кроком звільняти рідну землю від ворога. Перемоги під Вознесенськом, Баштанкою, Миколаєвом поклали початок і створили передумови для майбутньої успішної операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області й самого Херсона.
Привабливою особливістю нарису є увага до деталей, наведення багатьох яскравих цитат із міркуваннями та спогадами безпосередніх учасників подій як з українського, так і з російського боку (із записника одного з російських офіцерів, який брав участь у вторгненні).
Кров Дніпром тече…
Блискучу Херсонську наступальну операцію (29 серпня — 12 листопада 2022 року) розглянуто в нарисі «Кров Дніпром тече». Його автором є повний лицар ордена Богдана Хмельницького, заступник командувача Оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України бригадний генерал Михайло Драпатий.
Після короткого вступу, в якому висвітлені основні події, що призвели до окупації правобережжя Херсонщини, основну увагу в нарисі зосереджено на формуванні умов, плануванні, підготовці та реалізації наступальної операції. Визначальними її передумовами стала ліквідація небезпеки висадки ворогом тактичного морського десанту в Миколаївській та Одеській областях і дезорганізація логістичного забезпечення російських військ на правому березі Дніпра.
Наступ на Херсонщині відбувався в три етапи й успішно завершився повним визволенням тимчасово окупованої ворогом правобережної частини Херсонської області та міста Херсон.
1. 29 серпня — 23 вересня — на Каховському напрямку — вихід на адміністративний кордон із Херсонською та Дніпропетровською областями; на Херсонському напрямку — створення плацдарму на р. Інгулець у районі с. Білогірка, звільнення 13 населених пунктів.
2. 2–18 жовтня — просування на відстань до 40 км, звільнення 29 населених пунктів;
3. 8–12 листопада — вихід на правий берег р. Дніпро, звільнення м. Херсон, 169 населених пунктів.
Влучною цитатою: Завдяки чітко спланованій та послідовно проведеній наступальній операції Сили оборони України вибили ворога з єдиного плацдарму на правобережжі України за бар’єрний рубіж р. Дніпро, закріпили успіх із повернення контролю України над північно-західною ділянкою Чорного моря… Суттєво скоротили лінію фронту, що дало змогу перекинути особовий склад і ОВТ на інші загрозливі напрямки. Успіх Херсонської наступальної операції підтвердив неспроможність російських військ утримувати раніше захоплені території й різко ударив по престижу російських збройних сил та держави-агресора в цілому.
Важливим складником успіху стала проведена у липні — серпні інформаційно-психологічна операція, під час якої про наступ на Херсонщині було оголошено максимально публічно. Це дало можливість таємно підготувати й неочікувано для ворога почати Харківську наступальну операцію, під час якої наступ на Херсон відігравав допоміжну роль. Коли ж наступ на Харківщині досяг успіху, Херсонська наступальна операція продовжила розвиватись як основна.
* * *
Перші п’ять оприлюднених нарисів про відбиття російської агресії проти України — важливий доробок Центру досліджень воєнної історії ЗСУ. Він закладає тверду основу для підготовки комплексних розвідок з історії сучасної Великої Визвольної війни українського народу проти російських окупантів.
