«На передовій не буває дрібниць, там виживаєш завдяки побратимам та мудрості» «Ситуація на фронті дуже складна. Піхотинці перебувають на передньому краї, перші бачать ворога, відкривають…
Відділення розвідників американського легкого безпілотного літального апарату RQ-20 Puma зараз виконує бойові завдання на одному зі складних напрямків фронту.
Вони – у складі 148 окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ.
Як працює наша повітряна розвідка? Чим складний, а чим цікавий та зручний цей дрон? Про що мріють пілоти цього комплексу? Які ворожі цілі є особливо складними? А що вже вразили?
Із екіпажем працював наш колега Віталій Павленко. Деталі, історії та фото – у його репортажі.
Знайомтеся: Іван. Він – командир відділення безпілотних систем. До армії працював на ЧАЕС переробником радіоактивних відходів, займався їхньою переробкою та захороненням. Має за плечима строкову службу – ще в Криму, у складі ВМСУ.
Після Революції Гідності пішов добровільно в батальйон “Київська Русь”, де проходив службу з 2015-го по 2016 рік.
Пригадує, що широкомасштабне вторгнення зустрів у місті Славутич, тоді якраз мав вихідний.
– На третій день вторгнення потрапив у 95 бригаду, побігав у піхоті, після чого перевівся в артилерійський дивізіон 148 бригади. Там я був пілотом маленької «пташки» «Мавік»: займався коригуванням вогню, пошуком техніки, знищенням ворога. Після переходу дивізіону в бригаду почав навчатись на БПЛА з більшим розміром крил. Так я став пілотом «Пуми» – RQ-20 Puma, – розповідає військовослужбовець.
– Тепер у нас є дві моделі літачків: перша працює півтори години, друга – 4 години. Апарат має гарну камеру, якість скла, наведення, стабілізацію, чіткість зображення, зум. Машина дуже маневрена. Навчання зайняло місяць, – ділиться військовий.
Іван акцентує, що коли швидкість вітру понад 12 метрів за секунду, пориви – польоти не здійснюються.
І він, і побратими постійно обмінюються досвідом з іншими екіпажами.
– Проговорюємо помилки, еволюціонуємо, навчаємось. Пріоритет нашої «пташки» над іншими – це камера, її не кидає, літак летить туди, куди дивиться камера. Достатньо знайти ціль, спіймати її, і далі – як хижий орел нарізає коло, прицільно утримуючи жертву в полі зору, – описує свою роботу Іван.
За рік на Запорізькому напрямку цей екіпаж знайшов та знищив С-300 та ТОС – сімейство російських важких вогнеметних систем залпового вогню калібру 220 мм.
– Знищували також РСЗВ “Град” та інші цілі, які є в глибокому тилу ворога… Ці цілі були на відстані від 45 км і більше. У глибокому тилу бачимо дуже багато і техніки, і особового складу, – наголошує Іван.
Військовий підкреслює, що і він, і побратими можуть напряму зв’язатися з розробниками цієї безпілотної системи – і ті під замовлення створюють для наших військових програми, які вони тестують у бойових умовах.
– У цілому – це дуже гарний апарат: просто, зручно, заміна блоків, зручний конструктор, – резюмує Іван.
Дмитро – пілот легкого безпілотного літального апарату RQ-20 Puma.
Він пригадує, що одразу ж пішов у військкомат 24 лютого 2022 року. Починав із ТрО, зараз – у 148 артбригаді. Тренувався на DJI Mavic та Autel, промисловому дроні DJI Matrice 300 RTK, потім – потрапив на навчання на “Пуму”.
– Спочатку було страшно, американська техніка, велика ціна, дуже хвилювався. Навчали гарно, але мало. В Америці курс навчання тривав три місяці + пів року стажування, а ми все пройшли за місяць! Все стисло, опановували самі по навчальних матеріалах. Але вже близько року літаю на цьому апараті. Одного разу прочитав про БМ-21 “Град”, її ТТХ, було цікаво, а наступного дня побачив, як він їде, та скоригував вогонь, знищивши ворога, – із захватом говорить військовий.
Потім було щедре відпрацювання по ворожій техніці: горіли і “Гіацинт-С”, і Д-30, і “Мста-С”, і склади БК, і особовий склад ворога.
– Але тепер у мене мрія: уразити С-300 чи С-400, ТОС «Солнцепьок», плюс у нас ненависть до РЕБів. РЛС “Зоопарк”, наприклад, це складна ціль. “Пума”, на мою думку, є одним із найкращих розвідників, простота керування створена для солдата, розписано все детально та легко, – зазначає воїн.
Штурман з позивним “Альт” мобілізувався трохи більш ніж рік тому.
У цивільному житті – СЕО-копірайтер. Каже, що пішов у військкомат, потрапив в ДШВ, звідти був переведений у підрозділ БПЛА. Коротко описує свої посадові обов’язки та зону відповідальності: збір/розбір обладнання, налагодження зв’язку, безперебійна робота “старлінків”, контроль роботи дружніх РЕБів та чимало іншого.
– За цей рік в армії я сильно змінився. Змінилися друзі та коло спілкування. Коли вдома сидів, то було мінімум людей в оточенні: працював із сайтами, писав статті, моделював. Зараз став комунікабельним, цілеспрямованим. Цей рік для мене минув зі знаком плюс, я розвивався, багато чого навчився… – каже військовослужбовець.
Насамкінець додає, що, на його думку, мобілізація триває недостатньо потужно: “Нам потрібен буде відпочинок. Ми могли б передати свій досвід новобранцям…”.
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
