Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Уманський співак і музикант, заслужений артист естрадного мистецтва України Олександр Біденко – учасник телевізійних проєктів «Х-фактор», «Голос країни», фестивалю «Пісні, народжені в АТО».
З початком російської агресії у 2014 році кілька разів виїжджав у складі концертних бригад у прифронтові міста, неодноразово виступав перед військовослужбовцями Збройних Сил. Про любов до музики Олександра, його пісенно-волонтерську діяльність і нову композицію «До мами…» – в матеріалі нашого кореспондента.
Зазвичай в розмові з артистом найперше цікавить його шлях у світ мистецтва. У когось талант, як кажуть, видно неозброєним оком (головне – не лінуватись), а комусь для досягнення мети потрібно пройти тернистий шлях. І мова тут не лише про публічне визнання, перемоги на престижних конкурсах. Іноді людині достатньо отримувати задоволення від того, що вона робить професійно.
– У нашому селі Дмитрушки була музична школа і я вирішив для себе, що повинен вміти грати на гітарі, – повідав про свій шлях до музики Олександр Біденко. – Відучився. Що далі? Ну піду поспіваю в сільському хорі. А потім взяв участь у вокальному конкурсі, де мене помітив викладач з Уманського музичного училища і запропонував спробувати вступити до цього навчального закладу. Вступив, відучився і зрозумів, що без музики вже не зможу, вона була в мене в крові. Тому далі був музичний факультет нашого педагогічного університету. Чи був у мене талант? Мабуть, був. Але, повірте, що без копіткої праці над собою талант згасає.
Першу пісню Сашко написав у 15-річному віці. Про що міг написати молодий хлопець? Звичайно вона була про шкільне кохання. Під час навчання в музучилищі пісні молодого музиканта отримують більш серйозну форму та зміст. Вже тоді Олександр зрозумів, що пісня має нести думку, одного римування тексту і кількох повторів приспіву замало. Звичайно, вчився у метрів української естради.
– Сьогодні написання пісні для мене це вкладання у вірші й музику чогось пережитого особисто, відчуттів, хвилювань, позитивних емоцій, – каже Біденко. – Звичайно, з бажанням поділитися зі слухачем, донести до нього свої думки, якусь історію, але обов’язково з якимось сенсом. Без банального тра-ля-ля… Ніколи не пишу пісні на замовлення. Якщо хтось запропонує гарний текст, розгляну, і якщо зачепить, почну працювати. Ось буквально вчора хлопець з Хмельниччини прислав сатиричний вірш про варвара путіна. Непоганий і тема на сьогодні актуальна. Спробую попрацювати. Але такі пісні хоч і потрібні, але живуть недовго.
З 2015 року Біденко у складі концертних бригад кілька разів виїжджав із концертами у прифронтові райони, співав для наших захисників.
– Мій батько, який майже усе життя пропрацював автомеханіком, 2015 року по мобілізації поїхав у складі механізованої бригади на фронт, а мені сказав, що моя справа ростити дітей, він же боронитиме Україну за всю родину, – розповідає Олександр. – Батько у званні старшого солдата залишається на фронті та воює по цей день. А я вирішив, що своєю творчістю маю підтримувати військовослужбовців. Усе почалось з акції «Потяг єднання України», яка відбувалася кілька років поспіль. До нашого мистецького підрозділу увійшли гурти «ТаRUTA», «Вій», «Вертеп», музиканти Расім Багіров, Олег Універсал, Юрій Каландирець, Роман Шевченко і надзвичайно колоритний казкар Сашко Лірник.

Артисти виступали на площах міст, стадіонах, у школах, невеличких клубах і окопах. А маршрут пролягав через Дружківку, Авдіївку, Краматорськ, Бахмут, Покровськ, Попасну та багато інших міст. За словами Біденка, інколи артисти ділились на невеличкі бригади, щоб охопити якомога більше місцевого населення і військових. Музиканти грали і співали, дівчата вчили місцевих в’язати маскувальні сітки, а Сашко Лірник був популярним зі своїми казками у дітлахів.
– Звичайно, брали за душу виступи перед нашими військовими, – каже мій співрозмовник. – Здавалося, що вони не стільки раділи нашим виступам, хоча й підспівували разом із нами, скільки тому, що про них не забувають, що їх відвідують. І їхня вдячність була дорожча за будь-які престижні нагороди. Траплялись випадки, коли концерти мусили припиняти через ворожі артобстріли. На превеликий жаль, через широкомасштабне рашистське вторгнення зараз на фронті не до концертів. Та я вірю, що після нашої перемоги всі митці України згуртуються та співатимуть і гратимуть для наших захисників будь-де їхні найулюбленіші пісні.
Пісню «До мами…», яка зараз звучить на багатьох станціях FM, Олександр написав в перші дні широкомасштабного рашистського вторгнення в бомбосховищі.
– Коли Уманщина була атакована ворожими ракетами, ми поїхали в село до матері, де під вий сирен постійно ховалися в підвалах й там народилася ця пісня, – розповідає співак. – Інструмента там з собою не було, накидав слова на клаптику паперу, наспівав на диктофон. Це був, військовою мовою, оперативний відгук на горе і біль нашої України, на переживання сивочолих матерів за своїх солдатів, на численні втрати. Згодом повернувся до міста і з головою поринув у шліфування тексту і музики. Перший варіант був схожий на таку собі баладу – 8 куплетів, тому довелося скорочувати до трьох, плюс приспів. Завершується пісня наступними рядками:
У полі жито проросте
На душах тих, хто тут лишився,
І хлібу, той, що запашний,
Прошу, щоб син мій поклонився…
Якось одного дня через Facebook до Олександра Біденка звернувся українець, який вже тривалий час проживає у Лондоні, і попросив дозволу на виконання «До матері…» на мітингу в підтримку України.
– Відверто кажучи, приємно, що твої пісні чують за кордоном, та ще й там виконують, – каже Олександр. – Тож, із задоволенням хочу запропонувати пісню, яка лунала біля Парламенту Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії й читачам АрміяInform.
Понад 500 заявок на повернення після вчинення СЗЧ подали військові до 20-ї окремої бригади безпілотних систем «К-2», близько 150 вже отримали погодження.
Десантники 25-ї окремої Січеславської бригади успішно застосовують дрони «Hornet» по різноманітним, важливим для ворога цілям.
Воїни 61 бригади тримають оборону на Гуляйпільському напрямку, стримуючи безупинний натиск окупантів.
Радіотелефоніст, військовослужбовець
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Технік із системного адміністрування
від 21000 до 51000 грн
Чернігів
Чернігівський зональний відділ ВСП
Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…