ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Парламентський контроль над військовими формуваннями в Україні стає ефективнішим та набуває європейських ознак — Олександр Завітневич

Прочитаєте за: 9 хв. 31 Грудня 2021, 11:10

Що приніс черговий рік для наближення українського законодавства у сфері безпеки і оборони до європейських стандартів для посилення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами та іншими військовими формуваннями та які завдання ставить перед собою Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на наступний рік -питання, які порушив його голова Олександр Завітневич в ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform.

— Олександре Михайловичу, наприкінці року природно підбити підсумки. Які закони у військовій сфері ви б виділили як найбільш вагомі та які зміни відбулися у діяльності очолюваного вами Комітету, зокрема щодо здійснення ним парламентського контролю над сектором безпеки і оборони?

— Відомо, що набуття нових спроможностей у сфері оборони неможливе без посилення контролю. Тому профільний Комітет цього року водночас і навчався, і змінював законодавче поле, аби досягати більшої продуктивності у цій сфері. На мою думку, парламентський контроль над військовими формуваннями в Україні став ефективнішим та набув європейських ознак.

Серед найбільш знакових документів, які були опрацьовані у Комітеті та ухвалені Верховною Радою, я б виділив Закон України «Про розвідку». Свого часу ми виправили невизначеність щодо механізмів функціонування та здійснення парламентського контролю за спецслужбами (до речі, вперше за історію України) і тепер маємо гарні плоди.

Наприклад, візьмемо співпрацю Комітету з Головним управлінням розвідки Міноборони. Її керівник періодично бере участь у наших закритих засіданнях та доносить до народних депутатів оперативну інформацію. Окрім цього, Комітет отримує актуальні, оновлені розвідувальні зведення по ситуації на кордоні, з біженцями, загалом про важливі події. Така ж робота відбувається по лінії Служби зовнішньої розвідки (СЗРУ) та розвідки Державної прикордонної служби України. Раніше такого не було!

Своєю чергою поінформованість членів Комітету дає змогу правильно та оперативно реагувати на виклики сьогодення у законодавчій сфері. Зокрема, у кінці березня цього року парламент ухвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» (3553). Цей документ регламентував реформу військкоматів, деякі питання щодо мобілізації, а також надав Верховному Головнокомандувачу новий інструмент — без рішення Верховної Ради оголошувати призов резервістів оперативного резерву без оголошення мобілізації. Сьогоднішня ситуація з нарощуванням Росією військових угруповань на наших кордонах зайвий раз підтверджує правильність цієї превентивної законодавчої дії.

— До речі, чи не цим законом регламентувалося взяття на військовий облік жінок, які мають дотичні спеціальності до військової служби?

— Норма щодо жінок була й у старому законі, однак перелік спеціальностей згідно з ним визначав Кабмін. Тоді представники силових структур (не лише ЗСУ, а й Національної гвардії, СБУ та інших) заявляли, що це рішення слід ухвалювати невідкладно, однак на їхню думку, була проблема — КМУ великий колегіальний орган, і робота могла затягнутися. Тому на засіданні Комітету ми пішли назустріч військовим і зробили у законі «рамку», згідно з якою перелік цих спеціальностей мало визначати Міноборони як основний замовник. Згодом цей документ юстувався і вийшов наказ. Єдине, на мій погляд, було допущено помилку: список занадто великий. І з цього приводу ми швидко знайшли консенсус з Міністром оборони Олексієм Резніковим: його буде переглянуто у бік зменшення та здорового глузду. Там справді чимало професій, які мало знадобляться Збройним Силам. Перелік опрацьовувався ще за каденції минулого міністра Андрія Тарана і, на жаль, без належної комунікації з суспільством. Водночас зазначу, загалом ініціатива правильна, адже держава повинна знати усі свої резерви — ситуація зобов’язує.

— Чи передбачається Планом роботи Комітету на наступну сесію, який ви нещодавно затвердили, заходи з подальшого просування реформи державного оборонного замовлення (ДОЗ)?

— Тут основне питання в імплементації Закону України «Про оборонні закупівлі». Тепер буде вже не ДОЗ, слід звикати та переходити на нову назву — Річний та Трирічний план закупівель Міноборони, відкритий та закритий. Запровадження цих документів — перші кроки в реформі оборонних закупівель, і це — позитив. Зокрема, поява Трирічного плану несе переваги і Збройним Силам, і виробникам. У відкритому документі підприємства бачать, які є прогнозні показники, і мають змогу планувати свою діяльність. Раніше цієї інформації зовсім не було. Водночас потреба армії постійно змінюється. Ось, наразі у нещодавно погоджених нами Планах відсотків до 20 позицій, за якими немає закупівель на 2022 рік, з’являються у 2023 або 2024 роках. Це зумовлено наявними запасами Міноборони, зміною номенклатури тощо. Це ж стосується й ремонтів техніки — капітальних, відновлюваних. Підприємствам державної та приватної форм власності важливо розуміти обсяг робіт. Знаємо, як зазвичай це відбувалося раніше: замовлення надходило десь аж на кінець року: «Ось вам — 30 млн і бігом засвоюйте, бігом виробляйте!» Нині все заздалегідь сплановане, що дає змогу спланувати роботу і в оборонному відомстві, і на підприємствах.

Ще один позитив: коли ми працювали над законом про оборонні закупівлі, то врахували, скільки часу і де знаходяться документи щодо планування, та зробили перехідні положення. Так, цього року Комітет погоджує Плани ще по-старому — як постанову КМУ (тобто після Кабміну). Однак вже з 2022 року порядок зміниться. По закритих закупівлях своє погодження спочатку даватиме Комітет (адже ми це робимо буквально протягом декількох днів), а потім вже Кабмін, адже робота за Планом саме у ньому займає найбільше часу (не беручи до уваги планування у самому Міноборони). Зміна здається невеличка, однак, повірте, для Міноборони з точки зору обов’язкових бюрократичних процедур, це полегшення та економія часу. Адже Комітет нерідко не погоджує деякі позиції закупівлі, і це потребує перепогодження у КМУ, переробки постанови. Таким чином процес затягується… Тепер такого не відбуватиметься.

— Нещодавно Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) презентувала цьогорічний рейтинг країн світу відповідно до глобального Індексу доброчесності в оборонному врядуванні. На жаль, Україна потрапила до групи країн із оцінкою «D», що вказує на наявність високих ризиків з корупції. Експертні організації зазначають про необхідність розсекречення закупівель озброєння. Яка Ваша позиція щодо цього питання?

— Слід ухвалювати зміни до Закону України «Про державну таємницю». У Плані роботи Комітету передбачено відповідні пункти. Є законопроєкт, який вже майже готовий. Керівник нашої робочої групи — народний депутат Федір Веніславський. Після новорічних свят ми розпочнемо його фіналізувати у Комітеті. Наразі не можемо нічого зробити, тому що все, що стосується озброєння — під грифом «таємно». Тому підійдемо до цього з аналізом: розберемося, яке обладнання прирівнюється до ОВТ, а яке ні. Адже чимало речей, які вочевидь не належать до цієї категорії, у ЗСУ поставлені «на озброєння». І відповідно належать до категорії «озброєння». Такий підхід зовсім знищує конкуренцію серед постачальників. Від слова — «зовсім». Як правило, є один виробник, з яким інертно працюють. Слід чітко розмежувати термінологію. Це має бути спільна робота Міноборони, РНБО, Комітету. Має бути визначено, що вважати ОВТ, а що ні. Ми підходимо до європейських стандартів: аби щось засекретити, слід це обґрунтувати. Ось приклад: патрони — це ж озброєння, однак у більшості країн вони закуповуються не за таємною процедурою. Чому так? Тому що про закупівлю має знати набагато більше виробників, а не так, як донедавна було у нас: тільки ті, які присутні в Україні, в Києві, ближче до Повітрофлотського проспекту…

Аби підтримати ініціативи громадських організацій зазначу, що у нас справді є чимало сперечань щодо втаємничення оборонних закупівель. Зокрема нерідко після їхнього проведення відбувалися публічні передачі техніки та озброєння до Збройних Сил. Кожен міг і побачити, і полічити, що і скільки надійшло до військ. Тому впевнено заявляю: тут потрібно диференціювати, що секретити, а що ні. Чому б нам не наслідувати приклад наших партнерів, західних країн, у переважній більшості яких ТТХ озброєння та військової техніки засекречено, однак переліки ОВТ та ціни відкриті. Такий підхід буде логічним.

— Якщо можете, назвіть пропорцію закритих і відкритих закупівель, зокрема щодо фінансового обсягу.

— Зараз такої цифри під рукою не маю. Однак зазначу: щодо відкритих оборонних закупівель, то раніше їх ніде не погоджували — Міноборони виходило на торги згідно із законом про публічні закупівлі (нині наш Комітет здійснює парламентський контроль). Щодо другої частини — закупівлі ОВТ, то її традиційно втаємничували повністю. Водночас у Великій Британії частина засекречених оборонних закупівель становить близько 30%. 70% оборонних закупівель — не таємні! Гадаю, ми будемо рухатися у цьому напрямку поступово: спочатку розберемось із закупівлями матеріальних цінностей. Це стосуватиметься не тільки МОУ, але й Нацгвардії, ДПС, усіх військових формувань — загалом 16 замовників, які мають свої закриті закупівлі, і всі вони втаємничені на 100%. Отож, ми беремося за частину, яка повністю утаємничена. Наразі є зрозумілі нам речі, які ми запровадимо новим законом «Про охорону державної таємниці».

— Але 30% Ви назвали не даремно. Це може бути певним орієнтиром для України?

— Ми можемо це тримати за орієнтир. Однак, зразу зауважу, з першого року у нас так не вийде, адже чимало речей прописано у чисельних підзаконних актах. У цих умовах головне — не призупинити закупівлі чи, ще гірше, їх заблокувати. Тому будемо підходити виважено: просуватимемося у напрямку зменшення таємності крок за кроком — задля прозорості та конкуренції і, відповідно. якості продукції для військових формувань.

— Ви зазначили, що Комітет нерідко не погоджує певні позиції оборонних закупівель та вимагає внесення змін. На що народні депутати звернули увагу під час нещодавнього погодження Річного та Трирічного планів Міноборони?

— Члени Комітету проходять буквально по кожному пункту Плану та обговорюють їх з профільним заступником Міністра оборони та відповідними керівниками департаментів та управлінь МОУ. Цього року ми наполягли на майже стовідсотковому збільшенні закупівлі бронежилетів та захисних шоломів для військовослужбовців. Позиція Комітету була безкомпромісною, адже це індивідуальний особистий захист наших захисників, це — їхнє життя. Також звернули увагу на те, що технічні умови на бронежилети були прописані під одного виробника — нині в оборонному відомстві працюють над виправленням цієї недоречності.

Як би це банально не звучало, ми висловили зауваження до рушників, про які дискутували ще минулого року. У жодній армії світу вже давно немає вафельних рушників, натомість років із 15 користуються виробами з сучасних матеріалів на основі мікрофібри. Вони зручніші і в користуванні, і в прасуванні. Ще рік тому ми наполягали: давайте змінювати номенклатуру. У чому проблема? Давайте хоча б частину закупимо нових, наприклад, для військових в районі проведення ООС. У відповідь чули про те, що необхідно 2-3 місяці, аби провести дослідну закупівлі, випробувати продукцію, провести дослідження. Однак пройшло пів року і до нас знову прийшли списки закупівель, і вафельні рушники знову у них… Запитання!

Також члени Комітету зауважили на необхідності вказання у Планах вартості позиції за одиницю продукції, а не тільки загальної закупівлі. Представники Міноборони обіцяли піти назустріч — зрештою, це не документ суворої звітності. Щодо тих же рушників. У Плані стояла ціна, якщо я не помиляюсь, у 26 гривень. Народні депутати швидко знайшли на першому ліпшому сайті аналог по 10-12 грн. Знову зауваження…

Майже всі депутати Комітету колишні військовослужбовці, і цілком розуміють, скільки що коштує. Тому ми запропонували нові підходи у проведенні торгів на паливо. Тепер так: пропонується максимальна ціна і далі відбуваються торги на її пониження. Однак відомі кейси, які вже успішно здійснюють в Укрзалізниці, Укрпошті. Це — торги, які прив’язані до ціни продукції на світовому ринку. У цьому випадку змагання йде не за загальну ціну, а лише за премію, яку заробляє постачальник. Ціна ж на продукцію відома, адже розраховується за формулою. Міноборони нас запевнило, що наступні тендери по частині позицій (1 — 2 лоти) будуть відбуватися саме у такий спосіб. Ті, хто займається паливом, де великі об’єми, добре розуміють, про що йдеться. Нерідко нафта всюди на одному рівні, а в нас, в Україні, чомусь ціна на паливо визначається якимись іншими методами, і змінюється частіше в бік збільшення. Чітка прив’язка до світових цін тут не зашкодить.

— Тобто, прецедент «Трейд Коммодіті» більше не пройде?

— Маємо надію. Ми будемо контролювати. Зазначу, що у Міноборони наступного року до 100 тис. тонн закупівлі палива. Після затвердження Плану закупівель ми подовжимо контроль. Зокрема, подаватимемо запити по вибіркових лотах, зокрема тих, які дорого коштують та викликають зрозуміле зацікавлення. Звісно, не моніторитимемо всі закупівлі, адже на це потрібен цілий апарат — зараз у Плані понад 400 позицій. Однак з проведенням певних тендерів ми знатимемо про переможців та їхні ціни.

— Чи буде знято напруження у продовольчому забезпеченні ЗСУ, де попереднім керівництвом МОУ було створено штучного монополіста?

— Чітка позиція не тільки окремих народних депутатів, але й Комітету з цього питання відома. Тому можна лише повторити хронологію. Ми постійно наголошували на неприпустимості монополізації продовольчих закупівель війська та вказували на це тодішньому заступнику Міноборони Халімону. На погляд членів Комітету, це було очевидним ризиком та порушенням антимонопольного законодавства. (Нині з цим розбираються правоохоронні органи). Провівши декілька засідань з цієї тематики, Комітет звернувся до Міністра оборони з листом про відповідність пана Халімона обійманій посаді. Тоді Міноборони відповідало, що розкритиковані нами позиції відображено у контрактах і їх слід вже виконувати… Нині у Міноборони новий профільний заступник.

Комітет у максимально стислі терміни затвердив Річний та Трирічний план закупівель, давши змогу військовому відомству провести нові торги. До кінця року, як пояснили в Міноборони, це зробити було не можливо, адже процедура потребує 18 діб, тому вони будуть організовані у січні 2022 року. Ми віримо, що Міноборони зі свого боку зробить все необхідне, аби вчасно провести тендери та виправити ситуацію у сегменті продовольчого постачання війська.

— І на завершення: уточніть, будь ласка, як визначається ціна на продукцію в Трирічному плані, адже тут і ринкові коливання, і інфляція?

— Те, що ми зараз маємо, це передусім навчання, адже проходимо цей шлях з Міноборони вперше. Для визначення цін спеціалісти беруть індекс інфляції, який закладений КМУ і прийнятий парламентом при ухваленні Закону України «Про державний бюджет». Ми спеціально очікували ухвалення цього документа. Таким чином, цього року все зроблено згідно з чинним законодавством: враховано Бюджетний кодекс, Закон України «Про оборонні закупівлі», прогноз КМУ про економічні макропоказники. Однак зазначу, у разі необхідності, плани можна буде скорегувати.

— Дякую за бесіду.

12
1

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram