Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Цигарки сорок першого року та підсумки зразка 1891-го: нові знахідки житомирського «Пошуку»
Попри те, що зима вже вступила у свої права, ґрунт починає підмерзати, а земля місцями вкрита снігом, пошуковий сезон Житомирського ІПО «Пошук» поки що триває. І щоразу пошуковцям вдається знайти й підняти на поверхню дедалі більше невідомих солдатів, загиблих 80 років тому під час запеклих оборонних боїв. І майже щоразу — медальйони, частину з яких дивом вдається розшифрувати, повернувши з небуття імена полеглих бійців.
Цими вихідними пошукова група працювала у Новоград-Волинському та Коростенському районах Житомирщини. На першій локації у суботу, 4 грудня, вона виявила санітарне поховання 6 воїнів Червоної армії, які загинули в липні 1941 року.
— Солдати лежали на глибині один метр, — розповідає представник «Пошуку» Вадим Баранівський. — Найімовірніше, їх стягнули у воронку, оскільки контури могильної ями були у формі кола. У чотирьох воїнів на ногах бути черевики, в інших двох взуття відсутнє. Також в ямі було знайдено шоломи СШ-36, підсумки зразка 1891 року та декілька протигазів. На всіх солдатів — лише один медальйон зразка 1925 року (ладанка). Шансів, що з неї вдасться щось витягнути, майже немає… але ми спробуємо.
Згідно з архівними документами, які знайшли житомирські пошуковці, на цьому полі протягом тижня велися запеклі бої з військами Вермахту. Втрати були жахливі, і чергова знахідка — яскраве тому підтвердження.
Наступного дня, 5 грудня, у Коростенському районі було виявлено останки чотирьох солдатів. Біля них знайдено три смертні медальйони, проте вони не були закручені й записки повністю згнили. Зате, на диво, вціліли сигарети в портсигарі одного з бійців…
Більш результативним видався попередній виїзд на цю ж саму локацію під Коростенем. Тоді під час польових робіт пошуковцям удалося знайти вісім солдатів та сім медальйонів.
— Воїни загинули від вогню важкої артилерії у серпні 1941 року, — продовжує пошуковець. — Про це свідчить характер поранень, які вони дістали. При такому обстрілі шансів на виживання практично немає…
Попередня експертиза показала, що із семи медальйонів записки вціліли у п’яти. Всі вони вимиті водою та потребують ретельної графічної обробки. Втім, житомиряни сподіваються на успіх, адже так само вимитими були й записки в медальйонах солдатів, знайдених тут кілька тижнів тому, і експерти спромоглися їх відновити й прочитати! До речі, вже знайдено й родичів обох уродженців Житомирської області, які загинули за кілька тижнів після мобілізації влітку сорок першого року у своїй же рідній області. На жаль, війна, час та переїзди не зберегли фотографій бердичівлянина Антона Зборовського, уродженця села Дмитрівка (тепер — передмістя Бердичева, смт Гришківці), але вдалося знайти його рідну сестру, 93-річну Ніну Павлівну. А ось фото загиблого уродженця села Соснівка Троянівського (нині — Житомирського) району через його родичів знайти вдалося. Надалі, говорять пошуковці, рештки загиблих земляків буде передано їхнім сім’ям і з військовими почестями перепоховано у рідних селах.
А пошуки, незважаючи на зиму, тривають. Зокрема будуть проводитися роботи і на цих двох локаціях, звідки пошуковці щойно повернулися, поблизу Новограда-Волинського та під Коростенем. Роботи, свідчать хлопці з «Пошуку», там ще дуже й дуже багато.
