Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
23 серпня 2017 року Президент України присвоїв 1-й окремій танковій бригаді Збройних Сил України почесне найменування «Сіверська». А 18 липня 2025 року стало відомо, що 1-ша окрема танкова Сіверська бригада була переформатована в Першу окрему важку механізовану бригаду.
Сіверська земля (Сіверщина) — історична область, що включала басейн середньої та нижньої Десни, Посем’я і нижнє Посожжя, а також охоплювала всі землі племені сіверян, які локалізовані на лівому березі Дніпра в нинішній Чернігівщині, Сумщині й Полтавщині, а також на Брянщині та Курщині.
Поняття «Сіверська земля» охоплювало тільки частину ареалу розселення племені сіверян — власне, ті території, які у другій половині XI — першій половині XIII століть входили до складу Чернігівського князівства. Тут існувало також окреме удільне Сіверське князівство.
Сіверяни (починаючи з XV століття — севрюки) компактно мешкали в районі Новгорода-Сіверського, Чернігова, Рильська, Путивля до кінця XVII ст. Основним заняттями севрюків були землеробство, бортництво, мисливство. Але, пам’ятаючи звитяги своїх пращурів, вони були досить войовничими. Влітку 1606 року саме севрюки становили основу армії чернігівського воєводи Івана Болотника. Його військо вийшло в похід з Путивля (тепер Сумської області), погромило московські війська у битвах під Кромами (тепер Орловської області рф) і Єльцем (тепер Липецької області рф). 3 жовтня 1606 року севрюки розбили військо московського царя васілія шуйского під Калугою, а 7 жовтня взяли в облогу москву.
Зрештою, околицями москви заволодів великий князь Димитрій Іванович, якого підтримували мешканці Сіверщини і запорозькі козаки. Він позбавив шуйського влади і ув’язнив у кремлі. А сам зробив резиденцію в селі Тушино, поруч із москвою, і аж до 1610 року звідти правив московією. Разом з ним було багато української шляхти, севрюків та щонайменше 13 тисяч запорожців.
Перша окрема важка механізована Сіверська бригада названа на честь території, де вона розташовується, де веде свою повсякденну діяльність у мирний час. Цим почесним найменуванням було означено присутність Збройних Сил України на території Сіверщини.
Воїни бригади відіграли знакову роль в обороні Чернігова та Чернігівщини в нинішній війні. Завдяки підрозділам бригади вдалося зупинити просування ворога до Ягідного, Іванівки, Лукашівки, Количівки.
