Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила незалежність України. Мине 23 роки і «братня» Росія піде на нас війною. А тисячі українців візьмуться за зброю і захищатимуть рідну землю від нечисті, що повзтиме на неї, як сарана на поля. Напередодні 30-річчя проголошення суверенної Української держави кореспондент АрміяInform запитав тих, хто знає про війну не лише з книг і кінофільмів, що для них означає цей день і які почуття переповнюють.
Ігор Бизган, підполковник запасу, ветеран АТО:
«Тридцять років тому збулися мрії мільйонів українців, які протягом століть не мали власної держави і не почувалися господарями на своїй, Богом даній, землі. Я ж особисто скажу так: 24 серпня вся наша країна відзначає найвеличніше свято. Ось вже сьомий рік суверенну Українську державу захищають тисячі українців.
Мені теж довелося бути учасником тих трагічних подій, що відбуваються на сході: я обіймав посаду заступника командира батальйону. Загалом через горнило цієї неоголошеної війни пройшли сотні тисяч синів і доньок України, з яких чимало склали свої молоді голови: таку ціну платимо за право бути, нарешті, господарями на своїй землі. Я щиро вірю, що перемога, як казали багато років тому наші діди-фронтовики, буде за нами. І ми відзначатимемо ще не одну річницю з дня проголошення НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, де почуватимемося вільно і затишно. Адже, як писав великий Тарас Шевченко, у своїй хаті своя правда, своя воля. Слава Україні!..»
Володимир Щеглов, волонтер, полковник у відставці:
«У 1991 році, коли наш парламент проголосив Незалежність України, я подумав: слава Богу, матимемо власну державу і українцям не доведеться воювати за тридев`ять земель за чужі інтереси. Та не так сталося, як гадалося: через більш як 20 років війна постукала в наші двері й нам, українцям, довелося воювати на своїй рідній землі. За наші, національні інтереси, за майбутнє своїх дітей і онуків.
Мені не довелося через вік, стан здоров`я захищати Україну від російської навали. Натомість десятки разів бував у районі АТО/ООС як волонтер, виступав перед солдатами й офіцерами. Мій син добровольцем пішов на цю кляту війну, заявивши, що це його земля і він її захищатиме…»
Сергій Гуссіді, старший лейтенант запасу, викладач предмета «Захист України»:
«Наші діди і прадіди, які воювали на фронтах Другої світової, і гадки, мабуть, не мали, що майже через 70 років за зброю доведеться взятися і їхнім онукам та правнукам. Але сталося те, що сталося. Особисто мені довелося захищати Донецький аеропорт і своєю приналежністю до кіборгів неабияк пишаюся.
Усі, хто там побував, захищали – як на мене – не стільки ДАП, як всю Україну, на тривалий час перетворивши цей аеропорт у справжню фортецю. Сьогодні я намагаюся прищепити своїм підопічним любов до України, хочу, щоб вони виросли справжніми синами своєї Батьківщини, готовими будь-якої миті стати на її захист».
Олександр Славко, сержант запасу:
«До війська я потрапив у березні 2014-го – за першою хвилею мобілізації. Служити випало в підрозділі, на озброєнні якого знаходилася грізна зброя – системи залпового вогню «Ураган». Тож час від часу ми добряче пригощали ворога, що прийшов на нашу землю. Моє ставлення до 24 серпня? Ну як я можу ставитись до цього дня, якщо я, українець, живу на цій землі, тут живуть мої діти, моя дружина? Щоб уникнути пишномовних слів, відповім так: ставлюся так, як повинен ставитись кожен, хто почувається українцем не за паспортом, а є ним за духом, покликанням, хто в тяжку і грізну годину для своєї крани готовий підставити їй плече допомоги».
Павло Красноок, сержант медичної служби запасу:
«Я практично є ровесником нашої незалежності. Сьогодні путінські пропагандисти кажуть, що Україна як держава не відбулася. При цьому натякають на чвари між політиками, зокрема і в парламенті, вуличну штовханину між мітингувальниками і правоохоронцями. При цьому вихваляються, мовляв, а в Росії все тихо і спокійно. На це можна сказати так: у болоті теж все тихо. Хіба що очерет шумить інколи…
Ви знаєте, там, на фронті, куди я потрапив навесні 2014-го, я зрозумів, як я люблю сою Україну. Можливо, це тому, що життя там могло обірватися будь-якої миті, але це було дійсно так. І я готовий знову воювати за свою Україну, свою землю, де живу я і моя родина».
Бліцопитування провів Сергій Зятьєв
Січеславські десантники знищили два російських танки з 200 метрів у прямому танковому бою.
У вечірньому стрімі Армія TV ведучі обговорили оперативну обстановку з Авдіївського напрямку з військовослужбовцем окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша на псевдо «Італієць».
Україна зараз життєво потребує засобів для захисту цивільного населення від ракетних ударів та атак російських безпілотників.
Близько години тому армія рф з тимчасово окупованого лівого берега обстріляла передмістя Херсона.
Збройні сили Королівства Данія продовжують брати участь у багатонаціональній навчальній операції ІНТЕРФЛЕКС з базової загальновійськової підготовки Збройних Сил України на території Великої Британії. Це дієвий внесок на підтримку України.
Державному оператору тилу (DOT) вдалося заощадити понад 30 мільйонів гривень на закупівлі для Збройних Сил України дизельного палива.
Захищаємо світ
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
від 20100 до 58000 грн
Краматорськ
Донецький зональний відділ ВСП
Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…