Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Олександр Завітневич і Голова підкомітету Верховної Ради України з державної безпеки та оборони, народна депутатка Ірина Верещук оглянули новітні зразки техніки та озброєння, представлені на ХVІI Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та Безпека — 2021» і ХII Міжнародному авіакосмічному салоні «Авіасвіт-ХХІ». Для АрміяInform пані Ірина Верещук поділилася враженнями від побаченого.
— Нарешті, після довгої перерви «Зброя та Безпека — 2021» стартувала, знаємо, через певні об’єктивні причини, зокрема локдаун минулого року, її не було. Цього року також деякі наші іноземні партнери і компанії не змогли приїхати й взяти участь, але те, що ми сьогодні бачимо на виставці, є свідченням того, що наші виробники, принаймні приватний сектор, робить усе можливе й від них залежне, щоб здійснити певний прорив у військово-промисловій галузі, — розповіла Ірина Верещук.
— Ми спілкувалися з керівниками приватних компаній і дізналися, що багато розробок, моделей і випробувань проведені саме завдяки власним коштам цих компаній. Вони не очікують ні від кого підтримки, а працюють самі. При цьому мусять долати багато перешкод. До прикладу — експортні ліцензії. Через довгий процес їхнього отримання вони втрачають час, а на цьому ринку це — конкуренція. Втрата часу, це — відкат назад, програш у динаміці розвитку й конкурентоспроможності.
— Наразі на виставці ми зібрали всі побажання розробників і виробників, вислухали критику, почули проблематику й ті питання, які зможемо розв’язати, зокрема, звернувшись до Кабінету Міністрів як члени Комітету безпеки, оборони і розвідки. Для нас проблеми очевидні: всі процеси поки що відбуваються повільно і забюрократизовано.
— Запитання стосовно ДОЗу. Програма, яку раніше планували на два-три роки, досі повноцінно не працює. Лише нещодавно активно почали надходити кошти. Чому так сталося?
— Тому, що вперше необхідно було зробити розрахунок своєї спроможності, а, головне, потреби на три роки. Але закон є і ми не відступимось, не відтерміновуватиме введення в дію закону. Проконтролюємо розробку всіх необхідних підзаконних актів, аби цей механізм працював. Поки що триває, так би мовити, перехідний процес. Він завжди важкий, кропіткий, особливо в наших умовах, навіть дещо регресивний, бо всі ще сподіваються, що можливо щось скасують і все повернеться до старої системи. Але хочу вам сказати: будемо вибудовувати нову архітектуру відносин між владою і оборонною спільнотою, між комерційною пропозицією і тим, що потребує наша армія. Ми не можемо закапсулювати наші проблеми настільки, щоб страждав окремий військовослужбовець і військо загалом. Наразі є недопрацювання у правильному плануванні. А для компанії, яка йде на тендер і планує роботу з оборонним відомством, важливо прораховувати свої спроможності, час і головне — гроші.
— До теми безпілотників. У Комітеті ви є куратором напрямку безпілотників і вам відомі тонкощі цього сегменту. Як вважаєте, має бути баланс між безпілотниками вітчизняного і закордонного виробництва?
— Коли була гостра потреба, всі розуміли, що слід закупляти там, де це можливо. Тепер наростили свою вітчизняну лінійку і, на мою думку, баланс між вітчизняними і закордонними безпілотниками має бути приблизно 50% на 50%. Україна має власні БПЛА, які нічим не поступаються, а за деякими параметрами навіть кращі за закордонні зразки. Адже саме характеристики визначають здатність працювати за певних умов. Наші безпілотники адаптовані саме під нас, є абсолютно конкурентними й ефективними. Маємо хороші напрацювання, тому, переконана, що за рік зможемо переломити відсоткову ситуацію.
— За вашою інформацією, Сокіл-300 КБ «Луч» зможе злетіти наступного року?
— Гадаю, що зможе.
— Яке значення такі виставки мають для України?
— Величезне. По-перше, це наша презентація внутрішня. Сюди з’їхалися представники всіх закупівельних організацій, тобто, ті хто формує ДОЗ — Міністерство оборони, Збройні Сили, Нацгвардія, інші силові відомства, які працюють у секторі безпеки і оборони. По-друге — це наша презентація зовнішня. Ми показуємо, що вміємо, що ми конкурентні. Це дуже важливо.
Тут укладають контракти, налагоджують зв’язки, тут народжуються ідеї. Переконана: якби ми відкрили увесь внутрішній потенціал нашого оборонно-промислового комплексу, якби допомогли усім тим державним підприємствам, які входять у наш ОПК, відкрити себе світові, повірте, це був би зовсім інший формат спілкування. Нам слід змінюватися, відкриватися та залучати партнерів.
— З тих проєктів, які побачили тут, які мають очевидні перспективи? Що найбільше вразило?
— Найбільш перспективні — це, звісно, безпілотники. Маємо розуміти, що великі вартісні проєкти наразі нам важко підняти. Це потребує багато часу та інституційної спроможності, а в нас система дуже неповоротка. А от система нових безпілотників — те, що можемо зробити. Ми побачили чимало новітніх перспективних зразків ОВТ вітчизняного виробництва. Я завжди кажу: починаймо з того, що може Україна і вітчизняний виробник. Якщо чогось бракує, лише тоді шукатимемо імпортні зразки й товари. Ми як парламент маємо про це дбати. Я хочу, щоб наші виробники, зокрема приватні, які вкладають свої ресурси, а головне віру в нашу державу — не розчаровувалися, а працювали. Тоді все буде добре.
