Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Олександр Завітневич і Голова підкомітету Верховної Ради України з державної безпеки та оборони, народна депутатка Ірина Верещук оглянули новітні зразки техніки та озброєння, представлені на ХVІI Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та Безпека — 2021» і ХII Міжнародному авіакосмічному салоні «Авіасвіт-ХХІ». Для АрміяInform пані Ірина Верещук поділилася враженнями від побаченого.
— Нарешті, після довгої перерви «Зброя та Безпека — 2021» стартувала, знаємо, через певні об’єктивні причини, зокрема локдаун минулого року, її не було. Цього року також деякі наші іноземні партнери і компанії не змогли приїхати й взяти участь, але те, що ми сьогодні бачимо на виставці, є свідченням того, що наші виробники, принаймні приватний сектор, робить усе можливе й від них залежне, щоб здійснити певний прорив у військово-промисловій галузі, — розповіла Ірина Верещук.
— Ми спілкувалися з керівниками приватних компаній і дізналися, що багато розробок, моделей і випробувань проведені саме завдяки власним коштам цих компаній. Вони не очікують ні від кого підтримки, а працюють самі. При цьому мусять долати багато перешкод. До прикладу — експортні ліцензії. Через довгий процес їхнього отримання вони втрачають час, а на цьому ринку це — конкуренція. Втрата часу, це — відкат назад, програш у динаміці розвитку й конкурентоспроможності.
— Наразі на виставці ми зібрали всі побажання розробників і виробників, вислухали критику, почули проблематику й ті питання, які зможемо розв’язати, зокрема, звернувшись до Кабінету Міністрів як члени Комітету безпеки, оборони і розвідки. Для нас проблеми очевидні: всі процеси поки що відбуваються повільно і забюрократизовано.
— Запитання стосовно ДОЗу. Програма, яку раніше планували на два-три роки, досі повноцінно не працює. Лише нещодавно активно почали надходити кошти. Чому так сталося?
— Тому, що вперше необхідно було зробити розрахунок своєї спроможності, а, головне, потреби на три роки. Але закон є і ми не відступимось, не відтерміновуватиме введення в дію закону. Проконтролюємо розробку всіх необхідних підзаконних актів, аби цей механізм працював. Поки що триває, так би мовити, перехідний процес. Він завжди важкий, кропіткий, особливо в наших умовах, навіть дещо регресивний, бо всі ще сподіваються, що можливо щось скасують і все повернеться до старої системи. Але хочу вам сказати: будемо вибудовувати нову архітектуру відносин між владою і оборонною спільнотою, між комерційною пропозицією і тим, що потребує наша армія. Ми не можемо закапсулювати наші проблеми настільки, щоб страждав окремий військовослужбовець і військо загалом. Наразі є недопрацювання у правильному плануванні. А для компанії, яка йде на тендер і планує роботу з оборонним відомством, важливо прораховувати свої спроможності, час і головне — гроші.
— До теми безпілотників. У Комітеті ви є куратором напрямку безпілотників і вам відомі тонкощі цього сегменту. Як вважаєте, має бути баланс між безпілотниками вітчизняного і закордонного виробництва?
— Коли була гостра потреба, всі розуміли, що слід закупляти там, де це можливо. Тепер наростили свою вітчизняну лінійку і, на мою думку, баланс між вітчизняними і закордонними безпілотниками має бути приблизно 50% на 50%. Україна має власні БПЛА, які нічим не поступаються, а за деякими параметрами навіть кращі за закордонні зразки. Адже саме характеристики визначають здатність працювати за певних умов. Наші безпілотники адаптовані саме під нас, є абсолютно конкурентними й ефективними. Маємо хороші напрацювання, тому, переконана, що за рік зможемо переломити відсоткову ситуацію.
— За вашою інформацією, Сокіл-300 КБ «Луч» зможе злетіти наступного року?
— Гадаю, що зможе.
— Яке значення такі виставки мають для України?
— Величезне. По-перше, це наша презентація внутрішня. Сюди з’їхалися представники всіх закупівельних організацій, тобто, ті хто формує ДОЗ — Міністерство оборони, Збройні Сили, Нацгвардія, інші силові відомства, які працюють у секторі безпеки і оборони. По-друге — це наша презентація зовнішня. Ми показуємо, що вміємо, що ми конкурентні. Це дуже важливо.
Тут укладають контракти, налагоджують зв’язки, тут народжуються ідеї. Переконана: якби ми відкрили увесь внутрішній потенціал нашого оборонно-промислового комплексу, якби допомогли усім тим державним підприємствам, які входять у наш ОПК, відкрити себе світові, повірте, це був би зовсім інший формат спілкування. Нам слід змінюватися, відкриватися та залучати партнерів.
— З тих проєктів, які побачили тут, які мають очевидні перспективи? Що найбільше вразило?
— Найбільш перспективні — це, звісно, безпілотники. Маємо розуміти, що великі вартісні проєкти наразі нам важко підняти. Це потребує багато часу та інституційної спроможності, а в нас система дуже неповоротка. А от система нових безпілотників — те, що можемо зробити. Ми побачили чимало новітніх перспективних зразків ОВТ вітчизняного виробництва. Я завжди кажу: починаймо з того, що може Україна і вітчизняний виробник. Якщо чогось бракує, лише тоді шукатимемо імпортні зразки й товари. Ми як парламент маємо про це дбати. Я хочу, щоб наші виробники, зокрема приватні, які вкладають свої ресурси, а головне віру в нашу державу — не розчаровувалися, а працювали. Тоді все буде добре.
Речник Командування Повітряних Сил Збройних Сил України майор Ілля Євлаш висловив сподівання, що Україна таки отримає від партнерів крилаті ракети Taurus.
Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу противника.
Українська та португальська сторони розпочали роботу над проєктом двосторонньої безпекової угоди й узгодили графік подальших переговорів.
Українські морські піхотинці Олексій Руденко з Військової академії в Одесі та Георгій Рошка з 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського виступили на Лондонському марафоні.
Кабінет Міністрів України запровадив видачу паспортів громадянина України або паспортів для виїзду за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років лише на території України.
Український військовослужбовець зумів збити з переносного зенітного ракетного комплексу дві російські крилаті ракети.
Захищаємо світ
від 23000 до 23000 грн
Дніпро
25 Окрема повітрянодесантна Січеславська Бригада
Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…