«При всіх важких подіях в минулому я вміла розрізняти між добрими і поганими людьми, була свідома, що є добрі і погані люди в кожному народі. А тепер я почала…
А ви знаєте, що таке цирограф?! У Середньовіччі католицькі ченці-бернардини, які одночасно виконували функції інквізиторів, так називали письмову угоду з нечистим про продаж йому людської душі. У Львові, до слова, в музейних фондах зберігають кілька примірників таких манускриптів. Ви запитаєте, а до чого тут оця вся середньовічно-містична маячня? І який стосунок має містично орієнтована фінансова угода до наших реалій?! Взаємозв’язок існує — і більш тісний, ніж ви уявляєте. От тільки відмінність у тому, що нинішніх емісарів лукавого не цікавить ваша безсмертна душа! Замість спіритуальної субстанції вони воліють отримати дещо інше, але таке, що містить зліпок людського его — можливість користуватися вашими обліковими записами в соціальних мережах. Наслідки таких угод можуть бути досить небезпечними. Кореспондент АрміяInform розбирався чому.
Бум на акаунти українців у Facebook: у чому причина?
Статистика взагалі річ дуже цікава. Вона, зокрема, знає про те, скільки часу пересічний українець витрачає на активність у соціальних мережах. Для нашої держави, згідно з даними компанії Research & Branding Group, лідерами уподобань є Facebook, YouTube та Instagram. А кількість активних користувачів становить щонайменше 63 % населення, а це приблизно 20,8 мільйона осіб. І в середньому по 2 години на добу українці витрачають на скролінг фейсбучних пліток та новин, листування зі знайомими, створення власних дописів тощо. Погодьтеся, що розгалужена «горизонтальна» мережа поширення інформації, якою є профіль у фейсбуку з певною кількістю друзів та підписників, — дуже ласий ресурс для тих, хто прагне отримати від цього зиск.
Останнім часом у Facebook побільшало дописів, які загалом зводяться до однієї теми: «візьмемо в оренду чи придбаємо ваш особистий профіль у соцмережі». Власне, замовники хочуть отримати доступ до особистого акаунта та діяти в Інтернеті на власний розсуд від імені реального користувача. А іноді навіть просять відкрити віддалений доступ до всього комп’ютера. За користування вашою сторінкою добродії пропонують цілком реальну винагороду. Платити обіцяють залежно від дати створення сторінки, активності користувача й кількості друзів. Наприклад, власникам акаунтів усього зі 100–250-ма друзями готові заплатити близько 100–200 гривень на тиждень. А якщо 1–2 тисячі Facebook-друзів — прайс стартує вже від 400–500 гривень і вище. Сума в умовах економічної нестабільності в країні для пересічного українця незайва. Щоправда, конкретну цифру «покупці» обіцяють назвати після детального вивчення активності акаунта, списку друзів і з’ясування, чи була сторінка користувача раніше залучена в накрутці переглядів, лайків тощо. Найбільше цінують «орендарі» саме активні й верифіковані сторінки (позначені синьою «пташкою» біля юзернейма. — Авт.), у яких за критеріями Інтернету хороша репутація. Тобто немає зафіксованої попередньої участі у розсиланні спаму чи якоїсь рекламної інформації.
Здебільшого автори оголошень не приховують, що орендують сторінку для реклами та просування своїх товарів за допомогою створення рекламного кабінету в Facebook. Бум на акаунти українців також може бути пов’язаний з проведенням восени цього року місцевих виборів. З допомогою сторінок українців партії можуть активно просувати своїх кандидатів у соцмережах. Адже технологія вже «відкатана» в період попередніх електоральних епопей.
Продана сторінка може стати одним зі знарядь ворожої пропаганди
Але… лише залученням у комерцію чи політичні баталії ризик не обмежується. Продана в такий спосіб сторінка користувача може стати одним зі знарядь ворожої пропаганди та агітації! Інформаційна війна не має законів і правил. Росія першою зрозуміла руйнівну роль соцмереж і величезну перспективу їхнього використання. У їхній парадигмі сучасні соцмережі — це ідеальний майданчик для розповсюдження фейків, дезінформації, чуток, панічних настроїв, відвернення уваги чи навпаки — актуалізації дрібниць. І, продаючи власний фейсбучний профіль під, умовно кажучи, рекламу крему для рук, не дивуйся, якщо завтра від тебе полетить розсилка з «оспівуванням» досягнень країни-агресора, схвальні коментарі про діяльність місцевих колаборантів чи ще якась інформація, корисна вороженькам. Фактично своїми діями породжуємо ще одного бота сумнозвісної «ольгінської» ботоферми. Тут достатньо передати невідомо кому свої конфіденційні дані. Як-от пароль, логін від власної сторінки в соцмережі. Перевірити покупця не спеціалісту в галузі IT майже нереально!
Звісно, алгоритми соцмереж теж еволюціонують і вчаться розпізнавати фейки. Але явно не встигають за організаторами схем поширення ворожої агітації та пропаганди. ІТ-фахівці наголошують: створити бота не так складно — процес триває не більше ніж 2–3 хвилини. Потрібен лише комп’ютер, сім-картка, доступ до мережі Інтернет, ну і людина-оператор. А якщо користувацький профіль уже готовий і дещо розкручений, то це просто різдвяний подарунок для ворожих спецслужб! Вони не забаряться включити його в мережу своїх тролів. До прикладу, торік у сусідній Білорусі відбувся сплеск активності купівлі чи оренди профілів пересічних користувачів. Процес потрапив у поле зору відповідних органів. І вони довели причетність до цього своїх «колег» із країни-агресора. Для українського сегмента мережі, а особливо для тих користувачів, які проходять службу в ЗСУ та інших силових структурах, така пропозиція взагалі має бути апріорі неприйнятною. Як і для тих, хто мав військовий бекграунд, але вже покинув службу.
Не слід забувати, що соціальні мережі дають можливість збирання інформації про персональні дані особи без її відома не тільки адміністрації сайта, а й іншим особам, оскільки відстежити цей процес неможливо.
Розміщення на своїй сторінці у соцмережі фото у формі зі зброєю або на тлі військової техніки, надання інформації про місце своєї дислокації, навіть якщо це зробить один солдат, може призвести до втрат цілого підрозділу. Окрім цього, розміщення фото- та відеоматеріалів з геолокаційними ідентифікаційними даними в соцмережах, сервери яких розміщені на території РФ, створюють передумови диверсійних загроз чи терористичних актів щодо військових об’єктів.
Ба більше, небажане розповсюдження персональної інформації. Її ефективно використовують для створення бази даних «карателів». Усім відомий сайт «Трибунал», де сепаратисти виклали інформацію з особистими даними військовослужбовців ЗСУ. Це дає ворогові змогу здійснювати тиск на воїнів та їхніх рідних.
Спокуса легкого заробітку може знищити вашу репутацію
До того ж спокуса легкого заробітку може знищити вашу репутацію. Умовно кажучи, даючи «порулити» вашою проукраїнською та патріотичною сторінкою, ви може кинути її в руки осіб, що взуті в лапті й Україну активно не люблять.
А що ж на це каже сама адміністрація Facebook?! Невже наймасовіша соцмережа спускає на гальмах процеси, які відбуваються на її теренах? Об’єктивно Facebook почав активніше боротися з ботами. Особливо це стало помітно після скандалів з виборами в США, під час поширення СОVID-19, протестів «жовтих жилетів» у Франції, виступів Black Lives Matter тощо. В усіх вищеперерахованих випадках так чи інакше фігурувала масована діяльність іноземних ботоферм задля поширення фейків або провокування соціальної нестабільності. Відповідно західні аналітики пов’язують організовану соцмережею «чистку лав» з намаганням зберегти неупереджене обличчя та зменшити активність ботів. Подекуди це працює, утім не так досконально, якби цього прагнула адміністрація соціальної мережі. Адже ботоферми, як голови у гідри — замість відрубаних відростають нові. Особливо у випадках, коли маєш справу з діяльністю спецслужб РФ.
Враховуючи, що останнє слово й уся відповідальність за акаунт, однак, лежить на його власникові, користувачам сторінок у соцмережах слід бути пильними й розсудливими. Спокуса отримати швидкі гроші, не витрачаючи власних зусиль, як і у старі містичні часи, може обернутися важкими наслідками. Щоправда, нині не потрібно задля захисту своєї «цифрової душі» використовувати арсенал борців із нечистю. Але слід пам’ятати про поради ІТ-фахівців щодо захисту персональних даних в Інтернеті. Передусім фільтрувати загальну інформацію на кшталт особистих світлин, не зловживати додатками та іграми-конкурсами, що їх пропонують соцмережі. І, звичайно ж, створити надійний пароль: мінімум 8 символів, а краще до 20-ти, що матимуть великі й малі літери та спецсимволи — розділові знаки, відсотки, і ніколи не запам’ятовувати його на комп’ютері. Ба більше, щоб убезпечити профіль від зламу та доступу сторонніх, акаунт радять прив’язувати до номера мобільного телефона для СМС-авторизації. Не так швидко та зручно, але дієвіше.
Фото із соціальної мережі Facebook.
