У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
16 жовтня в пресцентрі Міністерства оборони України відбувся брифінг за участі заступника директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи Ярослава Тинченка, який розповів про діяльність НВІМ України, зокрема щодо збереження пам’яті про загиблих військовослужбовців у російсько-українській війні.
Із початком бойових дій на сході України Національний військово-історичний музей України розпочав роботу в напрямку вшанування пам’яті загиблих. За словами заступника директора музею, спочатку інформацію брали з військових частин, родин полеглих та зниклих безвісти військових. Потім тривала співпраця з пресцентром Антитерористичної операції, а наприкінці серпня 2014-го музей став організацією, на базі якої створено місію «Евакуація – 200» («Чорний тюльпан»), до якої залучено кількадесят пошуковців з усіх куточків країни. Ця місія досі працює під егідою Цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України.
‒ До цієї місії ( «Евакуація – 200». ‒ Ред.)залучені також і працівники музею. Вони виїжджали на територію, підконтрольну супротивнику, й разом із тілами загиблих вивозили цінні експонати. Це речі з місць боїв під Іловайськом, Савур-Могилою, Дебальцевим. Саме завдяки цьому в музеї зібрана найбільша колекція унікальних артефактів, що cвідчать про бойові дії на Донбасі у 2014‒15 роках. Чимало з цих артефактів – це речі загиблих та поранених українських бійців, яких із ризиком для свого життя вивозили волонтери-пошуковці. Йдеться про такі експонати, як іловайський прапор, Біблія, знайдена під Іловайськом, Євангеліє, що було в одній з машин із загиблими українськими бійцями під Дебальцевим, – зазначив Ярослав Тинченко.
Кореспондент АрміяInform поцікавився, чи є в музеї узагальнена хронологія перебігу бойових дій на Донбасі під час АТО та ООС, на що заступник директора музею відповів, що наразі опрацьовані всі випадки масової гибелі військовиків від 8‒9 і більше людей. Серед таких випадків найбільші – Іловайськ, Донецький аеропорт, Дебальцево, бій під Щастям 5 вересня 2014-го, трагедія з ІЛ-76 над Луганським аеропортом, Зеленопілля, коли вперше відбувся обстріл «Градами» з російської території. Усі ці події, за словами Ярослава Тинченка, опрацьовані докладно, а з кінця лютого 2015 року – фрагментарно, відповідно до активності бойових бій.
Нагадаємо: на сайті memorybook.org.ua, це Книга пам’яті полеглих за Україну, можна знайти імена всіх бойових та більшості небойових втрат у різних силових підрозділах, яких зазнала Україна під час проведення АТО та ООС. Станом на 7 травня 2019 року в книгу внесені дані про 4125 загиблих.
