Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
«Бусифікація», «тецекашники», «країна-концтабір» — це не просто слова на позначення певних буцімто реально існуючих явищ, суб’єктів чи об’єктів.
Це свідчення глибокого зараження нашого інформаційного простору.
Звідки взялися ці штучні терміни та що слід з ними робити, розмірковує АрміяInform.
Одним з улюблених інструментів російської пропаганди є вигадування штучних термінів — мовних пасток, покликаних змінити саме сприйняття реальності. Придумані слова формують емоційні реакції, підмінюють сенси, розмивають межу між правдою та брехнею. Той, хто повторює ці вислови, навіть несвідомо стає рупором ворога.
Деякі слова-ярлики викривають себе одразу. Коли російські медіа називають військовослужбовців Сил оборони України «терористами» або «бойовиками», а українську владу «нацистським київським режимом» — все очевидно. Так ворожі пропагандисти прагнуть позбавити українців легітимної суб’єктності.

Так само працюють слівця «укронацисти», «бандерлоги», «хохлопітеки», «руїна», «страна 404», «укрорейх» тощо. Всі вони мають одну мету: принизити українців, показати Україну як «недодержаву», а її громадян — як політично, національно і навіть біологічно нижчих за інші нації, насамперед за росіян.
Таке мовомислення — класична тактика дегуманізації, яке готує підґрунтя для війни і насильства. Щоб зрозуміти, наскільки мова та слововжиток є критично важливими для сприйняття реальності, не потрібно бути лінгвістом чи філософом та читати спеціалізовані наукові праці. Достатньо перечитати антиутопію Джоржа Орвелла «1984».
Серед термінів російської пропаганди є й інші, позірно безпечні слова, які також містять у собі отруту. На початку широкомасштабного вторгнення російські пропагандисти почали активно просувати термін «весеушнікі» (від рос. «ВСУшники»).
Він звучав начебто буденно, але вживався з відтінком відстороненості — щоб знеособити українських військових і замінити офіційні назви зневажливим визначенням.

У тому ж дусі з’явилися словосполучення «київська влада» або «київський режим» — кліше, покликані замінити легітимний уряд України на образ диктатури чи, щонайменше, відірваної від народу влади. Ці вислови дозволяють пропагандистам представляти війну не як агресію російської федерації проти суверенної держави, а як «боротьбу з режимом».
Коли така риторика не досягла мети — українське суспільство не сприйняло образ «режиму» і навіть почало над ним насміхатися, пропагандисти переключилися на приниження конкретних структур Збройних Сил. Відтак у мовний обіг через соцмережі було вкинуто низку ярликів.
Серед найпомітніших термінів-ярликів, вдало вкинутих російськими ботами і підхоплених у внутрішньоукраїнському інформаційному просторі — «тецекашники», «бусифікація», «країна-концтабір», «людолови», «примусова мобілізація», «мобілізаційне рабство» тощо.
Ярлик «тецекашники» покликаний відокремити військовослужбовців Збройних Сил України, які служать у ТЦК та СП, від Сил оборони України. Завданням штучного терміну є створення та поглиблення в суспільному сприйнятті немов би існуючого в реальності розколу між військовими з ТЦК та СП й іншими військовослужбовцями, а також стигматизація та демонізація всіх, хто несе службу в ТЦК та СП.

Інформаційні кампанії, ініційовані російською пропагандою, працюють системно. Вони підхоплюють будь-які конфліктні ситуації, реально пов’язані з ТЦК та СП. А якщо нових таких ситуацій немає, то фабрикують історії про нібито «випадки насильства при мобілізації» та розганяють відповідний контент по українському сегменту соцмереж.
Поширення набули також слова «людолови» та «бусифікація», якими ворог намагається представити військових ТЦК та СП як жорстоких переслідувачів мирного населення. Така лексика покликана викликати страх і зневіру: нібито українська держава полює на власних громадян.
Слово «бусифікація» вживають ті, хто намагається виставити законні дії української держави із залучення військовозобов’язаних громадян до виконання їхнього конституційного обов’язку як незаконні переслідування та порушення прав громадян України. Так пропаганда знецінює державну систему оборони, зображуючи її як щось принизливе та насильницьке.

Зустрічаються також словосполучення «мобілізаційне рабство» та «примусово мобілізовані», які підмінюють реальність: виконання громадянського обов’язку перед державою називають примусом і поневоленням. У продовження цієї лінії пропаганда малює Україну як «країну-концтабір», де «влада хапає людей на вулицях» і «виганяє їх на фронт».
Подібні вигадки російських пропагандистів покликані зруйнувати довіру до мобілізаційної системи та дезорганізувати систему комплектування Збройних Сил України особовим складом. В кінцевому ж підсумку дії російських пропагандистів скеровані на поразку Сил оборони України.
На рівні мови накинуті російською пропагандою та підхоплені в українському інформаційному просторі ярлики спотворюють реальність та впливають на суспільні настрої. Так ворог намагається створити прірву між військовими і цивільними, посварити тил із фронтом, розділити суспільство й армію.
Не існує жодних «тецекашників», «людоловів» чи «бусифікації» рівно так само, як не існує «весеушників», «київського режиму» та «бандерлогів», «укронацистів» чи «хохлопітеків». Є військовослужбовці Збройних Сил України та, ширше, Сил оборони України, які несуть службу там, де це потрібно державі.
Жодному українському медіа не прийде в голову використати в тексті слова «руїна», «страна 404» чи «укрорейх» на позначення України, правда ж? То чому так само не табуйовано такі ж накинуті ворогом слова, як «тецекашники» чи «бусифікація»? Бо ж той, хто поширює ворожі слова, працює на ворога, навіть якщо не усвідомлює цього.

Мова та слововжиток — це теж зброя. Ворожі слова — це слова ворога. Тому як українським медіа, так і громадянам України давно слід відмовитися від накинутої російською пропагандою термінології та жорстко табуювати її в українському інформаційному просторі.
@armyinformcomua
У сучасній війні фактор командира відіграє дуже високу роль, і при цьому самі командири мають дотримуватись відповідних правил.
Бредлі Кроуфорд (Bradley Crawford) — військовослужбовець Армії США у відставці.
Інженери з американського стартапу Rampart Communications створили радіоприймач StrataWave із подвійним захистом сигналу.
Почесні найменування пов’язують військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
У Мюнхені Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із партнерами в Берлінському форматі.
Майор медичної служби Змійов Віталій під час першої ротації на Херсонському напрямку виконував по 20–30 операцій за ніч.
Санітарний інструктор
від 23000 до 23000 грн
Дніпро
31 Бр НГУ ім. генерал-майора Олександра Радієвського
Водій (кат. D, DE), військовослужбовець
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
Начальник служби захисту інформації в автоматизованих системах
від 30000 до 120000 грн
Дніпро, Дніпропетровська область
Механік-радіотелефоніст, військовослужбовець
від 20000 до 120000 грн
Дніпро, Дніпропетровська область
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…