У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
У стінах МОУ відбулася зустріч представників низки служб відомства з родинами військовослужбовців, які зникли безвісти під час бойових дій.
Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими.
Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви посадовців і головне: про надію, яку родини продовжують тримати попри роки невизначеності.
Зустріч представників задіяних у цьому процесі профільних підрозділів Міністерства оборони України з рідними зниклих безвісти захисників стала черговим етапом складної, але критично необхідної комунікації між державою та сім’ями захисників.
У фокусі уваги — питання Центрів соціального супроводу, що покликані займатися питаннями всебічної допомоги і сприяння родинам військовослужбовців зниклих безвісти.
Чи не найбільше членів родин турбувало питання можливої втрати прямого спілкування з підрозділами, де до встановлення факту зникнення проходили службу їхні рідні та нівелювання їхнього статусу, як військовослужбовця.
«Центр — військова частина. Військовослужбовці залишаються військовослужбовцями. Ніхто і ніякими актами не може змінити статус військовослужбовця Збройних Сил, після його призову, укладання контракту або ж мобілізації до війська, окрім факту його офіційного звільнення на законних і чітко визначених підставах з лав ЗСУ або встановлення факту загибелі захисника України», — так відповів на застереження присутніх заступник Директора Департаменту соціального забезпечення МОУ Олександр Пухальський.
Посадовець дав роз’яснення і щодо переміщення військовослужбовців, які мають статус зниклих безвісти в інші підрозділи. За такого рішення, при ліквідації, переформатуванні чи реорганізації певної військової частини, військовий, дані про місцеперебування якого внаслідок перебігу бойових дій на визначений момент невідомі, буде зарахований до певного підрозділу того оперативного командування, де він проходив службу.
Не менш важливим для сімей безвісти зниклих військовиків є і той факт, що всі виплати, які військовослужбовець отримував на момент зникнення, зберігаються, і точно в такому ж об’ємі будуть виплачуватись та депонуватись після переведення до відповідного Центру.
«Я вже зараз бачу перспективу створення цих центрів. Війна закінчиться у будь-якому випадку. Вона не буде вічною. І коли у нас не буде війни, якраз на повну силу і почнуть працювати ці центри. Для того, щоб вони запрацювали у післявоєнний період, їх роботу варто налагоджувати саме зараз. Такий центр — це про перспективу. А суперечки точаться, тому що ми розглядаємо діяльність центру з точки зору теперішнього часу», — розповів начальник першого регіонального Центру соціального супроводу Оперативного командування «Захід» майор Сергій Гридін.
За словами офіцера очолюваний ним підрозділ було створено лише наприкінці минулого року. Нині цей проєкт розвиває свою матеріальну базу, на комп’ютерну техніку встановлюється необхідне програмне забезпечення. А головним результатом, який має забезпечити Центр, Сергій Гридін вважає зменшення навантаження на лінійні підрозділи, які опікуються сім’ями зниклих безвісти співслужбовців.
Зрештою, після емоційного обговорення більшість членів родин зниклих безвісти військовиків зазначили, що такі розмови важливі і мають ефект. Принаймні про таке заявила нашому кореспонденту представниця громадського об’єднання членів родин військовослужбовців 47 бригади «Магура» Олена Ковальчук.
«На мою думку спілкування було конструктивним. Щодо створення регіональних центрів, то більшість родин емоційно відреагували на сам факт такого нововведення. Я розділяю окрему думку, що наразі краще було б посилити центри цивільного та військового співробітництва. Також можна було б при Міністерстві оборони створити наглядову раду чи комітет, який би відслідковував правильність роботи центрів військово-цивільного співробітництва. Але в усьому треба досконало розібратися. І в цій пропозиції (регіональних Центрах соціального супроводу, — ред.) також», — заявила Олена Ковальчук.
Полковник Пухальський поінформував присутніх, що на підставі запитів громадян, які були зроблені під час попередніх аналогічних зустрічей у Міноборони прийнято рішення щодо посилення цивільного крила цивільно-військового співробітництва.
«Ми це питання врахували. Станом на сьогодні підрозділи Генерального штабу опрацьовують пропозиції щодо введення в військових частинах рівня до бригади штатних посад цивільних працівників Збройних Сил України, які і будуть координувати діяльність всіх громадських організацій, об’єднань, які замикаються конкретну бригаду», — заявив Олександр Пухальський.
Представники родин також отримали роз’яснення щодо порядку звернень та процедур, які допомагають покращити пошукову діяльність і підвищити її результативність.
«Ми просто не маємо права зупиняти свою роботи, поки останнє ім’я в нашому списку не змінить статус із „зниклий“ на „повернутий“», — підбив підсумки нинішньої зустрічі в Міноборони заступник директора Департаменту соціального забезпечення відомства Олександр Пухальський.
У коментарі кореспонденту АрміяІнформ полковник Олександр Пухальський підбив підсумки зустрічі: «Ми проводимо низку офлайн зустрічей з родинами зниклих безвісти, всі бажаючі можуть долучитись. До речі, наступна така зустріч відбудеться 3 березня, запрошуємо всіх зацікавлених. Ми слухаємо і обов’язково врахуємо думку об’єднань родин військовослужбовців зниклих безвісти. З урахуванням результатів будемо вдосконалювати модель Центру соціального супроводу, скорегуємо його завдання та терміни їх реалізації».
За його словами, наразі, у поточному році, Центр міг би зосередитись на роботі з категорією військовослужбовців зниклих безвісти з розформованих чи переформатованих військових частин, тобто тих, що вже зазнали організаційно-штатних змін. Такі військовослужбовці вже перебувають у розпорядженні командувача певного ОК, і Центр візьме на себе роботу зі збереження комплекту документів для продовження пошуку, забезпечення соціальних гарантій, власне, стане своєрідною сервісною службою для родин захисників зниклих безвісти. Також Центр продовжить працювати з двома військових частинами забезпечення ОК «Захід», з яких буде здійснено переведення зниклих безвісти.
Крім того, пропонується, щоб родини зниклих безвісти, у разі бажання, мали можливість своїм рішенням перевести зниклого військовослужбовця з будь-якого підрозділу до Центру, який, ще раз акцентуємо, є військовою частиною, і отримати увесь спектр необхідної допомоги і підтримки у спеціалізованому підрозділі. Таким чином, ініціатива переведення військовослужбовців до Центрів стане виключною прерогативою родин, і мотивувати їх до цього рішення Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗСУ будуть виключно через якісні і зручні послуги, які надаватиме Центр.
