На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Ми стоїмо табором неподалік озера. Зранку на поверхнею води нависає й клубочиться туман. Сьогодні останній день «лісового» виходу і нам нарешті щастить — вперше за три доби спочатку стишився, а відтак і припинився дощ.
Щойно над нашим «Шервудським» лісом сходить сонце — від землі, трави, дерев та вологого одягу здіймається густа пара. Промені печуть так само нещадно, як до цього періщив холодний дощ. Такі вже клімат і погода Британського острова посеред моря.
Для чергового заняття інструктори збирають наше відділення на озерному березі. Кільканадцять хвилин чекаємо, допоки підійдуть інші відділення — вони трохи далі, тож іти їм довше.
У цей час нас опитують, щоб з’ясувати, як добре ми запам’ятали зміст учорашніх занять. Ловлю себе на думці, що легше правильно виконати завдання, ніж пояснити, як саме і чому саме так ти його виконуєш.
Річ не у мовному бар’єрі — наші перекладачі працюють на відмінно. Справа у природі самого запам’ятовування — воно відбулося на тілесному рівні м’язової пам’яті, тож, щоб його усвідомити, необхідно спочатку відтворити послідовність дій.
Дехто поривається не розповідати, а показати. Інструктори не заперечують — в бою треба робити, а не пояснювати, як ти це робиш. Виконати завдання вдається краще, ніж розповісти про нього, й учителі задоволені учнями — саме цього вони і прагнули.
Зрештою на березі збирається увесь взвод і нам доводять зміст чергового заняття. Інструктори вкотре нагадують, що добрий солдат завжди мусить дбати про себе.
Гарні стан здоров’я та фізична форма, достатні сон та відпочинок, повноцінне харчування й облаштування комфортних умов перебування визначають боєздатність особового складу, а відтак і ефективність виконання бойових завдань.
«Дощовий вихід» Interflex: нашорошені кролі й вода у траншеях. Кореспондент АрміяInform пройшов БЗВП у Британії
Інструктори зауважують, що під дощем ми всі вимокли як хлющ. Крім того, пояснюють вони, під час бойових дій нам доведеться так чи інакше долати водні перешкоди, саме тому нас зібрали на березі озера.
Тож зараз буде практичне навчання з елементами занурення в реальність і нас навчать, як можна швидко просушитися навіть у разі, якщо ми промокнемо ще гірше, ніж уже встигли промокнути під дощем.
Натяк стає більш ніж прозорим — ми здогадуємося, що зараз щонайменше доведеться подолати частину озера вбрід уздовж берега. «Чорт, — думаю я, — навіщо було вставати за годину до офіційного підйому і сушити форму — краще б поспав».
Наступна думка про те, куди діти годинник — він у мене звичайний офісний і під дощем вже встиг запітніти зсередини від надмірної вологи, хоча стрілки ще рухаються. Занурення не залишить йому жодних шансів на виживання.
Інтрига посилюється, однак наказу подолати озеро вплав чи хоча б увійти в нього ми все ще не отримуємо. Зрозумівши, чого саме ми побоюємося, інструктори змовницьки переглядаються і посміхаються.
Дивлюся, як за запітнілим склом повзе секундна стрілка, і вирішую втопити годинник остаточно. Згоріла хата, гори й сарай — треба було купити водонепроникний. Лізти у воду в просушеній формі не хочеться, але я вже до того морально готовий.
Вирішується все неочікувано — просто з глибин озера до нас випливає ще один з інструкторів. Щонайменше хвилин 20 він спостерігав за нами з холодної води неподалік берега.
Тепер на власному прикладі він покаже нам, як швидко просушити промоклі наскрізь одяг і взуття. Ми ж будемо сушити нашу і без того вологу форму — лізти для цього в озеро не потрібно.
«Сорокєт» у шанцях: на що ти насправді спроможний в армії у 40 років
Технологія самопросушування проста — нам вже її описували і трохи показували раніше. Приблизно так само я сушився до загальної побудки. Однак зараз інструктори показують й описують важливі деталі, на які ми могли не звернути належної уваги.
Базово необхідні для просушування речі — джерело вогню та сухе паливо, у нас це «FireDragon» — «драконячий вогонь» чи «вогонь дракона», як вам більше подобається. Бажано мати також якусь підставку, на якій можна розмістити міні-вогнище, однак у крайньому випадку згодиться і звичайний камінь чи уламок цеглини.
Найцікавіший же елемент — «плащ-пальто», яке ми як тільки не називали — і пончо, і палаткою, і накидкою, і покривалом. Різноманіття назв обумовлене універсальністю та багатофункціональністю цього прямокутного простирадла.
За допомогою «плащ-пальто» можна облаштувати найпростіший прихисток — міні-палатку чи накриття. Можна просто накрити ним спорядження та припаси, або ж загорнутися в нього самому.
Маскувального забарвлення водонепроникне «плащ-пальто» потрібне для того, щоб тебе не помітив ніхто під час привалу. Воно спроможне захистити як від навальної зливи, так і від пекучих променів сонця.
А під час просушування «плащ-пальто» допомагає створити навколо вдягнутого у наскрізь промоклий одяг бійця особливе мікросередовище, в якому висока температура дозволяє швидко зігрітися, а інтенсивне випаровування — вигнати з одягу вологу.
Головне — слідкувати за тим, щоб не пропалити «плащ-пальто» «драконячим вогнем». Але це вже справа пильності та мінімально необхідних навичок. Інструктор легко дає з цим раду, доки його колега пояснює, як саме краще просушити взуття.
Читайте також: У Генштабі показали, яке спорядження отримують українці на навчаннях у Великій Британії
Насамкінець нас питають, чи помітили ми прибульця з озера до того, як його запросили вийти. Ми не помітили — під якимись навислими з берега гілками та природним сміттям інструктор маскувався надзвичайно вдало.
Ретельне маскування на місцевості стане одним із наших наступних уроків. Інтенсив Interflex продовжується ще одним насиченим заняттями днем.
