Під час засідання дев’ятого східного економічного форуму 5 вересня він знову змінив мету війни проти України й заявив, що головним завданням «сво» залишається…
Московити знову зганьбилися у своїх безкінечних мріях “всесвітнього володарювання” та спробах навіювання щодо власної “непереможної” зброї.
28 липня 2024 року, під час чергової агітподії, яку вони називають “днем військово-морського флоту росії”, кремлем було зроблено спробу засвідчити світу власну “велич” і роль у світі.
Але що відбулося насправді? Чи було досягнуто мети заходу? Спробуємо проаналізувати і надати тільки факти та деякі висновки з них.
Отож, факти.
- Вперше до так званого “головного військово-морського параду” московщини не було залучено Чорноморський флот рф. В цей раз серед залучених до святкування флотських об’єднань як завжди були: Північний та Балтійський флоти, Каспійська флотилія (Тихоокеанський флот не залучається через значну відмінність у часовому поясі свого місцеперебування – Владивосток). А про Чорноморський флот у ході параду було сказано, що він “дуже зайнятий”, бо виконує завдання “бойового чергування”, “охорони (захисту) південних рубежів” імперії та (увага!) “відстоювання Севастополя та інших портів росії в Чорному та Азовському морях” (!). Насправді ми знаємо, чим “зайнятий” цей флот: він витіснений захисниками України з Криму, напівзнищений і ховається, у прямому сенсі, в Новоросійську. Можна сказати, що Чорноморський флот набув нового статусу – “віртуальний флот” або “напівпридонна флотилія-невидимка”. Насправді, в цей день у Севастополі московські прихвосні святкували “по пішому”, тобто покладанням квітів до пам’ятників загиблим, адже боєздатних бойових кораблів, необхідних для параду, уже давно у Севастополі немає…
- Про проведення “головного військово-морського параду” було раптово оголошено менш ніж за добу до його початку (!). Судіть самі: ще 26 липня 2024 року в усіх найбільш поважних світових ЗМІ розповсюджувалась інформація про те, що офіційний Кремль відмовився від проведення “головного військово-морського параду” в останню неділю липня у Санкт-Петербурзі. Та неочікувано для усіх о 16.40 27.07.2024 на сайті президента рф з’явилось повідомлення разом з указом цієї посадової особи від 27 липня 2024 року №626 про проведення параду. Чому так сталось? Невже в московщині така низька адміністративна організація чи якісь інші позапланові затримки вплинули? Можна впевнено стверджувати, що спрацював чинник безпеки. Адже українські ракети та особливо повітряні дрони залітають ой як далеко на територію московщини. Та й у районі Санкт-Петербурга вони уже відмічались неодноразово. То ж логічно, що це був страх нових втрат у силах і засобах, які вже займали свої парадні місця на річці Нева. Підсумок: московщина боїться України та її дальніх безпілотних й ракетних ударів, а отже заслуговує на ще один “почесний” та “величний” титул, що у найбільш м’якій та культурній формі можна висловити як “тремтячий велетень на глиняних ногах (що задумливо присів на нічний горщик)”.
- Під час цього чергового і ганебного святкування “дня вмф” було оголошено, що понад 30 тисяч московитських військових моряків нагороджено державними та відомчими відзнаками. Це більше, ніж чисельність усього Чорноморського флоту! Отже, в черговий раз розвінчано міф про невеличку “СВО” (“спеціальну військову операцію”) та викрито справжні масштаби залучення ресурсів московії до війни з Україною. До маленької “спеціальної операції” залучено усі московитські флоти та інші спроможності так званого Головного командування ВМФ рф. Окрім того, уже давно не є таємницею, що для ведення боротьби з Україною було застосовано ресурси з усіх московитських флотських об’єднань: з Північного флоту – 3 великі десантні кораблі, морська піхота, підрозділи спеціального призначення та інші, з Балтійського флоту – також 3 великі десантні кораблі та інші сили і засоби, з Тихоокеанського флоту – морська піхота та інші підрозділи, з Каспійської флотилії – десантні катери, тральщики, морська піхота, інші сили і засоби. А ще додатково зазначимо, що Чорноморський флот у порівнянні з іншими флотами рф напередодні вторгнення (у 2014-2021 роках) найбільше і найінтенсивніше поповнювався новітніми зразками озброєння (3 ракетні фрегати, 6 ракетних підводних човнів, 4 малі ракетні кораблі, 4 патрульні кораблі, 2 тральщики, 2 берегові ракетні комплекси і т.д.). І він справді на початку вторгнення переважав українські ВМС понад у десять разів! Проте, він не справився із покладеним на нього завданням і зараз втікає з “підтиснутим” під себе хвостом як вовк під час полювання на нього!
- Ніхто під час цього “свята”, ні верховний головнокомандувач збройних сил рф – президент росії, ні міністр оборони рф, ні головком вмф рф, не сказали відкрито (перед усім світом) жодного слова подяки за “героїзм” чорноморського флоту у війні з Україною! Жодної згадки та жодного привселюдного нагородження! А тим часом уже не одна тисяча моряків цього флоту лежать мертвими на морському дні та в полях! Ось така оцінка власному флоту від його керівництва! Думаю, що вона заслужена, бо втрати, які поніс ворожий флот величезні й ні про який професіоналізм і героїзм говорити не можна. Насправді це – ганьба, немислимо величезна ганьба для такої великої за площею морської держави, де на флот витрачаються необмежені кошти, будуються нові кораблі та все це йде, у прямому сенсі, на дно морське!
- Водночас під час “свята” продовжувалось навіювання та міфологізація “надзвичайної мужності” московитів. Зокрема було згадано про те, що фрегат “Ессен” як і три з’єднання морської піхоти уже нагороджені орденами, а фрегат “Макаров” і ще деякі бригади морської піхоти стали “гвардійськими”. Мова йшла про саме ті найновіші й наймогутніші два з трьох фрегатів, які надійшли до складу Чорноморського флоту рф напередодні війни. То ж що такого надзвичайного вони здійснили під час війни? Тут доречно нагадати декілька випадків “героїзму” екіпажів цих кораблів у ході реальних бойових дій. Отже, 21 березня 2022 року фрегат проєкту 11356Р (за наявними даними це був саме фрегат “Макаров”) намагався ударами 100-мм артилерійської установки та ракетами корабельного зенітно-ракетного комплексу уразити невеличке водолазне судно “Почаїв”, яке поверталось пізно увечері з виконання поставленого йому бойового завдання. Однак, наше судно здійснило протиударне маневрування під прикриття артилерійських підрозділів, що знаходились на узбережжі Великої Одеси. То ж після декількох ударів нашої артилерії фрегат різко змінив курс і чкурнув на повній швидкості до своїх берегів, програвши, таким чином, бій водолазному судну (!). Інший випадок – демонстрація “героїзму” командуванням та екіпажем фрегата “Ессен”. 2 квітня 2022 року після удару ракетним комплексом “Нептун” цей московитський корабель так налякався, що залишив район виконання свого бойового завдання у морі поруч з Одесою і, попри вимоги керівництва флоту, уже до кінця доби повернувся до Севастополя, звідки не показував свого носа впродовж десяти діб (!). Ну що ж, в обох випадках – справжній “героїзм по-московському” і величезна “перемога”.
- Московщина намагається продовжити життя своєму міфу про власну визначальну геополітичну роль у світі. Для участі у святкуванні “дня вмф рф” та “головному військово-морському параді” були запрошені делегації та кораблі військово-морських сил багатьох держав. Але погодились на цю, відверто скажемо, аферу лише Індія, Китай та… Алжир. Будемо об’єктивні: ну зовсім небагато іноземних учасників для такого параду. Так, це правда, що у ганебному заході взяли участь Індія та Китай, що є найбільшими державами за чисельністю населення. Проте, навіть учні середніх класів знають, що могутність і вплив у світі визначається не чисельністю населення, а якістю життя та можливостями економіки, реальним геополітичним впливом. То ж московити учергове підтвердили свою любов до міфів, а не здатність до тверезого і прагматичного мислення.
- Ще один яскравий приклад московитської ганьби – нездатність до підтримання могутності свого військово-морського флоту через його старіння, невміння обслуговувати озброєння і значні втрати у війні. Для тих, хто добре поінформований про принципи міжнародного військово-морського співробітництва, не є таємницею, що запрошуючи у гості іноземні військові кораблі, господарі прийому намагаються “виставити” на захід свої найкращі і наймогутніші кораблі. У всякому разі вважається неприпустимим, щоб приймаюча сторона залучала до міжнародного заходу менші за класом, розмірами, тоннажністю кораблі, ніж ті, які прийдуть до них у гості. А що ж насправді відбулося на так званому “головному військово-морському параді” 28 липня 2024 року у Санкт-Петербурзі? Вперше за останні роки до нього московитами як господарями свята було залучено лише малі кораблі: два малі ракетні кораблі, корвет, патрульне судно, дизельний підводний човен, що стояли у святковому строю ошвартованими на бочках, та бойові катери і тральники, які проходи кільватерним строєм по річці. Водночас з боку іноземних держав залучались: Китай – ракетний ескадрений міноносець та корабель комплексного постачання; Індія – ракетний фрегат; Алжир – навчальний корабель. Зазначимо, що усі з перелічених іноземних кораблів були вищі за московитські за класом (підкласом) та більшими за розмірами і тоннажністю. Для прикладу, найбільший з московитських кораблів мав тоннажність 3000 тонн, а найменший з іноземних – 4000 тонн. Невже московщині не було що виставити на “головний військово-морський парад”? Як це не дивно, але – так. Бо, хоча у московитів ще є достатньо великі і могутні бойові кораблі, наприклад такі, як надводні чи підводні ракетні крейсери, нові ракетні фрегати, але вони або небоєздатні, або з урахуванням умов триваючої війни їх неможливо було залучити до параду. Отже, московитський “могутній військово-морський флот” не є таким могутнім, як собі уявляли московити, а перетворився на справжню “військово-морську бульбашку”, з чим їх і “вітаємо”.
- Чи закінчуються у рф військово навчені людські ресурси? Так звана “берегова частина головного військово-морського параду” засвідчила, що у московитів справді існують суттєві проблеми з підготовленими військовими фахівцями. Адже серед тих небагато чисельних військових колон, які пройшли строєм перед трибунами під час “берегової частини параду”, були лише нахімовці і кадети, тобто діти, що навчаються у Нахімовських військово-морських та кадетських училищах, а також слухачі та курсанти Військового навчально-наукового центру ВМФ рф. А чому ж ми не побачили у колонах особового складу “славетних” бойових військових частин, наприклад морської піхоти? Відповідь є очевидною. Винищені українськими захисниками московитські бригади морської піхоти “зализують рани” та в теперішній час робляться відчайдушні спроби їх відновлення. В московитських блогах очевидцями подій стверджується, до прикладу, що севастопольська 810 бригада морської піхоти у певний проміжок часу налічувала менш ніж двадцять відсотків від штатної чисельності (!). Узагальнюючи реальні оцінки спроможностей ворога, можна стверджувати, що теза про необмежені московитські військові ресурси є, безумовно, таким же міфом, як і байка про “непереможність російської зброї” та інші подібні фейки.
- Особливо брехливою була теза путіна під час його виступу в “день вмф росії” про те, що московитський флот як і колись у часи Петра І, так і “зараз надійно захищає” росію на морі. Як Чорноморський флот рф “надійно захищає” росію у теперішній час ми бачимо наочно: ховаючись у Новоросійську і вже навіть створюючи базу на окупованій території сусідньої Абхазії. Більше того, знову прозвучав міф про “першу переможну Гангутську битву” московитського флоту над шведськими силами. По-перше, чи можна називати битвою невеличкий морський бій, в якому з московитського боку брало участь аж 9 суден, з яких 6 типу галера та декілька суден менших розмірів (?!). До міфів цього ж розряду можна віднести й Синопський бій та багато інших так званих “славетних морських битв” московії. А чого варті бойові дії Чорноморського флоту у Другій світовій війні, наприклад знищення лідера есмінців “Москва”, новітнього на той час корабля, у перші дні війни, 26 липня 1941 року, та трьох кораблів подібного класу впродовж одного бойового виходу у 1943 році? Рівень “надійності” та “героїчності” московитського флоту вражає, особливо систематичність знищення у Чорному морі кораблів з назвою “Москва”. Що ж, справді, надзвичайно високий рівень “професійності” у знищенні свого флоту демонструють московити!
- Крайній факт про акт ганьби: під час святкування так званого “дня вмф рф” у Санкт-Петербурзі керівником московитської РПЦ Кирилом було вручено путіну так званий церковний “Орден Олександра Невського”. Ніби, нічого такого надзвичайного, якщо не знати, хто такий Кирил, ким є насправді путін та ким був отой Олександр Невський, князь новгородський. Сучасні дослідження підтверджують, що так звані “переможні” бої на річці Нева та Чудському озері були невеличкими сутичками і їх наслідки не мали істотного значення. Мало того, є сумніви чи міг брати цей “князь” участь у тих сутичках через свій юний вік. Та головне навіть не це, а те, що він, як і всі московитські князі, у подальшому став зрадником Русі та васалом Золотої Орди. В той час як його сучасник, король Данило Галицький, намагався захистити руські землі і зберегти Русь від монголо-татарських завойовників, Олександр Невський був прихвоснем окупантів. Напевно, у нагородженні путіна таким орденом є історична та моральна логіка: пройдисвіт отримує від іншого пройдисвіта відзнаку, створену на честь третього пройдисвіта. Це уже якесь своєрідне московитське ноу-хау і певна традиція! Та водночас тут важливим є історичний урок про неминучість загибелі будь-якої орди, а разом з нею і покриття довічною ганьбою їх горе-вождів, що знищують не тільки нескорені нації, а й власний народ. Отака вона справжня московитська ганьба!
Степан Яким’як для АрміяInform
