Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
9 травня для цивілізованого світу — це день пам’яті про мільйони загиблих у Другій світовій війні.
Для росії — щорічне шоу культу війни, де трагедію перетворили на політичний карнавал із танками, георгіївськими стрічками та головним гаслом імперського реваншизму: «можем павтаріть».
Але що саме вони збираються «павтаріть»? 27 мільйонів загиблих? Спалені міста? Концтабори? Масові зґвалтування? Руїни континенту?
Розберемо 10 головних міфів, на яких кремль десятиліттями будував своє «побєдобєсіє».
Міф 1: «росія перемогла нацизм»
Насправді нацизм переміг не «русскій солдат», а держави Антигітлерівської коаліції: Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Канада, Франція, Польща, Україна та десятки інших народів.
росія як окрема держава тоді взагалі не існувала. Була держава СРСР, до складу якої входило 15 республік.
Без американського ленд-лізу, британської авіації, відкриття другого фронту та жертовності мільйонів людей перемога була б неможливою.
Але, звісно, набагато приємніше приписати собі всю історію одноосібно.
Міф 2: «росіяни понесли головний тягар війни»
Одними з найбільших жертв війни були українці.
Через фронти пройшли понад 7 мільйонів вихідців з України. Загальні втрати українського народу оцінюються у 8–10 мільйонів осіб.
Тобто коли в москві говорять «дєди ваєвалі», варто уточнювати: дуже часто ці «дєди» були українцями, білорусами, казахами, грузинами та представниками інших народів.
Міф 3: «СРСР воював проти нацизму з першого дня»
Спочатку Йосип Сталін та Адольф Гітлер уклали Пакт Молотова — Ріббентропа.
Після цього СРСР разом із нацистами поділив Польщу, окупував країни Балтії та напав на Фінляндію.
Тож у 1939–1941 роках москва була не борцем із нацизмом, а його ситуативним партнером.
Міф 4: «9 травня — головне свято миру»
Якби це було свято миру, головними символами були б свічки, імена загиблих і хвилина мовчання.
У росії ж це танки, ракети та діти у формі.
Складно назвати «миром» демонстрацію засобів масового вбивства під оплески натовпу.
Міф 5: «Можем павтаріть»
Це, мабуть, найцинічніше гасло сучасної росії.
Повторити що саме? Голокост? Блокаду Ленінграду? Битву за Сталінград?
Фраза «Можем павтаріть» звучить так, ніби людина з гордістю заявляє, що готова ще раз спалити власний будинок.
Міф 6: «росія — головний антифашист»
Сучасна росія напала на Україну, окупувала чужі території, депортує дітей, знищує міста та виправдовує культ сили.
Іронія в тому, що під гаслом «боротьби з фашизмом» кремль відтворює практики, які сам нібито засуджує.
Міф 7: «георгіївська стрічка — символ памʼяті»
Колись це був історичний символ. Сьогодні — маркер російської агресії.
Саме з цими стрічками з’являлися бойовики в Донецьку, Луганську та Криму у 2014 році.
Пам’ять про загиблих не потребує політичного брендингу.
Міф 8: «усі мають святкувати 9 травня»
Насправді більшість європейських країн відзначає завершення війни як день скорботи, а не тріумфу.
Це не свято «величі держави». Це нагадування про ціну людського божевілля.
Міф 9: «росія має монополію на перемогу»
Перемога над нацизмом належить всім народам, які боролися і загинули.
Ніхто не видавав москві ексклюзивний патент на пам’ять.
Міф 10: «якби не росія, світу б не існувало»
Світ існує завдяки спільним зусиллям десятків держав, мільйонів солдатів і цивільних.
А також завдяки тому, що людство зробило висновок: подібне не можна повторювати.
На жаль, у кремлі цей урок прочитали як інструкцію.
Справжній сенс завершення Другої світової війни — не в парадах і не в гаслах. Не в наклейках на автомобілях, не в дитячих пілотках і бутафорських медалях.
Сенс у простій фразі: Ніколи знову. Україна пам’ятає саме так.
росія ж, схоже, досі намагається довести, що нічого не зрозуміла.
І саме тому 9 травня в москві дедалі більше нагадує не день перемоги, а день історичної амнезії.
