Спікери та спікерки семінару зосередилися на тому, щоби вкотре пропрацювати складні питання та розглянути реальні кейси щодо ролі жінок в армії. Обговорили також табуйовані…
Для мешканців здичавілих регіонів московії служба в тамтешньому війську є можливістю як потримати в руках якісь нечувані в їхніх удмуртіях та бурятіях суми грошей, так і, щоб ті банкноти не надто пекли руки, швидко з ними розлучатися. І в цьому їм стають у пригоді як самі умови служби в підрозділах вбивць і мародерів ОЗУ імені шойгу, так і вимоги «батьків-командирів». І принцип «що не можна отримати за гроші, можна обов’язково набути за… великі гроші» в російській армії, що вдерлася в Україну, нині реалізується повсякденно й повсюдно.
Командування рашистських військ, що воюють в Україні, пропонує своїм бойовикам за такі собі грубі гроші купити собі кільканадцять діб відпустки, довідку про поранення або ж можливість уникнути участі у штурмових атаках на українські укріпрайони. Інформацію про це виданню «Нова газета Європа» повідомили спочатку матір завербованого у підрозділ «Шторм Z» колишнього в’язня, а згодом — і офіцер одного з підрозділів рашистських мотострілецьких військ.
Мати колишнього в’язня навіть надала в розпорядження репортерів голосове повідомлення від сина, в якому той детально розповів, що їхній підрозділ не бере участі в бойових діях через «хабарі на мільйони рублів».
«Що вищий генерал, то вищий хабар, сама розумієш. А коли тут уже залишаються якісь лічені дні до дому, хочеться жити більше. Тож життя ми свої купили. Просто не розраховували, що нас кинуть на пів зарплати», — розповів солдат.
Згідно з повідомленням штурмовика, колишнім ув’язненим доводиться самостійно закуповувати собі ще й генератори, бензин, засоби зв’язку та обладнання. Він також стверджує, що солдатам виплачують лише частину обіцяних зарплат, і така ситуація поширена у підрозділах «Шторм Z».
Своєю чергою російський офіцер підтвердив поширення хабарів в армії й надав розцінки на різні «послуги». Наприклад, контузія з госпіталізацією, яку за винагороду охоче «намалюють» батьки-командири, оцінюється ними від $10 000 до $50 000, відпустка коштує від $5000 до $10 000, а переведення в інший підрозділ або ж ротація — від $500 до $3000.
Як стверджують у кремлі, солдати, які дістали поранення в бою, мають право на державну компенсаційну виплату в розмірі 3 млн рублів. Але, як виявляється, це правило застосовується й до випадків, коли поранення приписали російському військовому завдяки хабарю офіцеру.
До війни в Україні російські військовослужбовці часто зверталися до правозахисників щодо корупції в армії, каже директор російської правозахисної групи «Громадянин. Армія. Право» Сергій Кривенко. За його словами, хабарі давалися, щоб не ходити в караули, отримувати звільнення, йти у відпустку. Іноді командування виписувало премії з умовою поділити ними, стверджує Кривенко.
«Зараз таких звернень до правозахисників мало, але не тому, що цього явища немає, а тому, що в армії жерсть, тяжкі порушення прав військовослужбовців. Хабар чи втеча з частини стають найчастіше єдиними інструментами порятунку життя та здоров’я військовослужбовців», — вважає правозахисник.
Видання «Важниє історії» вивчило вироки військових гарнізонних судів та знайшло кілька справ про хабарі, які російські військовослужбовці виплачували командуванню, щоб не їхати на війну з Україною. Розповідаємо, скільки росіяни платять, щоб не йти воювати.
Щоправда, іноді описані правопорушення виявляються настільки «яскравими», що так і хочеться порадіти за «особливе везіння» російських військових, які хотіли «відмазатися» від війни. Ті й на хабарях погоріли, й під суд потрапили, який оцінив їхні злочини штрафами, що мали цифри багаторазово вищі за суму хабарів, і, зрештою, на війну загриміли.
У лютому 2023 року російський контрактник, такий собі дмітрій угольніков, отримав від свого командира пропозицію: за 10 тисяч рублів той обіцяв не вносити угольнікова до списку військовослужбовців, які підлягають відправленню «у службове відрядження для участі у спеціальній військовій операції». Контрактник погодився, виплатив командиру 10 тисяч рублів і залишився служити в пункті постійної дислокації своєї частини у волгоградській області на посаді радіотелефоніста. Та оборудка якимось чином спливла: невідомо, що сталося з офіцером, але у вересні 2023 року суд визнав угольнікова винним у «дрібному хабарництві» та зобов’язав виплатити штраф розміром 25 тисяч рублів. Як пом’якшувальну обставину суд врахував «участь угольнікова у …спеціальній воєнній операції». Чи побував він на війні до того, як заплатив хабар, чи все ж таки був відправлений туди після — у тексті вироку не сказано.
А у січні 2023 року російський контрактник, якийсь ніколай галушкін, щоб отримати відстрочку від вибуття в зону СеВеО, заплатив 25 тисяч рублів своєму колишньому товаришу по службі. Той мав передати ці гроші іншому «колишньому військовослужбовцю, який мав авторитет серед військовослужбовців і міг сприяти вирішенню питання про не відправлення галушкіна в зону проведення спеціальної воєнної операції». Хабар у результаті не знадобився: «авторитетний» військовослужбовець допомагати відмовився. І галушкін отримав свої 25 тисяч рублів назад. Але подробиці такої оборудки все одно стали відомі. І «найгуманніший» россуд визнав галушкіна винним у «замаху на давання хабаря» та засудив до штрафу… 150 тисяч рублів. Як випливає з тексту вироку, галушкін таки брав участь у війні — і суд врахував це під час призначення покарання.
Так, рівень хабарництва та крадівництва у збройних силах російської федерації є свого роду «секретом Полішинеля». Тобто, з одного боку, про це всі знають, а російські ЗМІ написали сотні матеріалів з цього приводу — тоді, коли це ще можна було робити відносно вільно. Те ж саме робили й роблять західні медіа. З іншого боку, нині у рф після таких публікацій можна підпасти під статтю про «дискредитацію армії», а фінансова звітність в міноборони рф відсутня як така — а точніше, вона повністю проходить під грифом «таємно».
За всі роки правління путін «вбухав» у свою армію геть астрономічну суму — більше як трильйон (!) доларів, зазначили дописувачі порталу Faridaily. При цьому указана цифра не враховує більшість «воєнних інвестицій» після нападу на Україну.
Для розуміння масштабів: це більше за половину всього російського ВВП або ж чотири з половиною річних бюджети рф. Ще одне порівняння: один трильйон доларів — це довоєнні видатки на українську армію на 90 (!) років. Більше витрачають на армію лише дві країни — США та Китай. Ну, що сказати: у багатих росіян з клозетами на дворі — свої забаганки.
