У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Нині все більше українських воїнів потребують якісної медичної допомоги, реабілітації та протезування. Втрачену кінцівку — не відновити. Однак можна повернути захисникам і захисницям можливість ходити, бігати та жити звичайним життям із використанням допоміжного засобу реабілітації. Однак забезпечення протезом — лише старт довгого шляху. Далі розпочинається складний і багатоетапний процес, який потребує залучення лікарів, фахівців із реабілітації та протезистів. Про це надається роз’яснення на Урядовому порталі з посиланням на Міністерство охорони здоров’я.
Спочатку всі пацієнти з ампутаціями потребують хірургічного втручання. Якщо немає додаткових ускладнень, згодом починається стадія відновлення. Рубець поволі загоюється. З кукси знімаються шви. На цьому етапі особливо важливо дотримуватися нормального розпорядку дня і якісно харчуватися. Весь цей час пацієнт перебуває під наглядом лікарів.
Після ампутації кінцівки спостерігається виражений набряк кукси і прилеглих тканин. Це нормальна реакція організму на оперативне втручання. У цей період розпочинають профілактику контрактур та проводять антинабрякову терапію, яка дає результат за кілька тижнів.
Коли рубець загоївся, розпочинається допротезна реабілітація із залученням мультидисциплінарної команди фахівців. Цей процес передбачає три важливі компоненти:
- фізичні вправи для збереження амплітуди рухів у суглобах;
- проведення компресійної терапії (шляхом бинтування еластичним бинтом або за допомогою компресійної панчохи);
- масаж рубця, гігієну кукси та менеджмент фантомного болю.
Правильна компресія покращує циркуляцію крові, знижує больові відчуття та згодом — скорочує терміни адаптації кукси до протеза. Водночас відбувається відновлення рухових навичок ампутованої кінцівки. Це дає змогу підвищити компенсаторну пристосованість, можливості якої здебільшого визначаються силою й витривалістю м’язової системи. Перелік вправ визначає мультидисциплінарна реабілітаційна команда (далі — МДРК). Вона ж контролює реабілітаційний процес та відстежує ефективність втручань. Взаємодія з МДРК важлива на всіх етапах: під час формування кукси, у процесі підготовки до первинного протезування та в період навчання користуватись протезом.
Під час допротезної реабілітації лікар фізичної та реабілітаційної медицини надає пацієнту вичерпну інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації. Вибір підприємства — за пацієнтом. Для отримання протеза достатньо подати заяву через електронний кабінет Міністерства соціальної політики. А всі послуги та вироби — безоплатні для людей і повністю покриваються державним коштом.
Коли пацієнт вирішив, де буде протезуватись, починається взаємодія з протезистом: підбір конструкції виробу, обговорення можливих комплектуючих тощо.
Після виготовлення протеза настає етап протезної реабілітації та адаптації. МДРК вчить пацієнта користуватись виробом, допомагає відновити рухову активність і звикнути до протеза. Як результат — ефективна реабілітація в комплексі з якісним протезуванням дають змогу повернути пацієнта до звичного життя.
Більше інформації про реабілітацію та протезування можна знайти на сайті проєкту ProtezHub. Його експерти підготували короткі українськомовні лекції як для пацієнтів, так і для фахівців.
Всі послуги з реабілітації безоплатні для людей та повністю покриваються Національною службою здоров’я України в межах Програми медичних гарантій
Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. За двома напрямами та більше — понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу.
Залежно від важкості травми кожен пацієнт може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.
