Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
АрміяInform уже розповідала про те, що в травні-червні студентки-художниці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на території військового лікувального закладу в межах художньої практики писали портрети поранених бійців. Це була своєрідна акція увічнення образів українських воїнів, які, не шкодуючи свого життя і здоров`я, захищають Батьківщину від російського агресора.
І ось, нарешті, з «Галереєю Героїв» у Національному військово-медичному клінічному центрі можуть ознайомитись медичний персонал лікувальної установи, пацієнти, які проходять лікування, та їхні родичі.
— Приємно, що ідея провести художню практику студентів на локаціях лікувальної установи, яка народилась у стінах нашого навчального закладу, підтримало керівництво госпіталю, — зазначив на відкритті виставки перший проректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Анатолій Гуменчук. — Але це була незвична практика і неординарний мистецький проєкт. Адже нашим молодим художникам належало писати портрети воїнів, які в кровопролитних боях виборюють наше право жити у вільній і незалежній державі. І керівництво академії пишається тим, що молоді художниці з успіхом справились зі своїм завданням. Гадаю, що написані з любов’ю до наших захисників портрети займуть місце в домівках героїв, які на них зображені. А ми сподіваємось на новий етап започаткованої мистецької акції.
Завдяки воїнам, зображеним на портретах, їхнім побратимам, які стримують ворога на фронті, студенти мають можливість вчитися, а викладачі — навчати. Про це із вдячністю на адресу українських захисників говорили виконувач обов’язків декана факультету образотворчого мистецтва та реставрації, заслужений художник України Ігор Мельничук та старший викладач кафедри живопису та композиції, заслужений діяч мистецтв України Марина Соченко. До речі, один із синів Марини Петрівни нині перебуває в районі бойових дій.
Завітали на відкриття виставки й студентки-художниці та герої їхніх робіт. Хтось із поранених бійців проходить повторний етап лікування, а хтось готується до протезування, як-от бойовий медик 110-ї механізованої бригади Богдан.
— Дуже задоволений своїм портретом, який виконала Марта Діденко, — ділиться враженнями Богдан. — Вона напрочуд дуже точно відтворила мій характер, настрій. Часто бачив, як вуличні художники малюють людей, але ніколи не думав, що теж колись буду мати такий класний портрет. Ми з Мартою навіть подружились, обмінялися номерами телефонів, переписуємось. Дивлюсь на портрет — і наче в дзеркалі себе бачу (усміхається).
У розмові керівники мистецької академії не приховували, що відчували хвилювання за студенток: чи зможуть вони знайти спільну мову з пораненими бійцями, чи не виникне якихось проблем, та й взагалі — чи захочуть хлопці позувати. Але все вийшло добре. Поранені пацієнти госпіталю навіть записувались у чергу, аби потрапити на мистецький сеанс.
— На першій зустрічі з героєм своєї роботи я звертала увагу на психологічний стан хлопця, намагалась не перевантажувати його під час позування, — розповіла художниця Марина Марусь. — Доволі легко налагодила контакт, у процесі роботи жартували. До того ж його підбадьорювали інші хлопці, які проходили тут лікування. Тобто атмосфера була приємною.
— Мені з моїм героєм пощастило, що людина була доволі відкритою, — приєднується до розмови Єлизавета Ільченко. — У процесі написання портрета я дізналася обставини його поранення, як відбувалась евакуація з поля бою під Бахмутом. А ще з’ясувала, що у військових превалює чорний гумор, самоіронія і легкий тролінг. У такий спосіб, виявляється, вони підтримують один одного.
— Взагалі, участь у цьому проєкті принесла задоволення, — наголосила Марина. — Можливо, ми не змогли допомогти хлопцям психологічно, але, гадаю, що вони відчули увагу до себе. А така підтримка важлива. Тож приємно, що цей проєкт їм сподобався і було багато охочих позувати, та ми мали завдання ще й в іншій лікувальній установі.
Під час розмови з дівчатами на візку під’їхав герой роботи Єлизавети Ільченко Дмитро Іванчук, старший навідник гранатомета з 93-ї окремої механізованої бригади. Він подякував художниці за портрет і запевнив, що знайде для нього вдома почесне місце.
За словами організаторів «Галереї Героїв», після демонстрації в головній військовій лікувальній установі вона переміститься до Міністерства культури та інформаційної політики України.
Фото автора
