Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Про це розповіла в ході круглого стола в Military Media Center на тему «Психологічне відновлення військовослужбовців: як працює система та як вдосконалюється» офіцер відділу психологічного супроводу управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ Альона Сидоренко.
Перший рівень — це коли військовослужбовці перебувають на передовій лінії бойових дій, це самодопомога та взаємодопомога, якій військових навчають безпосередньо перед тим, як вони потрапляють до війська, тобто в навчальних центрах. Крім того, при проведенні бойової підготовки психологи військових частин навчають, як надати першу психологічну допомогу.
— В окопах немає психологів, вони зазвичай перебувають на другій лінії або виїжджають до підрозділів тільки в тому випадку, коли є можливість і там немає небезпеки для життя. Тому вони надають психологічну допомогу вже на другому рівні, тобто розгортаються пункти психологічної допомоги у підрозділах поблизу медичних пунктів і там працюють психологи, — уточнила Альона Сидоренко.
Протягом приблизно трьох діб у пунктах психологічної допомоги перебувають військовослужбовці, які не впоралися з психологічними реакціями, що можуть відбуватися під час травматичних подій в ході виконання бойових завдань. Якщо протягом трьох днів не відбулося покращення, тоді психологи рекомендують направити таких військовослужбовців на консультацію до клінічних госпіталів. Там уже психіатри можуть визначити стан військового, з’ясувати, чи є психічні розлади, і тоді він або направляється на стаціонарне лікування, або, якщо психіатричного статусу немає, повертається до військової частини.
— Тут підключається третій рівень надання психологічно допомоги — це установи поблизу лінії бойових дій, за 200-300 км. Наприклад, санаторії, які працюють за спонсорські кошти чи від державних обладміністрацій, які надають приміщення і послуги військовослужбовцям. У таких установах також надають допомогу військові психологи. Протягом тижня військовослужбовці проходять там стабілізацію, розвантаження, відновлення і потім повертаються на передову для виконання службових обов’язків, — пояснила офіцер Головного управління МПЗ.
Четвертий рівень — це коли підрозділи виводяться з районів ведення бойових дій на безпечніші території і там відбуваються заходи з декомпресії. Протягом 3–7 діб одразу після виведення підрозділу із зони бойових дій з підрозділом працюють групи психологів, сформовані при управліннях видів. Також до роботи у таких заходах залучаються громадські організації, де є підготовлені психологи, які з 2014 року працюють з військовими або які були демобілізовані і працюють у межах наказів, якими визначено порядок проведення заходів з психологічної декомпресії. У ході таких заходів виявляється група людей, які потребують більш тривалої реабілітації, їх перенаправляють до центру реабілітації «Лісова Поляна», з яким підписано меморандум у вересні минулого року. За словами Альони Сидоренко, близько 3000 військовослужбовців ЗСУ пройшли медичну і психологічну реабілітацію у цьому центрі.
— Ми більше схильні називати це відновленням, а не реабілітацією, бо військовослужбовці, які отримали таку психологічну допомогу, повертаються до виконання бойових завдань. Більш глибинна реабілітація проходитиме після демобілізації або після війни, — зазначила вона.
Невдовзі ці чотири рівні надання психологічної допомоги буде затверджено відповідним наказом.
