«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Сержант Володимир із Сумщини на псевдо «Моряк» до 2014 року проходив службу в лавах Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Служив на фрегаті «Гетьман Сагайдачний», а згодом у береговій охороні в місті Севастополь. Сьогодні герой нашої розповіді захищає Україну в одному з підрозділів територіальної оборони Сумщини.
— Під час служби в Криму не з чуток відчув усю продажність проросійського населення, — розповідає Володимир про свій досвід спілкування з деякими кримчанами. — Інколи доходило до того, що в крамниці питали: «Де ти служиш?», а коли чули відповідь, що служиш Україні, відмовляли у продажу продуктів. Говорячи при цьому, що незабаром тут буде росія.
Проте Володимир констатує, що хоча росіяни й поводилися у Криму як господарі, але там було й багато проукраїнськи налаштованих громадян. Зокрема — кримські татари.
— Якби не вони (кримські татари. — Ред.), то мою частину у 2014 році «вежлівиє человечкі» заморили б голодом. Уже тоді було зрозуміло, що конфлікту між Україною та росією не уникнути.

За деякий час його думки справдилися.
— У 2015 році повернувся до лав ЗС України. У складі окремої механізованої бригади імені короля Данила обороняли позиції у населеному пункті Світличне Луганської області, потім перемістилися у Кримське, — каже Володимир про своє повернення до Збройних Сил під час проведення АТО.
Після демобілізації «Моряк» повернувся додому, де одружився та зайнявся вихованням майбутніх чемпіонів із важкої атлетики.
Після початку широкомасштабної агресії росії Володимир вирушив до місцевого центру комплектування, де його з групою мобілізованих військовослужбовців направили до окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
— Рухаючись до пункту призначення, ми дізналися, що місто, у якому розташовано підрозділ, перебуває в оточенні ворожих військ. Нас розвернули та направили до іншої військової частини, — пригадує минулорічні події Володимир. — Так я потрапив до лав територіальної оборони Сумщини, де прохожу службу й до тепер.
— Коли ця війна закінчиться, обов’язково повернуся до тренерської роботи. Це ж наша з батьком сімейна справа, — каже Володимир.
«Моряк» з усмішкою пригадує свою довоєнну роботу та констатує, що з дітьми інколи важче працювати, аніж з військовими.
— Після перемоги обов’язково прогуляюся по мису Фіолент у нашому Криму, — стверджує «Моряк». — Зайду до своєї частини. Зустріну тих, кому потрібно передати привіт.
Фото автора та з відкритих джерел
@armyinformcomua
Держава гарантує визволеним з полону воїнам одноразову виплату 100 тис, щорічну допомогу за роки в полоні, 90 днів оплачуваної відпустки, лікування й соцзахист.
З поліпшенням погодних умов ворог суттєво посилив на Оріхівському напрямку застосування ударних та розвідувальних БПЛА типу «крило».
Упродовж близько двох тижнів окупанти не застосовують техніки під час штурмів на Гуляйпільському напрямку.
Підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника 11-го та у ніч на 12 березня.
СБУ затримала чоловіка на гарячому, коли він заклав саморобну бомбу біля кав’ярні в центральному парку, а потім намагався втекти з місця події.
Наступальні дії на Олександрівському напрямку здійснили неочікувано для ворога та з мінімальними втратами, оскільки зробили все для збереження життя бійців.
Інженер відділу ремонту засобів вимірювальної техніки, військовослужбовець
від 28000 до 30000 грн
Харків
Метрологічний центр військових еталонів ЗСУ
Стрілець-зенітник (128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада)
від 24000 до 124000 грн
Мукачеве, Закарпатська область
Механік-водій, військовослужбовець у ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…