Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
В Укрінформі презентували книгу «Україна: журналісти на передовій». Видання присвячене майстрам слова, які стали до оборони нашої держави як на інформаційному фронті, так і на полі бою. Особливістю книги є те, що журналісти виступають в ній у двох іпостасях — як автори і як герої оповідей.
Книга містить понад 60 нарисів, об’єднаних у шести розділах, перший з яких — «На передньому краю» оповідає про військових журналістів, які служать у Збройних Силах України. Серед них — нарис про нашого колегу Владислава Волошина, який бачив на власні очі та описував понад десять воєн, а коли у 2014-му розпочиналася ця війна — брав участь у створенні пресцентру АТО, часто бував у відрядженнях на передовій, а нині продовжує документувати опір українців широкомасштабному вторгненню.
Під однією палітуркою зібрані матеріали різних жанрів: репортажі, інтерв’ю, нариси, огляди, а також фотографії та документи. Це живі свідчення очевидців з місця подій і враження безпосередніх учасників бойових дій, досвід волонтерської роботи та інформаційного спротиву.
У книзі також відгуки про інші видання, що описують перебіг широкомасштабного вторгнення, і вірші журналістів-поетів, написані після 24 лютого 2022 року.
Видання стало свого роду продовженням книжки, що побачила світ на початку 2022 року — «Журналісти на війні», упорядником якої є голова Київської організації НСЖУ Михайло Сорока. Там є розповіді про події російсько-української війни, починаючи з 2014 року. Михайло Михайлович, який був ведучим презентації книги «Україна: журналісти на передовій», анонсував початок роботи над «третім томом», який, переконаний, опише вже нашу Перемогу.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко у своєму виступі зазначив, що вже 59 українських журналістів загинули на війні, зокрема 14 — під час виконання професійних обов’язків. Один із розділів книги називається «Пам’ять». У ньому нариси-спомини про загиблих колег і друзів — Миколу Кравченка, Олександра Кузенкова, Олексія Чубашева, Максима Левіна, Ірину Цвілу, Павла Лі, Дмитра Шиповського. А також матеріал нашої колеги Ольги Мосьондз про офіцера телерадіостудії «Бриз» Дмитра Лабуткіна. Присутні вшанували полеглих хвилиною мовчання…
Про те, як у воєнний час відбувався збір матеріалів та підготовка до друку, присутнім розповіли співупорядники книжки — Алла Малієнко, заступник голови Київської організації НСЖУ та Юрій Бондар, завідувач кафедри соціальних комунікацій Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Військовий журналіст полковник Сергій Кузьмін та завідувач кафедри військової журналістики ВІКНУ полковник Олексій Позняков поділилися досвідом співпраці військових і цивільних журналістів під час російсько-української війни.
Редактор Іванківської районної газети «Трибуна праці» на Київщині Павло Смовж, ексредактор газети «Донеччина» Ігор Зоц, професор кафедри соціальних комунікацій Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Чекмишев і кандидатка філологічних наук Галина Дацюк розповіли про власний досвід на війні та свої нариси, що увійшли до книги.
Звісно, презентоване видання не претендує на вичерпність — надто широкою є журналістська палітра воюючої України. Однак у цій книзі зібрано великий масив конкретних фактів, що стануть у пригоді майбутнім дослідникам російсько-української війни та, можливо, тим, хто буде визначати міру покарання воєнним злочинцям на трибуналі. Тому під кожною публікацією зафіксовано час її підготовки. Завданням усіх українських журналістів сьогодні є фіксація злочинів країни-агресора, перемога над дезінформацією і фейками ворожих пропагандистів. Адже журналісти, як ніхто інший, знають, що війна ведеться не лише за територію, а й за людські душі. І Перемога неодмінно чекає на нас на обох цих фронтах!
Фото Дмитра Юрченка
