Про одну з моделей повітряних суден, що були перетворені на брухт на ворожих летовищах у перший день нинішнього літа, — літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50,…
Сучасна міжнародна підтримка України в протидії російському вторгненню має в основі здатність розбудовувати союзи з іншими державами. Безумовно, що прагнення нашої країни стати членом ЄС і НАТО є головною метою зовнішньої політики. Разом з тим упродовж минулих років відбулося формування малих союзів, які сприяли активізації діалогу на регіональному рівні. Тому поглянемо на те, як саме малі союзи посилюють позиції України в Європі та світі.
Формування та підтримання союзів між державами є серед головних завдань зовнішньої політики. Для України альянси означають можливість інтеграції, насамперед у сфері безпеки та оборони через російську збройну агресію, яка триває з 2014 року. Відтак не можна відкидати значення малих союзів як ознаки роботи української дипломатії.
Малими союзами України нині є:
Історія малих союзів України почалася з Люблінського трикутника. Влітку 2020 року про це було оголошено на зустрічі міністрів закордонних справ України, Польщі та Литви. Три країни, які мають спільну історію, тепер почали більше інтегруватися на регіональному рівні.
Прагнення вступу до Євросоюзу об’єднало Україну, Республіку Молдова та Грузію в Асоційоване тріо, створене в травні 2021 року. Вищезгадані держави свого часу підписали Угоду про Асоціацію з ЄС. Однак Грузія не отримала кандидатського статусу на противагу Республіці Молдова та України в червні 2022 року. Але Асоційоване Тріо це не так про велику політику, як посилення комунікації між представниками громадянських суспільств, які сприяють реформуванню держав.
Буквально напередодні широкомасштабного вторгнення рф в Україну автор цих рядків написав текст про особливості безпекових союзів у сучасному світі. Там було зазначено, що нині відбувається руйнація альянсів у традиційному розумінні. Визначальним фактором створення союзів стало геополітичне протистояння Вашингтону та Пекіну, а російсько-китайська співпраця прагне знищити світопорядок, де лідерство в Заходу.
росія почала широкомасштабне вторгнення в Україну, Україна подала заявки на вступ в ЄС і НАТО, Захід об’єднався на тлі безпекових загроз з боку росії, почалася активізація дипломатії країн Західної Європи в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Недержавний аналітичний центр Рада зовнішньої політики «Українська призма» провів дослідження про значення малих союзів для України. 12 квітня відбулася презентація аналітичного документа, куди було запрошено також кореспондента АрміяInform.
Малі союзи підтвердили своє значення в посиленні співпраці України на двосторонньому та тристоронньому рівні. Але кожен з альянсів має певну стратегічну мету. Тому для ефективності співробітництва України з союзниками потрібно враховувати пріоритети.
Безперечно, вступ України до ЄС і НАТО є пріоритетом. Щоправда, як зазначив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук: «всередині ЄС є багато союзів, наприклад, Франція та Німеччина, Веймарський трикутник. Коли Україна вступить до ЄС, то буде гарно підготовлена до співпраці з різними країнами, що туди входять».
Директор програми європейських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Михайло Драпак розповів про витоки та еволюцію малих альянсів України.
«У 2021 році було затверджено Стратегію зовнішньополітичної діяльності України. Там було вказано про значення малих союзів. Варто говорити про розвиток тристоронньої співпраці України, Польщі та Литви. Україна та Туреччина мають формат Квадриги (створений 2020 року. — Ред.). Це новий механізм співпраці, де в основі є консультації на рівні міністрів оборони та закордонних справ», — відзначив Михайло Драпак.
Директор Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак наголосив, що «Туреччина є нашим гібридним партнером. З одного боку вони активно торгують з росією, а з іншого надають підтримку Україні. Щодо мирної ініціативи для російсько-української війни, то вони не готові до цього. Турки є мостом. Є певні аспекти, де Туреччина відіграє ключову роль — українські військовополонені та Зернова ініціатива».
Проєктна координаторка Фонду Фрідріха Еберта в Україні Марія Коваль-Гончар навела результати опитувань щодо обізнаності громадян 7 країн Центральної Європи про малі союзи. Так ось найбільш відомим форматом виявився союз Британія-Польща-Україна.
Своєю чергою 25 % українців сказали, що знають про цей формат тристоронньої співпраці. Про Люблінський трикутник дані по Україні — 14 % знають про такий союз. А 50 % висловили інтерес дізнатися більше про співробітництво в рамках союзу Молдова-Румунія-Україна.
Під час візиту міністра закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс у лютому 2022 року до Києва було оголошено про створення британсько-польсько-українського союзу. Новий альянс має на меті посилити співробітництво 3 країн у сфері економіки та безпеки. Щоправда за цей час ще не створено відповідних спільних органів чи інституцій об’єднання 3 держав.
Але варто нагадати, що Велика Британія та Польща є серед ключових союзників України з надання військової, гуманітарної та фінансової підтримки. І цей союз можливо розширити на країни Балтії та скандинавські країни, який в майбутньому може перетворитися на тіснішу співпрацю Північної та Східної Європи.
Вся справа в тому, що Британія має Об’єднаний Експедиційний Корпус, який координує армії країн Північної Європи. До того ж британські війська дислоковані на території Естонії як частина мультинаціональної бойової групи НАТО. А для України об’єднання зусиль в оборонній сфері з країнами східного флангу Альянсу це важливий елемент безпеки в протидії російським окупантам.
Нині можна казати про спільні зусилля аналітиків Британії, Польщі та України щодо формування єдиного порядку денного. Так, Рада зовнішньої політики «Українська призма», Польський інститут міжнародних відносин та Рада Геостратегії почали співпрацю. Вже було проведено дискусію у Варшаві, очікується наступна в Лондоні. Представники аналітичних центрів працюють над порадами політикам щодо співробітництва за конкретними напрямами: безпека, економіка, оборона, інфраструктура.
У вересні 2022 року в Одесі було створено союз Румунії, Республіки Молдова та України. Як розповів Михайло Драпак: «насамперед мова йде про енергетичну безпеку. Було погоджено про постійні зустрічі на тристоронньому рівні. Цього року очікується наступний саміт».
Як підсумок скажемо, що малі союзи це основа майбутньої інтеграції України до ЄС і НАТО. Створюючи міцний фундамент на двосторонньому, тристоронньому рівні, наша держава засвідчує себе як міцного партнера та союзника.
@armyinformcomua
Агентів оперативно-бойової групи російського гру, які підірвали автомобіль з військовослужбовцем ЗСУ влітку 2024 року, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Спроба російського окупанта збити український FPV-дрон з автомата завершилася для нього фатально: як зазначили у 152-й омбр.
На Покровському напрямку пілоти бригади «Червона Калина» завдяки новим далекобійним дронам «ДАРТС» завдають неочікуваних ударів по тилах, логістиці та зброї окупантів.
Координаційний штаб спільно з громадським рухом «Жіноча Сила України» та за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста розробили спеціальний буклет-навігатор для родин військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні.
Провести 45 діб на «нулі», отримати поранення і гасити палаючий бліндаж під ворожим вогнем з 20 метрів — це лише частина випробувань, які витримав нацгвардієць Іван на Покровському напрямку, утримуючи позицію удвох з побратимом.
Кремлівська пропаганда розповсюдила новий фейк про нібито відмову у виплаті компенсацій родинам загиблих українських військовослужбовців через «неможливість встановити обставини смерті».
від 21000 до 125000 грн
Червоноград
63 окремий батальйон 103 ОБр Сил ТрО
від 22000 до 120000 грн
Київ
412 окремий батальйон безпілотних систем 101 окремої бригади охорони Генерального Штабу ЗСУ
від 21000 до 50000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
від 25000 до 65000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
Про одну з моделей повітряних суден, що були перетворені на брухт на ворожих летовищах у перший день нинішнього літа, — літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50,…