Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У столиці України відбулась презентація аналітичного звіту «Міжсекторальна співпраця: уроки на шляху до стійкого суспільства». Це результат спільної роботи Естонії та України, а саме: програми «Стійка Україна» від Міжнародного центру оборони та безпеки. Під час події було обговорено, як саме українська нація показала свою стійкість за умов широкомасштабного вторгнення рф. Кореспонденти АрміяInform відвідали презентацію та розповідають ключові моменти дискусії.
Почнемо з того, що поняття «стійкості» (resilience), яке є центральним у дослідженні, знайшло нове дихання в НАТО. Після початку російської агресії проти України у 2014 році в Північноатлантичному альянсі переглянули сутність безпекових загроз. Відтак на саміті НАТО в Альянсі у Варшаві у 2016 році було затверджено 7 вимог щодо готовності цивільних громадян до опору під час бойових дій.
Це такі вимоги:
- здатність впоратися з масовими втратами;
- стійкі енергетичні поставки;
- гарантія безперервної роботи урядових структур та критичних урядових послуг;
- стійкі цивільні транспортні системи;
- здатність ефективно впоратися з неконтрольованим рухом населення;
- стійкі харчові та водні ресурси;
- стійкі цивільні системи комунікації.
Тому питання стійкості є одним з головних у діалозі між владою та суспільством під час війни та надзвичайних ситуацій. Естонські колеги запропонували вивчити більш детально українське суспільство на предмет стійкості до безпекових загроз.
Як зазначили організатори, Програма «Стійка Україна» була створена у 2016 році Міжнародним центром оборони та безпеки (Естонія) за сприяння Посольства США в Україні. Як бачимо, програму було розпочато ще 7 років тому. У 2021 році в рамках проєкту «Посилення стійкості України шляхом розвитку регіонального досвіду з питань безпеки» почали вивчати вже, як на місцевому рівні триває співпраця влади, силових структур та громадянського суспільства.
Фактично у переддень великої війни було проведено перші міжсекторальні симуляційні кризові тренування. Останні (до широкомасштабного вторгнення рф) відбулися в Сумах та Дніпрі. Тоді було зібрано представників місцевої влади, ДСНС, МВС, військових, громадянського суспільства, журналістів, та інших, щоб обговорити різні сценарії розвитку подій.
Спецкор АрміяInform у січні 2022 року мав змогу поспілкуватися в Сумах з естонськими високопосадовцями, які приїхали на тренування.
читайте також:
Але події після 24 лютого 2022 року показали стійкість українців не в теорії, а на практиці. І це відзначили також і поважні гості під час своїх виступів на презентації аналітичного звіту 28 березня в Києві.
Українці є прикладом стійкості
Заступник голови місії Естонської Республіки в Україні Марґус Герінг наголосив наступне: «Українці є прикладом стійкості. Приємно, що понад 6 років естонські експерти допомагають стати сильнішими. Проєкт «Стійка Україна» допоміг посилити протидію гібридним загрозам, кіберзагрозам та дезінформаційним кампаніям.
Українці мають ціннісний досвід, який має бути вивчений, проаналізований та врахований на практиці. Естонія зробила багато для підтримки України. Це військова, гуманітарна, політична підтримка України на міжнародній арені».
Заступник Координатора програм допомоги Посольства США в Україні Юен МакДугалл розповів, що «кроссекторальні навчання переслідували 2 мети: негайна відповідь на кризу та довготермінова робота щодо співпраці різних українських установ та суспільства».
Директор Міжнародного центру оборони та безпеки Індрек Каннік наголосив на героїзмі українців: «У 2016 році стійкість не була гарячою темою як зараз. Ми вчилися разом з вами. Україна показали надзвичайну стійкість минулого року та до цього від початку російської агресії. Ви зробили набагато краще, ніж ми очікували».
читайте також:
Голова парламентської групи дружби Естонія — Україна, ментор міжсекторальних тренувань-симуляцій Маті Райдма: «Всього було проведено 8 навчань. Ми маємо відмінних тренерів з українського боку та ми продовжуємо будувати українську стійкість».
Понад 7 тисяч осіб стали учасниками тренувань стійкості
Директор програми «Стійка Україна» Дмитро Теперік: «Стійкість дуже пов’язана з думкою, як вона формується в голові. Почали з дослідження мотивації волонтерів безпеки. А потім ми вирішили сфокусувати фінальний етап на практичній складовій. Основна мотивація була пов’язана з людьми. Понад 7 тисяч осіб стали учасниками наших тренувань. Ми вивчили багато від українських друзів».
Основні результати дослідження:
- 73 % учасників тренувань від програми «Стійка Україна», які відбулися в регіонах, оптимістично або дуже оптимістично оцінюють майбутнє України;
- 57 % учасників оцінюють можливості на самореалізацію під час війни як позитивні та дуже позитивні;
- 47 % відчувають сильний і дуже сильний стрес;
- 59 % учасників додатково навчаються раз на пів року й частіше.
Як бачимо, критично важливою є співпраця між різними установами та взагалі комунікація та координація дій. Під час війни це рятує життя та допомагає ефективно бити російських окупантів. Тому навчання впродовж життя це те, що має бути постійно з нами.
читайте також:
Саме на довірі та комунікації Суми змогли вистояти з початку широкомаштабного вторгнення рф
Кандидат політичних наук, керівник Центру досліджень регіональної безпеки при Сумському державному університеті Микола Назаров, який свого часу був організатором проведення тренувань у Сумах, розповів про стійкість у його регіоні.
«У січні минулого року ми об’єднали зусилля територіальної оборони, влади, правоохоронних органів, журналістів, щоб обговорити можливі сценарії розвитку. Всі учасники навчань сказали, що є цінність такого формату навчання». Як стверджує Микола Назаров, коли в перші дні великої війни були проблеми з управлінням у регіоні через масштабний розмах війни, то «саме на довірі та комунікації Суми змогли вистояти».
До Києва було запрошено інших учасників тренувань з різних регіонів України. 2022-й показав, що стійкість — це про українців. І лише з партнерами та союзниками ми можемо перемогти агресора, попередньо об’єднавшись між собою.
Фото Ольги Мосьондз
