ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Аби бути стійким до загроз, Ви повинні знати про них, а також про наявні можливості — Дмитро Теперік

Прочитаєте за: 8 хв. 21 Січня 2022, 11:55 6

Питання національної стійкості до гібридних загроз є серед ключових завдань України за умов російської збройної агресії проти нашої держави, яка триває вже 8 рік. Нещодавно розпочалося активне розгортання сил територіальної оборони на регіональному рівні. Задля ефективної роботи необхідно враховувати й іноземний досвід у цьому питання, зокрема країн Балтії. Про особливості естонської тероборони та двостороннє співробітництво між Естонією та Україною з питань національної безпеки кореспонденту АрміяInform розповів виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки, керівник програми «Стійка Україна» Дмитро Теперік.

— Як був заснований проєкт «Стійка Україна»? Яка його поточна діяльність?

— «Стійка Україна» — програма співпраці з розвитку, яка реалізується Міжнародним центром оборони та безпеки з 2016 року. 6 років поспіль ми займаємося розробкою цієї програми за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

Упродовж 6 років наша команда експертів розробляла та тестувала стандарти для вимірювання та посилення національної стійкості в Україні та практикувала ці речі на місцевому рівні. Ми звертаємо увагу на різні характеристики, аспекти та показники стійкості на регіональному рівні в Україні. Звичайно, особлива роль приділяється мешканцям Півдня та Сходу України.

Хочу відзначити, що наша команда експертів справді естонсько-українська. Наша головна мета — об’єднати естонську та українську експертизу не лише для обміну, а й для накопичення спільного досвіду. Мати спільні дослідницькі програми та інші заходи.

Накопичений естонсько-українською командою досвід згодом широко використовувався для проведення різноманітних досліджень. Усі вони видані українською та англійською мовами. Наш досвід був використаний під час організації заходів, зокрема навчань різних цільових груп у регіонах України.

Довгострокові результати нашої діяльності відображені в різних продуктах, наприклад онлайн-курсі з цифрової грамотності, комунікацій та інформаційної безпеки. Цей курс було розроблено українською мовою, і він є доступним безоплатно для навчання практичним навичкам кібербезпеки.

Програма «Стійка Україна» має 4 основних напрямки. Перший з них є аналітичним, де якісні та кількісні прикладні дослідження з питань безпеки та стійкості суспільства до гібридних загроз. А також співпраця із зацікавленими сторонами є дуже важливим напрямом нашої роботи.

У жовтні 2021 року ми зустрілися з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним. Генштаб поінформував його та естонських партнерів про стійкість на Сході України. Подібна співпраця — це дуже важливий внесок у формування політики в Україні з питань безпеки та оборони.

Іншим напрямком є ​​роз’яснювальна робота. Тому ми організовуємо різноманітні заходи, семінари та навчальні поїздки з України до Естонії для обговорення та навчання, яким чином покращити стійкість суспільства. Також це стосується покращення знань та навичок щодо стійкості для таких груп населення: чиновники, громадські активісти, військовослужбовці, поліцейські та журналісти у регіонах України.

Третій напрямок — це залучення громадськості для створення можливостей, щоб забезпечити платформи для професійних мереж та міжгалузевих тренувань. Це дуже цікавий напрямок, адже ми збираємося незабаром організувати симуляційні навчання за сценаріями в Україні для підвищення стійкості до безпекових загроз. Також будуть консультації експертів з питань стійкості в різних громадах.

Перша серія навчань розпочнеться у січні у 8 містах: Харків, Суми, Дніпро, Запоріжжя, Маріуполь, Херсон, Миколаїв та Одеса. Будуть різні сценарії та залучення правоохоронних органів, Збройних Сил України, а також представників місцевої влади й медіаекспертів.

І останнє, але не менш важливе — ми зосереджуємось на адвокації. У рамках цього напряму ми обговорюємо рекомендації національних та міжнародних політиків, впливових аналітиків. Ці документи стосуються підтримки поточних реформ у рамках стійкості.

В основному ми знаємо різні слабкі та сильні сторони та інтереси наших партнерів, які надають допомогу Україні. Від імені Міністерства закордонних справ Естонії ми можемо звертатися до наших іноземних партнерів у рамках ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій і відстоювати там українські інтереси. Тому що для Естонії відкриті деякі можливості, які зараз для України поки що закриті. Тому наш спільний інтерес полягає в тому, щоб Україна стала членом Європейського Союзу та НАТО.

— 1 січня 2022 року вступив у дію Закон «Про основи національного спротиву» та розпочалося формування тероборони в українських регіонах. Яким бачите розвиток української територіальної оборони та інші заходи щодо підвищення регіональної стійкості?

— Хочу підтвердити, що певний досвід Естонії вже впроваджено в територіальну оборону України. Триває практична співпраця між Лігою оборони Естонії та деякими територіальними підрозділами, які залучені в Маріуполі, а також у Херсонській області.

Нагадаю, що Естонія має територіальну оборону переважно як добровольчі сили. Ці військові утворення є частиною Естонської оборонної ліги — парамілітарної організації, заснованої на волонтерських засадах.

Активні члени суспільства, які хотіли б зробити свій внесок у оборону та безпеку, долучаються до лав Естонської оборонної Ліги на місцях. Йдеться про територіальну оборону, кібербезпеку та інші аспекти національної безпеки.

Україна нині активно вивчає досвід у естонців, литовців чи поляків, як організовувати територіальну оборону. І в українських громадян є велика мотивація захищати країну.

З соціологічних опитувань та даних, які ми нещодавно провели у вищезгаданих 8 українських містах, я знаю, що бажання захищати Україну є надзвичайно сильним. Звичайно існують певні регіональні відмінності, але в цілому ця воля захищати країну присутня як ніколи.

Територіальна оборона є однією з ключових елементів національної безпеки — до чого можуть долучитися громадяни України на місцях. Мова йде про захист свого дому, свого регіону, свого міста, своєї громади. Це означає, що мотивація вступати до лав тероборони набагато сильніша, ніж просто захист країни.

Для регіонів, що межують з Росією, та регіонів поблизу окупованих територій, для забезпечення практичної безпеки територіальна оборона дуже важлива.

— Яка роль комунікації у цій справі Міністерства оборони та громадянського суспільства, зважаючи на естонський досвід у цьому аспекті?

— В Естонії це все організовано на рівні регіональних одиниць. По суті, коли хтось хоче вступити до підрозділу територіальної оборони — це справа виключно між цією особою та цим підрозділом. Люди можуть легко подати заявку, обґрунтувавши наступні речі — чому вони прагнуть бути членом цієї територіальної одиниці, який внесок можуть зробити та яка підготовка їм для цього потрібна.

В Естонії є 15 підрозділів територіальної оборони, і кожен підрозділ відповідає за комунікації на місцях. Роль Міністерства оборони Естонії якраз полягає в тому, щоб керувати видатками на оборону, тобто надавати ресурси.

Отже, з точки зору комунікації, тероборона є децентралізованою. Багато речей делеговано підрозділам та його військовим.

— Як наразі в Естонії бачать стійкість до загроз різного рівня?

— Ми доклали значних зусиль для напрацювання національної стійкості. Водночас дуже добре мати спільне розуміння того — про що ми говоримо всередині НАТО.

Можливо, деякі союзники кращі в економічних елементах своєї стійкості та енергетичних тем. Але деякі з них мають більш позитивні показники щодо соціального та психологічного виміру стійкості.

Я думаю, що в Естонії ми досягли значного прогресу з точки зору стійкості суспільства. Але деякі прогалини все ще є, а деяких ми вже позбавилися. У кожній країні вони присутні. Загалом я вважаю, що ми більш стійкі, ніж 6 років тому, коли було затверджено на рівні Північноатлантичного альянсу вимоги до стійкості.

На саміті НАТО у Варшаві 2016 року було затверджено базові вимоги до стійкості, тобто готовності цивільного населення до опору під час бойових дій. Усього було напрацьовано 7 вимог: стійкі енергетичні поставки; гарантія безперервної роботи урядових структур та критичних урядових послуг; здатність ефективно справлятися з неконтрольованим рухом населення; стійкі харчові та водні ресурси; стійкі цивільні транспортні системи; здатність справлятися з масовими втратами; стійкі цивільні системи комунікації.

Однією з причин цього, звичайно, є краще розуміння безпекових загроз. Загалом наше суспільство більш поінформоване про гібридні загрози, зокрема інформаційного характеру. Як ми розуміємо, безпека стосується не лише міжнародних питань, але й внутрішніх.

Пандемія коронавірусу вразила стійкість у багатьох країнах, включаючи Естонію. Ми маємо певний негативний вплив на стійкість суспільства через наслідки цієї пандемії, які полягають у поляризації різних суспільних груп.

Від нас самих залежить відновлення довіри між різними групами суспільства. Також необхідно підвищити довіру до експертних знань і до науки загалом. Знову ж таки, це велика національна відповідальність, тому що всім однаково кидають виклик загрози як внутрішні (коронавірус), так і зовнішні (Росія).

— Естонія була серед перших жертв російських кібератак у 2007 році. Відтоді саме Естонія стала прикладом держави, яка вкладає істотні ресурси в диджиталізацію та покращення кібербезпеки. Якою мірою нині кібербезпека є важливою складовою стійкості країни?

— На відміну від 2007 року, тепер ситуація зовсім інша. Розуміння краще. Кіберпростір всюди. Багато цифрових послуг є дуже важливими для повсякденного життя та економіки.

Кіберпростір повинен бути захищений з боку держави. Отже, це частина національної безпеки. Тому для того, щоб наше суспільство було стійким, ми також повинні приділяти увагу всім кіберпитанням, включаючи кіберінфраструктуру. Наразі мова йде лише про дані, але насамперед й про надійність кіберінфраструктури.

Другим елементом кібербезпеки є люди. Все починається з кібергігієни чи кіберграмотності. Усі навички та знання нині важливі для громадян, тому що всі ми фактично мешкаємо в Інтернеті.

Третій елемент — співпраця та обмін інформацією між країнами. Кіберпростір не має кордонів — ось чому багато демократичних країн діляться інформацією про кіберінциденти. Це робиться для того, щоб захистити наші дані, гроші та інші ресурси.

Настав час знову говорити про те, як ми можемо захистити себе з точки зору кіберпростору. Деякі країни мають можливість придбати хоча б кіберінструменти для захисту від таких держав, як Росія чи Китай.

— Як це бути стійким, на Ваш погляд?

— Ви повинні знати загрози, які поблизу Вас, та можливості, які можете використати, щоб бути стійким до них. Знання та навички захистять вас від того, що ви точно знаєте, та що ви повинні робити, а також які загрози та ризики на вас чекають. Усвідомлювати загрози вкрай необхідно, щоб бути стійкими. А друга важлива річ — це знати, що і як робити. Проактивна позиція призводить до стійкості, а пасивна — ні.

10

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook