Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
35-річний Стас Рибін із селища великогривське, яке розташоване за три години їзди від омська, в перший же день часткової мобілізації «по зову сердца» явився у військкомат. Як не вмовляла мати свого «патріота» не робити дурниць, нічого в неї не вийшло. «Поїду на Донбас відновлювати “справедливість”», — буркнув старенькій синок.
Довелось батькам «борцуна за справедливість» навіть останню корову продати за 32 тисячі дерев’яних, аби зібрати його на війну. Купили синочку спальник, спорядження, берці, термобілизну, рацію й багато-багато ліків.
Та, як повідомляє інформаційний ресурс «Нова вкладка», сповна скористатися всім цим майном рашисту не вдалося. На його біду до тренувального табору командувати ротою прибув відставний майор, який добре знався на солдафонщині. Отже, з перших днів новоспечений старий командир встановив свої порядки. А ще змушував мобілізованих ледь не щодня переїжджати з однієї казарми до іншої з обов’язковим шикуванням на плацу. Ось тут і найшла коса на камінь. Мобілізованому Стасу не до душі прийшовся стиль командування майора і якось вранці розгніваний сержант з криком «Вб’ю!» жбурнув командира похилого віку на ліжко й приставив до горлянки мисливський ніж.
Утримуючи майора за горло, розлючений «патріот» нібито здійснив кілька рухів ножем, імітуючи удари до серця. Відповідно до матеріалів справи, у такий спосіб Рибін хотів добитися від майора покращення стилю керівництва підлеглими.
Наразі видання не повідомляє, чи засмерділо щось під майором того ранку, але, оговтавшись, він пообіцяв «борцуна за справедливість» засудити.
І ось уже летить матері від мобілізованого повідомлення: «Мамо, на мене карну справу вішають, два дні тому забрали з частини». І слідом від друзів «патріота» надійшло нагадування батькам, що треба витратитись на адвоката.
Як пише видання «Нова вкладка», гарнізонний військовий суд визнав період мобілізації «обставинами, що обтяжують покарання». Весь судовий процес уклався у два засідання. Через чотири місяці після конфлікту горе-мобілізованому оголосили вирок: шість років ув’язнення у виправній колонії суворого режиму.
Не допоміг і адвокат, якого батьки найняли за суму втричі більшу, ніж вартість корови.
Яка мораль цієї чисто расєйської історії?
Вона частково викладена в старій московитській пісні:
Не ходил бы ты Ванек во солдаты,
В красной армии штыки чай найдутся,
Без тебя большевики обойдутся.
Поневоле ты идешь аль с охотой?
Ваня, Ваня, пропадешь ни за что ты.
Та цілком імовірно, що «патріот» Стас захоче знову спробувати відновити «справедливість» на Донбасі вже через кухаря бункерного діда.
