Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Починаючи з середини літа 2022 року, в ході російсько-української війни командування сил агресора як головний засіб вирішення завдань на полі бою почало робити основний акцент на застосуванні штурмових загонів (ШтЗ). Тобто якщо раніше у збройних сил рф основними бойовими угрупованнями військ були батальйонні тактичні групи (БТГр), то з літа починають застосовуватись ШтЗ, які відрізняються зменшенням кількості бронетехніки (замість танкової роти в БТГр — танковий взвод в ШтЗ) і збільшенням кількості штурмової піхоти.
Значну кількість такої піхоти для використання її у бойових діях на Соледарському й Бахмутському напрямках російське командування отримало від приватної військової компанії ПВК «вагнера». Саме тому ця організація з незрозумілим статусом стала одним з найпомітніших і найважливіших компонентів російської воєнної кампанії в Україні.
Застосування малих штурмових груп легкої піхоти стали ефективним засобом «протискання» та захоплення позицій там, де можуть виникнути проблеми в організації нашої оборони. Тому натхненні певними невеликими успіхами на Соледарському й Бахмутському напрямках (на інших напрямках відсутні. — Авт.) російське командування вирішило активізувати залучення різних ПВК у війні з Україною.
кремлівські медіа, посилаючись на відомого пропагандиста й «мілблогера-воєнкора», на ім’я Юрій Котенок, повідомляють, що в зону бойових дій в Україну заходять нові російські ПВК. Йдеться про те, що, ймовірно, на окуповані території Донеччини, Луганщини, Запоріжжя й Херсонщини на допомогу «музикантам» (вагнерівцям. — Авт.) йдуть підрозділи ПВК «Газпромнефть».
Понад місяць тому, на початку лютого 2023 року, Головне управління розвідки МО України повідомило, що російський енергетичний монополіст «Газпромнефть» створює власну приватну військову компанію, під назвою ПВК «Газпромнефть». Відповідне розпорядження було підписане головою уряду рф міхаілом мішустіним. На інтернет-сторінці ГУР навіть було опубліковано це розпорядження. Документ встановлює, що засновниками організації буде ПАТ «Газпромнефть» з розміром долі у статутному капіталі «організації» 70 % та «приватна охоронна організація Стаф-Центр» з часткою 30 %.
Під час створення такої «організації» уряд рф посилається на закон «про безпеку об’єктів паливно-енергетичного комплексу», де зазначено, що підприємствам галузі «може бути надано право на заснування приватної охоронної організації». Розмір частки такого підприємства у статутному капіталі новоствореної «організації» не може бути меншим ніж 50 %.
Щодо «приватної охоронної організації Стаф-Центр». Відповідно до офіційних даних з бази юридичних осіб рф, організація створена майже чотири роки тому, у травні 2019 року, і базується в Омську. Її генеральним директором є Точилін Сергій Іванович. Людина з такими ж ініціалами у 2007 році отримувала почесну грамоту уряду Омської області «за багаторічну бездоганну працю, заслуги у сфері забезпечення безпеки та досягнуті позитивні результати в оперативно-службовій діяльності». У цьому ж розпорядженні він вказується як полковник, помічник начальника Управління федеральної служби безпеки рф в Омській області.
Інформаційне агентство URA.RU звернулось до пресслужби компанії «Газпромнефть» щодо функцій, які виконуватиме нова ПВК. І там відповіли, що «Приватне охоронне підприємство (ПОП) створюється виключно для охорони цивільних виробничих об’єктів компанії в регіонах її діяльності в російській федерації (ХМАО, ЯНАО, Омськ, Томська та Оренбурзька області та ін.). ПОП створюється відповідно до вимог законодавства рф, за яким лише ліцензовані охоронні підприємства мають право охороняти виробничі об’єкти високого класу небезпеки».
Але Котенок повідомляє, що «газпромівська» ПВК буде залучена до бойових дій в Україні, а її найманцям платитимуть як мінімум вдвічі більше, ніж «вагнерівцям». Базова ставка бійця ПВК «Газпромнефть» становить 400 тисяч російських рублів (понад 5 тис. доларів США. — Авт.) на місяць. З урахуванням надбавок за участь у бойових діях та премій за знищену бронетехніку противника сума винагороди може перевищити 600 тисяч рублів (до 7 тис. доларів США).
«Це, скажімо, монетизований підхід у справі ведення бойових дій. Цікаво інше: цим формуванням із новими завданнями теж загрожуватиме дозування боєприпасів та снарядний голод? Тривожних питань хоч греблю гати», — пише Котенок у своєму телеграм-каналі.
Російські медіа, коментуючи новину з можливим залученням до війни в Україні «газпромівської» ПВК, вже прогнозують, що це початок конкурування в колах російської політики пригожина й голови «газпрому» міллєра. А також згадують нещодавню інформацію про заяву глави чечні рамзана кадирова, у якій він похвалив «вагнерівців» за успіхи в боях в Україні та повідомив про плани створити власне озброєне формування після завершення роботи на держслужбі.
Подібна заява свідчить про те, що кадиров, як виявилось, один з багатьох у росії «кремлівських» і «прикремлівських князьків», створює власну армію і лише чекає моменту для її легалізації.
Найкращим «полігоном» для «обкатки» таких ПВК (приватних армій. — Авт.) їхні власники вважають Україну, де російська армія має дуже мало бойових успіхів. В московських ЗМІ навіть з’явилась інформація про те, що між різними компаніями найманців зав`язується справжня конкуренція, і що афілійована з російською фсб ПВК «Ястреб» намагається витіснити «вагнера» з інформаційного простору.
Відповідними даними на брифінгу в Military Media Center поділився заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.
— Натомість, — повідомляє видання «Обозреватель», — у ПВК «Ястреб» стверджують, що вони з 2014 року провадять власну діяльність, яка нібито відповідає законодавству рф. Мовляв, найманством та участю у збройних конфліктах вони не займаються, а називають себе «перемовниками». Фірма зареєстрована в санкт-петербурзі».
Сьогодні в росії існує до півтора десятка різних приватних військових і охоронних компаній. Але перша «офіційна» російська ПВК, під назвою «Слов’янський корпус», була сформована й зареєстрована у 2013 році. Оскільки російське законодавство забороняє найманство як таке, реєструвати фірму довелося у Гонконгу. Першим контрактом компанії стала охорона нафтових родовищ у Сирії, де на той час уже два роки точилася війна. На виконання поставленого завдання було сформовано підрозділ, який складався з двох рот, загальною чисельністю майже 300 осіб.
Проте внаслідок непродуманої логістики та відвертої недолугості командування перше ж бойове зіткнення «Слов’янського корпусу» виявилося для нього останнім — колона зазнала обстрілу і, не отримавши підтримки, змушена була відступити на аеродром, звідки терміново була евакуйована в росію. Відразу після приземлення всіх учасників «Слов’янського корпусу» заарештували співробітники фсб за звинуваченням у найманстві. Після тривалого судового розгляду деякі отримали реальні строки до трьох років ув’язнення.
Одним зі взводних командирів «Слов’янського корпусу» був колишній офіцер спецназу гру, тоді ще нікому не відома людина, на ім’я Дмитро Уткін. Незабаром, буквально через рік, його позивний «вагнер» стане ім’ям загальним, синонімом поняття «російська ПВК».
Далі у 2014 році росія розпочала гібридну війну з Україною, в якій активно застосовувала різних «зелених чоловічків» та «їхтамнєтів», частина яких — найманці щойно створеної при гру нової ПВК. Її назвали за позивним тодішнього керівника — «вагнера». Крім України, найманці згаданої компанії брали участь ще в десятку конфліктів, де москва мала геополітичні інтереси.
Наразі таких країни майже три десятки, адже за участь у чужих війнах російські найманці отримували доволі високу платню.
Видання «Слово і діло» повідомляє, що географія залучення найманців суттєво розширилася після 2015 року: якщо раніше ПВК були залучені в операціях у двох-трьох країнах, то після 2015-го — вже в десятках. Більшість російських ПВК афілійовані з міністерством оборони, федеральною службою безпеки або головним розвідувальним управлінням ГШ МО рф.
Майже всі ці ПВК брали, а деякі й зараз беруть участь в російсько-українській війні. Окрім «вагнерівців», на Донбасі були помічені найманці ПВК «Редут-антитерор» (раніше називалась «Щит». — Авт.), створеної у 2008 році російськими розвідниками та ветеранами-десантниками. Бойовики цієї ПВК воювали також у Грузії, Сирії, Іраку та Сомалі.
«Редут» дислокується у підмосковній Кубинці, а його база примикає до території 45-ї бригади ВДВ. Компанією керують вихідці саме звідти, а забезпечення найманці отримують з арсеналів російського міноборони. Раніше «Редут» займався охороною об’єктів «Стройтрансгаза» у Сирії, але до початку широкомасштабного вторгнення розширився до численних загонів, які входили на територію України разом із регулярними частинами на всіх напрямках. Для термінового збільшення чисельності були значно знижені вимоги до кандидатів, вербували всіх, хто в минулому був «забракований» чи звільнений.
Російське видання «Медуза» провело власне розслідування й повідомило, що найманці з ПВК «Редут» були відправлені на Донбас ще наприкінці 2021 року. Перед широкомасштабним вторгненням у ніч на 23 лютого загін «редутівців» форсував Сіверський Донець і провів розвідку в тилу ЗСУ, що й дозволило швидко зайняти Станицю Луганська. В ході переформування з’єднань найманців після втрат під Києвом багато хто з «Редуту» перейшов на контракт до міноборони, і умови у найманців значно погіршились.
Наприкінці грудня 2022 року поблизу Вугледара в районі населеного пункту Степний були помічені найманці ПВК «Патріот», яку вважають афілійованою з чинним міністром оборони рф шойгу. Ця ПВК — ще один конкурент «вагнерів», яку кремль залучає для виконання «брудних» завдань на кшталт захоплення в іншій країні нафтових об’єктів.
У 2016 році у москви з’явилися геополітичні та комерційні інтереси у країнах Азії та Африки. А покладатись лише на «вагнера» кремлівська влада чомусь не бажала. Так виник «Патріот» — ще закритіша та складніше організована структура, ніж її старша сестра. У структурі «Патріота» є понад десяток різних фірм (читай: загонів чи мініПВК) зі своїми завданнями. Працюють вони в Судані, Габоні, Центрально-Африканській Республіці.
Ще від початку створення «Патріота» в його найманців було набагато краще фінансове забезпечення, ніж у «вагнерівців». Якщо останнім платили 150-240 тисяч рублів на місяць, то в «Патріоті» ставки були вищими — від 400 тисяч до мільйона. «Але там і завдання серйозніші: не лише охорона, а й інтелектуальні послуги, наприклад, у кіберсфері. І відбір відповідний — люди із серйозним послужним списком, а не просто добровольці з бажанням повоювати», — цитує «Радіо Свобода» одного з так званих ветеранів бойових дій з ПВК у різних точках світу.
Початок діяльності «Патріота» дивним чином збігся з розгромом «вагнерівців» у лютому 2018 року під сирійським містом Дейр-ез-Зор. В російських військових і «навколо військових» колах вважають, що ця загибель «музикантів» на совісті керівництва міністерства оборони рф на чолі з шойгу. Саме відтоді розпочалась конкуренція за сфери впливу між «вагнером» і «патріотом».
Ось ще деякі ПВК, які беруть участь в російсько-українській війні, зокрема у 2016 році в росії було зареєстровано громадську організацію «Єдині народні общинні товариства» (скорочено «Є.Н.О.Т.»), яка нібито мала сприяти військово-патріотичному вихованню молоді. Насправді члени «Є.Н.О.Т» брали участь у бойових діях в Україні, Сирії, Азербайджані. Крім того, варто згадати і ПВК «Російські системи безпеки» (РСБ-Груп). Офіційно компанія заявляє, що «надає послуги військового консалтингу в зонах з високою терористичною активністю та тривання бойових дій». Але є підтверджена інформація, що найманці «РСБ-Груп» були залучені в Україні, Лівії, Шрі-Ланці, Аденській, Гвінейській, Малакській протоках.
Російському командуванню навіть вигідно застосовувати в штурмових діях найманців різних ПВК, адже вони можуть виконувати складні й специфічні завдання, які не під силу регулярним підрозділам і «чмобікам». Те, що найманці зазнають дуже високих втрат — також непогано для командування: бойовики знають, на що йдуть і за це отримують відповідну платню, зберігаючи армійські техніку й особовий склад. Тож цілком імовірно, що москва збільшить кількість представників ПВК на напрямках, де потрібно буде «завалити тілами» укріплення противника, і навіть «підігріватиме» між ними конкуренцію в інформаційному просторі, як зростатиме конкуренція між різними «кремлівськими баштами» в російській владі.
