Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
2-3 лютого відбулися значущі події в історії європейській інтеграції України. Єврокомісари та лідери Євросоюзу відвідали Київ, щоб узяти участь у 24-му саміті Україна-ЄС. Це перший саміт у кандидатському статусі України, який пройшов за умов широкомасштабної війни росії проти нашої держави. Основні наслідки зустрічі європейських політиків з українськими урядовцями — далі в оглядовому матеріалі АрміяInform.
Минулий саміт Україна-ЄС відбувся ще в жовтні 2021 року в Києві. Нинішня зустріч на найвищому політичному рівні мала відбутися в Брюсселі в грудні 2022 року. Але через російсько-українську війну було вирішено знову організувати саміт у столиці України.
Ключовою подією європейської інтеграції після 24 лютого стало отримання Україною (а також Республікою Молдова) кандидатського статусу 23 червня 2022 року. Це вже передостанній етап — після нього тільки переговори про вступ до Євросоюзу. Але головною умовою надання нашій державі статусу кандидата в члени ЄС стало зобов’язання виконати сім рекомендацій від Європейської Комісії.
Вони залишаються актуальними досі та стосуються таких питань:
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Україна Ольга Стефанішина так анонсувала переговори, що відбулися 2-3 лютого: «Будемо говорити про майбутнє, наше спільне майбутнє в мирній, вільній Європі». Вже традиційним стало прибуття почесних іноземних гостей на центральний залізничний вокзал Києва.
Приїхали на саміт очільники ЄС: президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, верховний представник ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Жозеп Боррель, президент Європейської Ради Шарль Мішель та 15 єврокомісарів.
Посада єврокомісара схожа на міністерську — тільки на рівні 27 країн. Кожен з них відповідає за окрему сферу діяльності. До Києва 2 лютого прибули, наприклад, комісар з питань юстиції Дід’є Рейнердс, комісар з сусідства та розширення Олівер Варгеї, комісар з економіки Паоло Джентілоні.
Візит європейських політиків до Києва мав таку мету — пересвідчитися як впроваджуються реформи, визначені рекомендаціями Єврокомісії. Високопосадовці ще окремо зустрічалися з представниками громадянського суспільства, щоб порівняти бачення змін у країні за умов російсько-української війни від різних сторін.
У грудні Верховна Рада України затвердила Закон «Про медіа», який має на меті гармонізувати наше законодавство з європейським щодо аудіовізуальних послуг. Також було ухвалено Закон «Про національні меншини». А ось із реформою судової системи та правоохоронних органів є ще певні труднощі. Частково було реформовано Конституційний Суд України.
Реформування країни це не лише ухвалення певних законів, необхідних для подальшої інтеграції до ЄС, а й зміна самих принципів функціонування держави. Прагнучи стати членом Євросоюзу, Україна має пройти шлях боротьби з корупцією та розбудови стійких інституцій. Все це забезпечить європейське майбутнє України.
Здійснення реформ ускладнюється відбиттям широкомасштабної російської збройної агресії. Хоча лідери ЄС вірять у Перемогу України та нині сприяють її відновленню. Так, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила загальну суму допомоги країн-членів ЄС та європейських фінансових інституцій для України з 24 лютого — 50 мільярдів євро.
За результатом переговорів 2 лютого між українськими урядовцями та єврокомісарами було підписано 2 документи:
Вищезгадані документи означають посилення економічної співпраці нашої держави з Європейським Союзом. Конкретно — відкриття ринків Європи для українських природних ресурсів, так і підтримку нашого малого та середнього бізнесу.
Європейський Союз уперше за свою історію надав військову допомогу — це було зроблено для України після 24 лютого. Це стосується як зброї й техніки, так і створення тренувальної місії від ЄС (EUMAM) для ЗСУ.
23 січня Жозеп Боррель оголосив про додаткову військову допомогу України в рамках програми Європейський фонд миру. 7-й транш становив 500 мільйонів євро, а загальна сума допомоги в рамках фонду — 3,6 мільярда євро.
Уже в Києві високопосадовець міг презентувати техніку, яку будуть використовувати Сили оборони України. Мова йде про 50 «швидких», 13 нових позашляховиків для транспортування українських військових і ще 94 позашляховики.
Не варто забувати, що Європейський Союз досить уважно здійснює моніторинг соціально-економічного розвитку України. 1 лютого Європейська комісія оприлюднила аналітичний звіт, який стосується заявки України на вступ до ЄС від 28 лютого 2022 року. У документі описуються основні параметри України з транспорту, науки, освіти, енергетики, зовнішньої політики, безпеки.
Там, зокрема, було зазначено, що «Україна істотним чином збільшила співпрацю з ЄС з протидії гібридним загрозам та сильно покращила свою кібербезпеку». Водночас вказано, що наша держава інтегрована у світовий простір, зокрема завдяки членству у Світовій організації торгівлі. Хоча наприкінці розділу про зовнішню, безпекову та оборонну політику було наголошено, що «потрібна додаткова робота із запобігання та боротьби з нелегальним перевезенням зброї, спорядження та вибухівки».
Аналогічно було підбито проміжні підсумки за напрямами допомоги з боку ЄС Україні в ілюстрованій брошурі EU Solidarity with Ukraine. Там було вказано, що спільна військова підтримка через Європейський фонд миру та пряма допомога країн-членів ЄС становить 11,5 мільярдів євро.
Шарль Мішель 3 лютого сказав, мабуть, головну річ, яка описує 24-й саміт Україна-ЄС: «Майбутнє України в Європейському Союзі». У фінальній спільній заяві було підкреслено, що «ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде потрібно. Україна вітає надану ЄС допомогу у відповідь на агресивну війну Росії».
Фото Twitter Josep Borrell Fontelles, Olga Stefanishyna
@armyinformcomua
Російського агента, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт з колони ЗСУ на Кіровоградщині, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прикордонники Чопського загону затримали 49-річного закарпатця, який видавав себе за рибалку, щоб дістатися Словаччини.
На Сумщині аеророзвідники артилерійського дивізіону «Грім» 225-го окремого штурмового полку вистежили ворожу штурмову групу. Вони терпляче дочекалися, поки окупанти зберуться в одному з будинків села Олексіївка, після чого завдали точного удару 152-мм калібром.
Оператори безпілотних систем Сил оборони вполювали моторний човен російських загарбників разом з екіпажем.
Українські військові пояснили алгоритм прийняття рішень щодо ударів по місцях накопичення російських окупаційних сил.
У вівторок, 7 жовтня, Міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч з новопризначеним надзвичайним і повноважним послом Німеччини Гайко Томсом.
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…